Я приймаю умови

  1. Головна
  2.   /  
  3. Статті
  4.   /  
  5. ЧИ МОЖНА ЗА ДОПОМОГОЮ ДОПЛЕРОГРАФІЇ АБО УЗД...

ЧИ МОЖНА ЗА ДОПОМОГОЮ ДОПЛЕРОГРАФІЇ АБО УЗД ІЗ ШТУЧНИМ КОНТРАСТУВАННЯМ ОТРИМАТИ ВАЖЛИВУ ДЛЯ ДІАГНОСТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ПРИРОДУ ПУХЛИН МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ?

2014-03-26

АНОТАЦІЯ

ЦІЛІ:

Не зважаючи на докази того, що за допомогою кольорового доплерівського картування можна розрізнити доброякісні та злоякісні пухлини молочної залози, у клінічній практиці його застосовують рідко. Мета даного дослідження полягає у визначенні чи можуть певні особливості васкуляризації новоутворень у молочних залозах, які виявляються при дуплексній доплерографії або кольоровому доплерівському картуванні (до та/чи після введення контрастної речовини) надати додаткову інформацію до висновків аналізу при проведенні звичайного УЗД у В-режимі та підтвердити класифікацію BI-RADS (система аналізу та протоколювання результатів ультразвукових обстежень молочної залози).

МЕТОДИ:

За допомогою звичайного УЗД у В-режимі, кольорового доплерівського картування та ультразвукового обстеження із штучним контрастуванням було почергово обстежено сімдесят твердих жорстких (solid) пухлин. Морфологічний аналіз та особливості васкуляризації новоутворень були взаємопов’язаними із результатами гістологічного дослідження.

РЕЗУЛЬТАТИ:

Після проведення черезшкірної товстоголкової біопсії виявлено, що 25/70 (17,5%) пухлин були злоякісними, а 45 – доброякісними. Гіперваскуляризовані утвори із звивистими та центральними судинами, із індексом резистентності (ІР) ≥ 0,73 перед введенням контрастної речовини та ІР ≥ 0,75 після неї, мали явні симптоми злоякісності  (p<0.001).

ВИСНОВОК:

Поєднання даних, отриманих при ультразвуковому обстеженні із підсиленою або непідсиленою дуплексною доплерографією чи при кольоровому доплерівському картуванні, може надати важливу інформацію для діагностування. Впровадження даних технік може відбуватись легко, у зв’язку із тим, що у більшості медичних центрів уже є обладнання для проведення доплерографії.

ВСТУП

Не зважаючи на те, що ультразвукова діагностика молочних залоз зазвичай не є основним методом скринінгу раку молочних залоз, вона є стандартною процедурою при огляді жорстких молочних залоз у жінок із підвищеним ризиком появи раку грудей та використовується з метою диференціації між доброякісними та злоякісними новоутвореннями. У 2003 році Американське Товариство Радіологів (the American College of Radiology) опублікувало словник системи аналізу та протоколювання результатів ультразвукового обстеження молочної залози (BI-RADS®) для УЗД, у якому визначено уніфіковану мову та стандартизовану систему класифікації. Ключові слова в основному пов’язані із морфологією пухлин. Також є дескриптори, пов’язані із васкулярністю пухлин, однак вони спрощені та дають мало інформації  (наприклад, наявність чи відсутність; місце знаходження у межах новоутворення, суміжне із пухлиною чи у навколишніх тканинах).

Злоякісні новоутворення часто продукують проангіогенні фактори, які, у свою чергу, стимулюють ріст нових судин. Новоутворені судини відрізняються від старих тим, що мають нестандартну, звивисту форму зі змінним діаметром та формують ретикулярні сітчасті структури з артеріовенозними шунтами та дихотомічним розгалуженням. Попередні висновки вказують на те, що для демонстрації цих типових характеристик неоваскуляризації, які проявляються у безпосередній близькості до злоякісних пухлин, може використовуватись дуплексна доплерографія (кольорове доплерівське картування із імпульсним/спектральним аналізом). УЗД із штучним контрастуванням (УЗДШК) являється важливим інструментом для діагностування, у зв’язку із тим, що може надавати додаткову інформацію про васкуляризацію пухлини. Окрім того, УЗДШК не піддає пацієнтів іонізуючому випромінюванню (що характерно для мамографії), та не є нефротоксичним, як контрастні речовини магнітно-резонансної томографії (МРТ).

Контрастна УЗД молочних залоз є відносно новою методикою, наслідки застосування якої все ще оцінюються. Попередні дослідження, які включають «перше покоління» контрастних препаратів та кольорову доплерографію, дали обнадійливі результати. Подальші дослідження, які проводились із контрастними препаратами «другого покоління» (із більш стабільними та витривалими мікропухирцями) та імпульсною інверсною гармонікою, дали змогу провести кількісні та якісні аналізи зображень із штучним контрастом, що надає додаткову інформацію про судинні морфологічні малюнки та характерні риси їх розповсюдження. Не зважаючи на ці переваги, досі все ще не досягнуто консенсусу стосовно використання контрастної ультразвукової діагностики для огляду новоутворень у молочних залозах.

Дане дослідження вперше у Бразилії звернуло увагу на клінічне використання підсиленої та непідсиленої дуплексної доплерографії для обстеження пухлин у молочній залозі. Мета даної роботи полягала у тому, щоб визначити наскільки добре сірошкальний морфологічний аналіз (у В-режимі) та дані стосовно васкулярності пухлини взаємопов’язані із гістопатологічними симптомами, що являється золотим стандартом у діагностуванні  пухлин молочної залози.


МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Пацієнти

Дане дослідження проводилось у відділенні ультразвукової діагностики, розташованому у Hospital das Clínicas da Faculdade de Medicina da Universidade de São Paulo міста Сан-Пауло, Бразилія, у період між березнем 2007 року та січнем 2008 року. Учасниками стали пацієнтки Центру Обстеження Молочних Залоз, у яких було попередньо діагностовано наявність пухлин у грудях (4 чи 5 категорія) та клінічні або радіологічні показання для проведення черезшкірної біопсії молочних залоз.

До першої групи зразків увійшли 93 пухлини грудей 73 пацієнток. Пацієнток з нетиповими результатами патологій чи тих, які не повернулись для проведення хірургічного лікування (n = 9), було виключено, адже аналіз лише декількох фрагментів не може характеризувати всю пухлину. Фінальне обстеження включало 70 жорстких новоутворень у 64 жінок, які підлягали проведенню черезшкірної біопсії у вигляді товстоголкової біопсії. Вік цих пацієнток сягав від 18 до 78 років (середній показник 49,12 роки). Усі пацієнти надали інформовані згоди на участь у дослідженні, схвалені експертною радою нашої установи (Комітет з етики Hospital das Clínicas da Faculdade de Medicina da Universidade de São Paulo) від 23 листопада 2006 року (протокол 1021/06).

План клінічного дослідження

Усі огляди проводились двома радіологами, стаж кожного з яких у сфері ультразвукової діагностики молочних залоз перевищує 10 років (D.S. та M.C.C.). Ультразвукові обстеження проводились за допомогою апарату TOSHIBA-APLIO XG (модель 2007 року, Токіо, Японія), обладнаного лінійним датчиком із частотою від 5 до 14 МГц. Статичні та динамічні зображення, отримані у ході обстеження, збережені на електронних носіях.

Обстеження до штучного контрастування

Не зважаючи на те, що  у Діагностичному Центрі Захворювань молочної залози у Hospital das Clínicas новоутворення попередньо класифікували як BI-RADS 4 або 5, їх повторно обстежили та провели ще одну класифікацію, не беручи до уваги раніше виявлені симптоми. Пухлини із типовими доброякісними характеристиками віднесено до «можливо доброякісних» (BI-RADS 3), навіть якщо вони піддавались пальпації (30 пухлин); новоутворення із одним підозрілим симптомом злоякісності (чи більше) класифікували як BIRADS 4 або 5.

Після обстеження в сірошкальному режимі кожного пацієнта оглянули за допомогою кольорового доплерівського картування (КДК). Налаштування КДК були відрегульовані для виявлення кровотоку із низькою швидкістю чи низьким об’ємом. Вікно кольорового доплера було розміщено таким чином, щоб охопити пухлину та частину нормальної тканини молочної залози. Підсилення кольору продовжувалось доки не з’явився фоновий шум, а тоді знизилось, поки шум не припинився та з’явилась змога виявити маленькі судини. Обстеження проводились із мінімальним тиском датчика, щоб запобігти спаданню судин.

Пухлини підлягали якісній оцінці згідно із визначеними Moon та іншими критеріями, які коротко викладені у Таблиці 1. Ми також відзначили чи були наявні проникаючі судини, такі, як зазначають Raza та Baum, вказують на злоякісність. Пухлини віднесли до «можливо доброякісних» (аваскулярні чи гіповаскулярні новоутворення із нормальними та периферійними судинами, Рис. 1 та 2), «можливо злоякісних» (гіперваскулярні пухлини із судинами неправильної форми та централізованим розподілом, Рис.3) або «підозрілих»  (будь-який інший можливий варіант, Рис. 4).

Рис. 1. Фіброаденома, виявлена у лівій молочній залозі 47-річної жінки. А) На сірошкальному зображенні спостерігаємо долькове новоутворення нестандартної форми (BI-RADS 4). В) На кольоровому доплерівському картуванні показано нормальну периферійну артерію. С) Після введення контрастних препаратів ми помітили помірне периферійне посилення. D) Підсилене кольорове доплерівське картування показує ту ж зону, яку при непідсиленому доплерівскьому картуванні зображено на Рисунку В. Не виявлено жодних додаткових артерій. Обстеження за допомогою енергетичного доплера проводилось виключно з метою отримання більш чітких зображень для ілюстрацій.


Рис. 2. Інвазивний рецидив протокової карциноми лівої молочної залози у 63-річної жінки. А) На сірошкальному зображенні спостерігаємо гострокінцеве новоутворення неправильної форми із ехогенним обідком (halo), порушенням архітектури, акустичним затіненням та випрямленням зв’язки Купера (BI-RADS 5). В) Кольорове доплерівське картування показує аваскулярну пухлину. С) Після введення контрастних речовин спостерігаємо мінімальне посилення. D) На підсиленому доплерівському зображенні видно аваскулярну пухлину.


Рис. З. Інвазивна протокова карцинома у правій молочній залозі 71-річної жінки. А) На сірошкальному зображені показано долькове новоутворення нестандартної форми із ехогенним обідком (halo) та акустичним затіненням (BI-RADS не 3). В) Кольорове доплерівське картування відображає гіперваскулярну пухлину із центральними артеріями неправильної форми. С) Після введення контрастних препаратів спостерігаємо інтенсивне посилення. D)  Посилене кольорове доплерівське картування виглядає аналогічно із непосиленим КДК. Обстеження за допомогою енергетичного доплера проводилось виключно з метою отримання більш чітких зображень для ілюстрацій.


Рис. 4. Ювенільна фіброаденома у лівій молочній залозі 18-річної дівчини. А) На зображенні у В-режимі спостерігаємо овальне відмежоване новоутворення (BI-RADS 3). В) На зображенні доплерівського картування показано гіперваскулярне новоутворення у центральних та звичайних артеріях. С) Підсилене кольорове доплерівське картування (КДК) виглядає аналогічно із непідсиленим КДК. Обстеження за допомогою енергетичного доплера проводилось виключно з метою отримання більш чітких зображень для ілюстрацій. D) Після введення контрастних речовин спостерігаємо інтенсивне посилення.

Таблиця 1. Методи та дескриптори, які використовуються для класифікації новоутворень.

Метод

Класифікація

Дескриптори

ПРЕКОНТРАСТНИЙ АНАЛІЗ

В-режим УЗД

BI-RADS

BI-RADS Дескриптори

BI-RADS 3

Не BI-RADS 3

КДК

Якісна

Кількість артерій

Аваскулярні (не виявлено жодної)

Гіповаскулярні (1-2 артерії)

Гіперваскулярні (3 чи більше артерій)

 

 

Розповсюдження артерій

Стандартне

Нестандартне

 

 

Морфологія артерій

Периферійна

Центральна

Пенетруюча артерія

 

Кількісна

Спектральний аналіз

RI Індекс резистентності

ПОСТКОНТРАСТНИЙ АНАЛІЗ

PIH + Low MI

Кінетичний аналіз

Накопичення

 

 

 

Виведення

 

 

 

Рівень посилення

Відсутнє

Мінімальне

 

 

Помірне

Інтенсивне

E-CDUS

Якісний

Чисельність

Аваскулярні

Гіповаскулярні

Гіперваскулряні

 

 

Розповсюдження артерій

Стандартні

Нестандартне

 

 

Морфологія

Периферійна

Центральна

Пенетруюча артерія

 

Кількісний

Спектральний аналіз

RI Індекс резистентності

Hами також було проведено кількісне дослідження із використанням спектрального доплерівського картування. Вимірювання індексу резистентності (ІР) проводилось для усіх судин навколо гіповаскулярного новоутворення. У випадку гіперваскулярних новоутворень вимірювання проводились у трьох чи чотирьох різних судинах, а також записані показники із найбільшої судини. Даний критерій використовувався окремо і не був взятий до уваги при фінальних розрахунках.  

Пост-контрастне обстеження

Використовувались два контрастні агенти. Для 34 пацієнтів використовувався комерційно доступний препарат (Definity®, Bristol-Myers Squibb, City, MA, USA), а для 30 пацієнтів використовувався інший препарат, виготовлений у нашій лікарні (опромінений ультразвуком протеїн, який зазнав впливу перфторвуглецю ).  Приготування PESDA відбувалось за рецептом Porter та інших. У жодного із пацієнтів не виявлено побічних ефектів.

Після катетеризації периферійної вени у ліктьову судину було спочатку введено болюс контрастної речовини (3 мл PESDA або 0,01 мл/кг Definity®), а згодом 10 мл фізіологічного розчину. Перед введенням контрастної речовини налаштування на моніторі були змінені для контрастного обстеження (гармонічне інверсне-імпульсне сканування та механічний індекс ≤0,17). Як тільки болюс контрастної речовини було введено, активувався таймер.

Тривалість накопичення (очікування досягнення максимальної точки), тривалість виведення (очікування поки максимальна інтенсивність всередині новоутворення досягне найнижчої позначки), та рівень посилення після введення контрастної речовини буде зафіксовано. Посилення розділили на 4 категорії: відсутнє (без змін у ехогенності новоутворення), мінімальне (незначне або нечітке посилення), помірне (часткове посилення), або інтенсивне (максимальне/потужне посилення). Дана класифікація створена суб’єктивно, на основі змін у інтенсивності всередині новоутворення, які спостерігались після введення контрастної речовини. Це пов’язано з тим, що для даного виду обстеження немає відповідного кількісного методу (Таблиця 1).

Після фази виведення ми провели повторний аналіз кількості судин та їх характеристик за допомогою КДК після введення контрастного препарату, та класифікували новоутворення на основі згаданих вище параметрів. Після введення контрастних препаратів ми також отримали нові показники ІР судин (Таблиця 1).

Гістопатологія

Після ультразвукового обстеження усі пацієнти, включаючи тих, чиї новоутворення віднесли до категорії BI-RADS 3, повернулись до Центру діагностування захворювань молочних залоз для проведення черезшкірної біопсії молочної залози за допомогою 14-ти каліберного автоматичного біопсійного пістолета та голки BARD® (Bard Radiology, Covington, GA). З кожного вузлика було витягнуто щонайменше шість фрагментів. Їх залили парафіном та провели гістологічний аналіз. Симптоми, виявлені на фінальній стадії, додали до інших симптомів, які підлягали статистичному аналізу.

Статистичний аналіз

Статистичний аналіз проводився за допомогою критерію хі-квадрат або незалежного t-критерію (якщо перший не вдалось застосувати). Окрім цих тестів розроблено графік залежності чутливості від частоти хибно-позитивних висновків (крива – ROC), а також здійснено аналізи логістичної регресії даних.

РЕЗУЛЬТАТИ

Преконтрастне обстеження

В загальному, ультразвуковому обстеженню підлягали 70 новоутворень у молочних залозах 64 пацієнток, після якого проводилась пункційна  біопсія для гістопатологічного співвідношення. Доброякісні новоутворення найчастіше діагностували як фіброаденоми (28/45), стромальний фіброз (6/45) або дуктальну гіперплазію без атипії (3/45). Приблизно 100% злоякісних новоутворень діагностовано як інвазивну протокову карциному (23/25), за винятком одного анапластичного новоутворення та однієї лімфоми. Симптоми, виявлені під час останнього огляду новоутворення у В-режимі УЗД, непосиленому КДК та посиленому КДК, відображені у Таблиці 2.

Таблиця 2. Останній огляд новоутворень у молочній залозі за допомогою В-режиму УЗД, непосиленого КДК та посиленого КДК

Фінальний діагноз

В-режим УЗД

Непосилене КДК

Посилене КДК

 

B3

Не B3

НД*

П**

НЗ***

НД*

П**

НЗ***

 

30

15

26

14

5

21

18

6

Доброякісні

(100%)

(37.5%)

(89.6%)

(66.7%)

(25%)

(91.3%)

(81.8%)

(24%)

 

0

25

3

7

15

2

4

19

Злоякісні

(0%)

(62.5%)

(10.3%)

(33.3%)

(75%)

(8.7%)

(18.2%)

(76%)

В загальному

30

40

29

21

20

23

22

25

Статистичний аналіз

 

 

 

 

 

 

 

 

Чутливість

100%

88%

92%

Специфічність

66.6%

57.7%

46.6%

 

62.5%

53.6%

48%

 

100%

89.9%

91%

*НД: напевне доброякісний; **Ппідозрілий; ***НЗ: непевне злоякісний

Дані BI-RADS дескриптори вказують на злоякісність (p<0.001):  вертикальне положення (80%), без чітко відмежованих границь (64%), зміни у зв’язці Купера (100%), дуктальні зміни (78,9 %) та ретрактацію або нерівність шкірного покриву (87%), а також наявність ехогенної зони (94,4%) або архітектурного спотворення (100%).

У ході проведеного нами КДК аналізу було виявлено, що для більшості злоякісних новоутворень характерна центральна васкулярність (91,6%) з гіперваскулярністю (68%), пенетруючою артерією (66,6%) та звивистими судинами (75%). Доброякісні новоутворення були в основному аваскулярними або гіповаскулярними (60%), та зазвичай мали нормальні судини (83,3%). З усіх васкулярних доброякісних новоутворень лише 16,6 % мали пенетруючу артерію.

Згідно з кривою-ROC, найвищий показник ІР для непосиленого спектрального доплерівського картування (найвищий рівень чутливості та специфічності) дорівнював 0,73; за даної величини було досягнуто 76% чутливості та 71% специфічності. Цей найвищий показник ІР дозволив провести помітну різницю між доброякісними та злоякісними новоутвореннями (p<0.001). У 25  проаналізованих новоутвореннях виявлено середні показники ІР 0,82±0,16 (у діапазоні між 0,63-1,46), у 13 (80%) злоякісних новоутворень показник ІР сягає ≥0,73 (p<0,001). Середні показники ІР 45 проаналізованих доброякісних новоутворень становили 0,48±0,37  (у діапазоні між 0,46-1,29), та 14 (31,1%) доброякісних новоутворень із показником ІР ≥0,73 (p<0,001).

Пост-контрастне обстеження

Після введення контрастної речовини для виявлення рівня посилення та тривалості фази накопичення й фази вивільнення використовувався кінетичний аналіз, мета якого полягала у визначенні чи можуть дані параметри надати корисну інформацію для класифікації новоутворень на доброякісні та злоякісні. Для більшості злоякісних новоутворень характерне помірне (14/25) або інтенсивне (7/25) посилення. Жодного посилення не спостерігалось у одній карциномі чи одній ліпомі; а у двох карциномах виявлено мінімальне посилення. Стосовно доброякісних новоутворень, посилення не було виявлено у 8 випадках, мінімальне посилення виявлено у 11 випадках, помірне посилення – у 17 випадках та інтенсивне посилення характерне у 9 випадках (включаючи фіброаденоми).

Середня тривалість фази накопичення для злоякісних новоутворень становила 56,9±32,3 сек. (у діапазоні між 19-180 сек.) та 56,6±22,9 сек. (у діапазоні між 22-160 сек.) для доброякісних новоутворень. У ході аналізу кривої – ROC виявлено, що тривалість фази накопичення та вивільнення не дозволяє ефективно розрізняти доброякісні та злоякісні новоутворення.

Результати нашого якісного підсиленого КДК аналізу, що проводився за аналогічними критеріями із тими, які використовуються для непідсиленого КДК, представлені у Таблиці 2. Більшість (24/25, 96,0%) злоякісних новоутворень були гіперваскулярними. Із 24 гіперваскулярних злоякісних новоутворень у 22 (22/45; 48%) було центральне розповсюдження, у 17 (70,8%) була пенетруюча аретрія, а у 20 (83,3%) – звивисті судини. Приблизно половина (22/45; 48%) доброякісних новоутворень були аваскулярними або гіповаскулярними. З-поміж 34 доброякісних новоутворень які мали щонайменше одну судину, периферійна васкулярність спостерігалась у 13 (38,2%) новоутворень, а центральна – у 21 новоутворення (61,7%). Більшість доброякісних новоутворень із щонайменше однією судиною (28/34; 82,3%) мали нормальну васкулярну морфологію.

Згідно із кривою – ROC (найвища чутливість та специфічність), у постконтрастному дослідженні найкращий показник тривалості фази накопичення ІР становив 0,75. Із таким показником ІР вдалось досягти 72% чутливості та 67% специфічності. Даний показник дозволяє добре розрізняти доброякісні та злоякісні новоутворення (p<0.001). Під час кількісного пост-контрастного аналізу виявлено, що середнє значення ІР становило 0,82±0,16 (у діапазоні між 0,63-1,46), з яких у 19 злоякісних новоутворень (76%) показник ІР дорівнював 0,75 (p = 0,001). Тим часом, середній показник ІР у доброякісних новоутворень дорівнював 0,48±0,37 (у діапазоні між 0,46-1,29), величина ІР 17 із яких  (37,8%) становила ≥0,75 (p = 0,001).

ОБГОВОРЕННЯ

У даному дослідженні класифікація BIRADS із використанням УЗД у В-режимі показала високу чутливість до виявлення злоякісних новоутворень, проте їй бракувало точності, з чим пов’язана значна кількість хибно-позитивних результатів. Такі результати підтверджують попередні дослідження класифікації BI-RADS. 15 хибно-позитивних результатів, отриманих у нашому дослідженні, стосувались в основному фіброаденом.

Не зважаючи на те, що у лексиконі BI-RADS є дескриптори, які стосуються васкулярності новоутворень, на наш погляд, вони не дозволяють чітко розмежовувати доброякісні та злоякісні новоутворення; дескриптори також не відіграють важливої ролі при описі, класифікації чи лікуванні пухлин у молочних залозах. Однак злоякісні новоутворення справді проявляють характерні симптоми на дуплексних доплерівських зображеннях, серед яких гіперваскулярність, пенетрація судин, неправильні судини, центральне розповсюдження судин, відгалуження та порушену морфологію судин. Провівши дослідження, ми виявили, що гіперваскулярність, звиті артерії, пенетраця судин та центральне розповсюдження судин тісно пов’язані зі злоякісністю. Результати злоякісності та доброякісності, які ми отримали, використовуючи дуплексне доплерівське картування, добре співвідносяться із гістопатологічними діагнозами, доводячи, що обрані нами критерії якісної оцінки були ефективними та дієвими.

Що стосується кількісного аналізу, декілька досліджень виявили вищі показники ІР у злоякісних новоутвореннях у порівнянні із доброякісними (це пов’язано із артеріовенозним шунтуванням та відсутністю гладеньких м’язів, що призвело до появи високошвидкісного пульсуючого кровотоку у пухлині). Проте, не існує порогового значення показників ІР, яке б дозволило розрізняти злоякісні та доброякісні новоутворення; попередні значення показників ІР сягали від 0,7 до 1,0. У нашому дослідженні оптимальні показники чутливості та специфічності вдалось досягти із пороговим значенням ІР 0,73 для непідсиленого КДК, та 0,75 для підсиленого КДК.

У ході попередніх досліджень було виявлено діагностичні помилки у непідсиленому та підсиленому КДК. Особливо гіперваскулярні доброякісні, запальні новоутворення, листоподібні пухлини та фіброаденоми можуть помилково прийняти за злоякісні утворення, тоді як гіповаскулярні карциноми можуть переплутати та помилково вважати доброякісними. Виявлені нами симптоми співпадали із результатами попередніх досліджень.

Отримані нами кінетичні дані (тривалість накопичення, тривалість виведення, інтенсивність посилення після введення контрастної речовини) значно не відрізняються у доброякісних та злоякісних новоутвореннях, однак ми справді спостерігали наявність інтенсивного посилення у більшості злоякісних пухлин. Неспроможність кінетичного аналізу сформувати асоціацію може бути пов’язана з тим, що аналіз виконувався суб’єктивно через відсутність об’єктивних інструментів на  час проведення дослідження. Однак багато дослідників описали важливість посилення мікропухирцями для ультразвукової діагностики новоутворень у молочних залозах, завдяки контрастуванню помітно покращилась точність діагностування.

Більш актуальні дослідження показали, що не лише аналіз кінетичних кривих (як на МРТ), але й розподіл контрасту всередині новоутворення, може вказувати на злоякісність (гетерогенне або периферійне ободоподібне гіперпосилення із доцентровим наповненням) та несприятливий прогноз (наявність дефекту перфузії та пенетруючих судин). Багатообіцяючим напрямком у дослідженні є вивчення ефективності неоад’ювантної хіміотерапії за допомогою КДК; Wan та інші виявили, що зміни перфузії крові у пухлині відбуваються швидше, ніж зміна її розміру.

Не зважаючи на те, що за допомогою даних, отриманих при підсиленому чи непідсиленому КДК, не можна достовірно розрізнити доброякісні та злоякісні новоутворення, з їх допомогою можна отримати додаткову інформацію до стандартних симптомів, виявлених під час ультразвукового обстеження. Узгоджене із попереднім доробком інших лікарів, наше дослідження показало, що гіперваскулярні новоутворення із пенетруючими та нестандартними судинами і центральним розгалуженням вказують на злоякісність утворення. Тому ми переконані, що ці дескриптори могли б вдосконалити класифікацію BIRADS, у зв’язку із чим їх необхідно включити до лексикону BIRADS.

Щоправда, наше дослідження має значне обмеження: це, зокрема, брак об’єктивних  методів для аналізу динамічності. У зв’язку із цим неможливо визначити справжній потенціал посиленої УЗД молочної залози. За винятком даного обмеження, наше дослідження демонструє важливість васкулярного аналізу новоутворень у молочних залозах, що можна легко зробити за допомогою непідсиленого КДК.

Отож, дане дослідження показує, що характеристики васкуляризації, виявлені при спектральному чи кольоровому доплерівському картуванні, пов’язані із морфологічними дескрипторами у лексиконі  BI-RADS, у зв’язку з чим вони надають нову та важливу інформацію для визначення природи новоутворень у молочних залозах. Зважаючи на те, що доплерографічна функція є наявною майже у кожному сучасному ультразвуковому обладнанні, та те, що цей метод можна легко використати без додавання значних затрат до звичайної ультразвукової діагностики, ми рекомендуємо використовувати дані, отримані під час спектрального чи кольорового допплерівського картування, при стандартних аналізах новоутворень у молочних залозах.

УЗД апарат Toshiba Aplio XG – ультразвукова діагностична система для виконання широкого спектра завдань. Тільки кращі пропозиції від компанії RH.

Схожі статті
КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ АВТОМАТИЗОВАНОГО УЛЬТРАЗВУКОВОГО СКАНЕРА ВСЬОГО ОБ’ЄМУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ: ПІЛОТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ 139 КЛІНІЧНИХ ВИПАДКІВ

КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ АВТОМАТИЗОВАНОГО УЛЬТРАЗВУКОВОГО СКАНЕРА ВСЬОГО ...

КОМБІНОВАНЕ ВИКОРИСТАННЯ АВТОМАТИЗОВАНОГО УЛЬТРАЗВУКОВОГО СКАНЕРА ВСЬОГО ОБ’ЄМУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ І УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ЕЛАСТОГРАФІЇ ДЛЯ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ ДОБРОЯКІСНИХ І ЗЛОЯКІСНИХ УРАЖЕНЬ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

КОМБІНОВАНЕ ВИКОРИСТАННЯ АВТОМАТИЗОВАНОГО УЛЬТРАЗВУКОВОГО СКАНЕРА ВСЬО...

3-МІРНЕ ОБ’ЄМНЕ СКАНУВАННЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ЯК ДОПОВНЕННЯ ДО МАМОГРАФІЇ

3-МІРНЕ ОБ'ЄМНЕ СКАНУВАННЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ЯК ДОПОВНЕННЯ ДО МАМОГРАФІЇ...

ПРОСТІ ПРАВИЛА ДЛЯ УЛЬТРАСОНОГРАФІЧНОЇ СУБКАТЕГОРИЗАЦІЇ НОВОУТВОРЕНЬ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ BI-RADS-US-4

ПРОСТІ ПРАВИЛА ДЛЯ УЛЬТРАСОНОГРАФІЧНОЇ СУБКАТЕГОРИЗАЦІЇ НОВОУТВОРЕНЬ М...

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРИХОВАНИХ ПАТОЛОГІЧНИХ ВОГНИЩ У МОЛОЧНІЙ ЗАЛОЗІ, ЗА ДОПОМОГОЮ МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНОЇ ТОМОГРАФІЇ З ПРИЦІЛЬНИМ УЛЬТРАЗВУКОМ: ПЕРСПЕКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРИХОВАНИХ ПАТОЛОГІЧНИХ ВОГНИЩ У МОЛОЧНІЙ ЗАЛОЗІ, ЗА ДОП...

ЧИ МОЖНА ЗА ДОПОМОГОЮ ДОПЛЕРОГРАФІЇ АБО УЗД ІЗ ШТУЧНИМ КОНТРАСТУВАННЯМ ОТРИМАТИ ВАЖЛИВУ ДЛЯ ДІАГНОСТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ПРИРОДУ ПУХЛИН МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ?

ЧИ МОЖНА ЗА ДОПОМОГОЮ ДОПЛЕРОГРАФІЇ АБО УЗД ІЗ ШТУЧНИМ КОНТРАСТУВАННЯМ...

Коментарі про статтю

До цієї статті поки немає коментарів
ВАШ КОМЕНТАР
Ім'я*
E-mail*
Коментар


Замовити товар

Уточнити ціну


Дякуємо за замовлення!

Наш менеджер відповість на Ваш запит найближчим часом.

Дякуємо!

Тема новин для підписки була змінена.

Повідомлення!

Виберіть тему для новин.

Повідомлення!

Невірний email або код.

Дякуємо за підписку!

Щотижня ми будемо ділиться з Вами актуальними новинами, медичними дослідженнями, порадами експертів і анонсами подій.

Підписуйтесь на нашу розсилку!
Дізнавайтесь про головне першими!👆

Ми ділимося актуальними новиними, науковими дослідженнями та спеціальними пропозиціями.

Дякуємо!

Наш менеджер відповість на Ваш запит найближчим часом.

Дякуємо за коментар!!

Ваш відгук дуже важливий для нас!
На початок сайту