Резюме
Враховуючи суперечливі результати щодо прогностичної значущості епікардіальної жирової тканини (ЕЖТ), метою цього дослідження було вивчити зв’язок товщини ЕЖТ з роботою міокарда за допомогою неінвазивної петлі тиск-деформація лівого шлуночка у людей з підозрою на метаболічний синдром (МС). Загалом було обстежено 194 учасники, яким було проведено ехокардіографію. Відповідно до медіани товщини ЕЖТ пацієнти з МС були розподілені на групу з тонкою ЕЖТ та групу з товстою ЕЖТ. Між двома групами порівнювали звичайні ехокардіографічні параметри, глобальну поздовжню деформацію (ГПД) і глобальні параметри роботи міокарда, отримані за допомогою аналізу петлі тиск-деформація, що включають глобальний індекс роботи (ГІР), глобальну ефективність роботи (ГЕР), глобальну конструктивну роботу (ГКР) і глобальну марну роботу (ГМР). Порівняно з групою з тонкою ЕЖТ, група з товстою ЕЖТ досягла достовірно вищих значень показника товщини міжшлуночкової перегородки, кінцево-діастолічної товщини задньої стінки лівого шлуночка, індексу маси лівого шлуночка та ГМР (p < 0,05), тоді як абсолютні значення ГПД, ГІР, ГКР і ГЕР були достовірно нижчими в групі з товстою ЕЖТ (p < 0,001). Товщина ЕЖТ показала достовірну кореляцію з ГІР та ГКР (r = – 0,328, p = 0,001; r = – 0,253, p = 0,012), а також незалежно корелювала з ГІР та ГКР у багатофакторному регресійному аналізі (β = – 0,310, p = 0,001; β = – 0,199, p = 0,049). Товщина ЕЖТ асоціюється з функцією міокарда лівого шлуночка в осіб з підозрою на метаболічний синдром незалежно від інших факторів ризику. Передбачається, що подальші дослідження забезпечать встановлення причинно-наслідкових зв’язків і пов’язаних з ними механізмів.
Вступ
Епікардіальна жирова тканина (ЕЖТ) відноситься до типу вісцерального жиру, розташованого між поверхнею міокарда та вісцеральним шаром перикарда. Підтверджено, що ЕЖТ є незалежним фактором ризику прискореного прогресування субклінічного коронарного атеросклерозу 1; вона корелює з абдомінальною жировою масою та ступенем ожиріння, демонструючи при цьому незалежний зв’язок з серцево-судинними порушеннями 2. Вважається, що ЕЖТ є незалежним предиктором вісцерального ожиріння і може бути тісно асоційована з патогенезом метаболічного синдрому (МС) 3,4, несприятливими клінічними наслідками COVID-19 5,6,7, ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 8.
МС являє собою групу загальних факторів серцево-судинного ризику, що включає інсулінорезистентність, ожиріння, атеросклеротичну дисліпідемію, а також артеріальну гіпертензію 9. Деякі фактори ризиків серцево-судинних захворювань виникають разом і є взаємопов’язаними, зі спільними потенційними медіаторами, механізмами та шляхами розвитку 10. Через свою кореляцію з серцево-судинними захворюваннями МС виявляється провідною проблемою для здоров’я. Повідомлялося, що МС корелює з дворазовим збільшенням ризиків серцево-судинних захворювань та 1,5-разовим збільшенням смертності від усіх причин 11. Зрозуміло, чому МС перебуває в центрі уваги різних досліджень. Поширеність МС значно зросла в усьому світі, що робить точну оцінку змін систолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) особливо важливою на ранній стадії. Tadic та співавт. 12 оцінювали механіку лівого шлуночка у пацієнтів з метаболічним синдромом за допомогою двовимірного ехокардіографічного аналізу спекл-трекінгу, але вплив метаболічного синдрому на роботу міокарда лівого шлуночка ще не оцінювався.
Фракція викиду (ФВ) є найбільш часто використовуваним показником систолічної функції ЛШ, що досліджується за допомогою звичайної ехокардіографії. Однак вимірювання ФВ є спрощеним методом, обмеженим умовами геометричних припущень. Таким чином, у субклінічних пацієнтів з МС високого ризику при оцінці систолічної функції міокарда за допомогою лише ФВ можуть бути пропущені малопомітні зміни. Використання двовимірної спекл-трекінг ехокардіографії для візуалізації деформації міокарда дозволило досягти прогресу в кількісній оцінці лівого шлуночка окрім ФВ і стало чудовим прогностичним маркером серцевих порушень. Однак одним з основних обмежень деформаційної візуалізації є залежність від навантаження, що може впливати на діагностичну точність оцінки функції міокарда. Аналіз петлі тиск-деформація ЛШ (ПТД) відноситься до нового ехокардіографічного методу для неінвазивної кількісної оцінки роботи міокарда 13. На основі спекл-трекінгової ехокардіографії для заміни тиску в лівому шлуночку використовується тиск в плечовій артерії, таким чином, параметри деформації і тиску ЛШ об’єднуються, що може зменшити вплив постнавантаження на деформацію міокарда. Наразі доступні обмежені дані щодо змін у роботі міокарда лівого шлуночка та кореляції між епікардіальним жиром і роботою міокарда лівого шлуночка у пацієнтів з МС.
Виходячи з вищевикладеного, ми припустили, що накопичення ЕЖТ у пацієнтів з метаболічним синдромом пов’язане з субклінічними змінами роботи міокарда лівого шлуночка. Тому в цьому дослідженні ми мали на меті вивчити систолічну функцію лівого шлуночка та роботу міокарда у пацієнтів з підозрою на метаболічний синдром за допомогою петлі тиск-деформація лівого шлуночка. Крім того, ми оцінили кореляцію між товщиною ЕЖТ та роботою міокарда лівого шлуночка у пацієнтів з підозрою на метаболічний синдром.
