Продовжуючи використовувати сайт, Ви приймаєте нашу політику використання cookies, детальніше

OK
  1. Головна
  2. Статті
  3. ТРАНСВАГІНАЛЬНА ЕЛАСТОГРАФІЯ МІОМИ ТІЛА МАТКИ

ТРАНСВАГІНАЛЬНА ЕЛАСТОГРАФІЯ МІОМИ ТІЛА МАТКИ

01.04.2014 "Статті"


Міома – це доброякісна пухлина тіла матки, яка найбільш часто  зустрічається,  являючи собою утворення округлої або овальної  форми. Для покращення діагностики запропоновано тримірне УЗД, комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію. Новим, простим у використанні методом є ультразвукова трансвагінальна еластографія. 

Міома – це доброякісна пухлина тіла матки, яка найбільш часто зустрічається,  являючи собою утворення округлої або овальної  форми (Рис. 1). Міома походить із гладком’язових волокон, так як і м’язовий шар стінки матки, але являється значно жорсткішою у порівнянні із міометрієм. Ця характеристика часто зумовлює ускладнену візуалізацію міоми при проведенні  трансвагінального УЗД, що пов’язано із  сильним акустичним затіненням.

Рис.1Сонограма проведена у звичайному  В-режимі  із використанням  енергетичного доплера, візуалізується 2 фіброматозних вузла, розміром 23мм (D1) та 31,9мм (D2). Спостерігаємо периферичну васкуляризацію міоматозних вузлів.

Проводячи УЗД у В-режимі, можна отримати хибну інформацію про кількість та розмір міоматозних вузлів. Для покращення діагностики запропоновано тримірне УЗД, комп’ютерну томографію, магнітнорезонансну томографію. Новим, простим у використанні методом є ультразвукова трансвагінальна еластографія.

Принцип проведення даного обстеження полягає у використанні додаткового тиску на досліджувану ділянку, що спричиняє  незначну компресію тканин, та таким чином дозволяє виявити ступінь еластичності  досліджуваної  тканини (використовуючи HitachiECAM (розширений комбінований метод автокореляції (медична корпорація Hitachi, Токіо, Японія)) алгоритм  отримання  зображення еластографії). Еластограма – це зображення, яке характеризує еластичність тканин та оцінюється після проведення додаткового натиску. Шар визначення еластичності забарвлюється кольором та нашаровується прозорістю, що відповідає  скануванню у В-режимі (Рис. 2). Жорсткість тканини позначається кольором у діапазоні від червоного (елементи із найбільшою еластичністю, тобто м’які) до синього (елементи із зниженою еластичністю-жорсткі). Структури середньої жорсткості зображаються зеленим кольором.

Рис.2.  Еластографічне зображення міоматозних вузлів, які представленні на Рис.1. Після проведення компресії датчиком оцінюємо еластичність у досліджуваній ділянці та у навколишній тканині, яка також піддається компресії. Фіброматозний вузол, який відповідає  D1 з Рис.1 має еластичність 0,70%, та, відповідноD2 має еластичність 0,69%. Співвідношення показує  середню еластичність  приблизно у 10 раз більшу для  нормального міометрію порівняно із міоматозним вузлом.

Зображення еластографії були вивчені за допомогою Hitachi EUB 8500HV – ультразвукового обладнання, оснащеного інтегрованою еластографією  (HIRTE), апаратною картою та  трансвагінальним датчиком  5,9-MHzEUPV53W.

Було проведено аналіз 10 пацієнтів із діагнозом міоми тіла матки, обстежених з приводу безпліддя, та яких згодом прооперували. Діагноз міоми тіла матки був ретроспективно підтверджений гістологічно.

Середнє значення жорсткості було 0,08 для міоми матки та 0,77 для звичайного навколишнього міометрію, а співвідношення жорсткості – 11 (Р = 0,017, Students t-тест). Візуалізація усіх фіброматозних вузлів була хорошою у кольоровому режимі еластографії, а також легше було виміряти об’єм у порівнянні із В-режимом. Відстань між фіброматозним вузлом та ендометрієм або серозною оболонкою матки легко виміряти у всіх випадках (Рис.3).

Рис.3. Сонограма   кольорового  картування  після   компресії  матки  дозволяє точно визначити  «стіни безпеки» між міомою та ендометрієм або серозною оболонкою матки, перед проведенням хірургічної резекції лапароскопічним або гістероскопічним методом, відповідно. У даному випадку відстань між міомою та ендометрієм складає 4,7мм, та 9,3 мм  між  субсерозною міомою та серозною оболонкою матки (стрілки).

Трансвагінальна ультрасонографія є безпечним, доступним, недорогим та поки основним методом візуалізації в гінекології. Еластографія являється додатковим доповнюючим методом у діагностиці міоми тіла матки. Даний метод  є легким у застосуванні та потребує декілька хвилин для маніпуляцій. При звичайній УЗД відбувається послаблення ультразвукових хвиль, спричинене міоматозним вузлом. Як наслідок, візуалізується легка тінь позаду міоматозного вузла, якщо ж збільшити посилення (gain), то з’являються артефакти у вузлі, які погіршують візуалізацію. Еластографія забезпечує миттєве кольорове картування, що добре окреслює вузол. Затухання та розсіювання хвиль, артефакти затінювання, які характерні для В-режиму, не настільки критичні для еластографічного зображення.

За допомогою ультразвукової еластографії проводяться дослідження раку молочної залози, дифузних захворювань (фіброзу) печінки та злоякісних захворюваннь шийки матки, простати та щитовидної залози. У даному  дослідженні продемонстрована можливість діагностування міоми тіла матки за допомогою трансвагінальної еластографіі.

ПІДСУМКИ

Еластографія є перспективним методом, якій дає змогу отримати детальну характеристику міоми тіла матки. Даний метод дозволяє  покращити ультразвукову діагностику в гінекології, а саме: оцінку розміру, об’єм міоми тіла матки та її локалізацію перед проведенням лікування, наприклад, емболізації маткових артерій. Наступні дослідження потрібно направити на проведення диференційного діагностування між  міомою тіла матки та вузловою формою аденоміозу, а також охарактеризувати інші патологічні ураження матки та придатків.

Написати відгук