Принцип Роботи Стаціонарного Рентген Апарату
Рентгенівські промені використовуються для створення зображень (тіней) органів і структур всередині організму.
Класичним типом рентгенівських детекторів що використовується для візуалізації є фотоплівка, проте існує багато інших типів детекторів, які також використовуються для створення цифрових зображень. Відображення, що виникають в результаті проведення рентгенологічного дослідження, називаються рентгенограмами.
Для створення рентгенограми пацієнта розташовують так, щоб частина тіла, яка обстежуватиметься, розташовувалася між джерелом рентгенівського випромінювання та рентгенівським детектором. Під час процедури рентгенівське опромінення поглинається різними тканинами, залежно від їх рентгенологічної щільності. Радіологічна щільність визначається не лише фізичною щільністю тканин, а і атомним номером (кількістю протонів в ядрі атома) обстежуваного середовища. Наприклад, такі структури, як кістка, містять кальцій, який має вищий атомний номер, ніж більшість тканин. Завдяки цій властивості кістки поглинають та затримують рентгенівські промені і, таким чином, створюють високо контрастні зображення на рентгенівському детекторі. В результаті на чорному тлі рентгенограми кісткові структури виглядають білішими за інші тканини. І навпаки, рентгенівські промені легше проходять та не затримуються в менш рентгенологічно щільних тканинах, таких як жир і м’язи, а також через заповнені повітрям порожнини, такі як легені. На рентгенограмі ці структури відображаються у більш сірих тонах.
Де використовуються стаціонарні рентген апарати?.
Нижче наведено приклади обстежень та процедур, які використовують рентгенівське опромінення в діагностичних та лікувальних цілях.
Рентгенографія виявляє:
переломи кісток,
деякі пухлини та інші інородні утворення,
пневмонії,
деякі види травм,
кальцифікати,
сторонні предмети в організмі,
захворювання та травми зубів, тощо