Автори: Tiezheng Wang, Hengtao Qi, Jianbo Teng, Zengtao Wang, та Bin Zhao
Вступ
Травма пальця супроводжується деформацією форми вигину дистального міжфалангового суглоба (ДМС), викликаної порушенням механізму розгинання і, як наслідок, втратою сили розгинання. В якості загальної етіології поширені епізоди травмування під час занять спортом або роботі по дому. В даний час ортопедична діагностика гострого пошкодження заснована на клінічних ознаках, симптомах і результатах рентгенологічного дослідження. Проте, рентгенологічне дослідження може дати нам тільки інформацію про те, чи є травма кістки. І добре відомо, що об’єктивну оцінку стану сухожилля розгиначів необхідно оцінювати за допомогою високочастотної ультрасонографії або МРТ.
Матеріали та методи
У дане дослідження було включено 36 пацієнтів з гострою закритою травмою “молоткоподібного” пальця (вік: 12-56 років; середній вік: 32,2 роки), які були направлені в ортопедичне відділення лікарні. Протокол дослідження був схвалений етичним комітетом Науково-дослідного інституту медичної візуалізації Шаньдуна, і всі методи були виконані у відповідності з керівними принципами і правилами. Всі учасники дали письмову інформовану згоду.
Всі пацієнти пройшли УЗД, рентген та МРТ. Всі ультразвукові дослідження були виконані досвідченим фахівцем з більш ніж 7-річним досвідом.
Для ультразвукового дослідження використовувалася ультразвукова система GE Vivid7 (GE Healthcare, Holten Norway) з широкосмуговим лінійним датчиком з частотою 14 МГц. Як статичне, так і динамічне ультразвукове дослідження було виконано на місці кріплення сухожилля розгинача на основі дистальної фалангової кістки. Статичне обстеження проводилося, коли пошкоджений палець знаходився в нейтральному положенні, тоді як динамічне обстеження проводилося за допомогою наміченого активного і пасивного рухливого ДМС-суглоба.
З метою оцінки пошкодження системи розгиначів в цьому дослідженні було запропоновано новий метод ультразвукової класифікації гострої травми відповідно до типу і місця ушкодження:
- Тип А – відривний перелом без розриву сухожилля розгинача.
- Тип В – повний розрив сухожилля без перелому.
- Тип С – забій сухожиль розгиначів.
А з іншого боку, щоб виявити різницю в показниках здатності ідентифікувати травму сухожилля розгиначів між цими трьома дослідженнями, зображення були класифіковані за чотирма класами:
- Оцінка 0: пошкоджене сухожилля розгинача не може бути ідентифіковано.
- Ступінь 1: пошкоджене сухожилля розгинача було показано з поганою деталізацією.
- Ступінь 2: досить чітке визначення якості пошкодженого сухожилля розгиначів.
- Ступінь 3: будь-які злегка тонкі пучки волокон пошкодженого сухожилля розгинача було видно з хорошою деталізацією.
Результати
Нормальні сухожилля розгиначів представляються у вигляді злегка гіперехогенних пучків тонких волокон в подовжній і поперечній площинах. Як показано на Зобр. 1, кінець сухожилля розгиначів прикріплений до основи дистальної фаланги, і їх цілісність може бути оцінена за допомогою змінного динамічного огляду.
Зображення 1: Нормальне сухожилля розгинача пальця. Високочастотне ультразвукове зображення сухожилля розгинача в поздовжній площині (фіг. 1А) і поперечній площині (фіг. 1В).
Згідно з результатами УЗД, ми виявили фрагменти гіперехогенного перелому основи дистальної фаланги і більш товстого сухожилля розгинача внаслідок укорочення, з фрагментами гіперехогенного перелому на дистальному краї. (Зобр. 2); під час активних або пасивних рухів ДМС ковзання сухожилля розгинача в реальному часі виявлено не було.
Поздовжня оцінка показала, на Зобр. 3, розрив сухожилля розгинача на рівні ДМС з ретракцією кукси проксимального сухожилля, але без фрагментів перелому основи дистальної фаланги; ковзання сухожилля розгиначів в реальному часі під час активних або пасивних рухів ДМС виявлено не було.
УЗД також показало більш товсте і гіпоехогенне сухожилля розгинача, яке все ще інтегрувалися в поздовжній площині (Зобр. 4). Може бути виявлено ковзання сухожилля розгиначів в реальному часі як під час активних, так і пасивних рухів.
Зображення 2: Високочастотна ультрасонографія, рентгенівські і МРТ-зображення. Малюнок 2А: втягнуте сухожилля розгинача (коротка стрілка), кістковий фрагмент з авульсією (довга стрілка); Рис. 2B і рис. 2C: кістковий фрагмент авульсії (стрілка).
Зображення 3: 3А: втягнуте сухожилля розгинача (коротка стрілка), дистальний кінець сухожилля розгинача (довга стрілка); Рис. 3B. Рентгенівське зображення пошкодження пальця. Рис 3С: відведене сухожилля розгинача (стрілка).
Зображення 4: Високочастотна ультрасонографія (Рис. 4A), рентгенівський знімок (Рис. 4B) і МРТ (Рис. 4C) зображення травми. Пошкоджене сухожилля розгинача (стрілка).
При оцінці пошкодження сухожилля розгинача більшість результатів МРТ-дослідження відповідали даним УЗД. У той же час рентген не міг чітко показати сухожилля розгинача. Значна різниця була виявлена серед всіх трьох досліджень (р <0,05), причому навіть найбільше значення було отримано окремо, УЗД і рентген, МРТ і рентген відповідно (р <0,017).
Середній діаметр сухожилля розгинача на дистальному кінці при гострих ушкодженнях пальця, який вимірюється за допомогою ультрасонографії, у 36 пацієнтів склав 0,16 ± 0,05 см, тоді як для порівняння середній діаметр на аналогічній ділянці в контралатеральних пальцях склав 0,12 ± 0,03 см. Різниця була статистично значущою (t = 7,67, р <0,05). І пошкоджені сухожилля розгиначів були більш товстими в усіх трьох типах.
Висновок
Високочастотна ультрасонографія може використовуватися в якості точного, надійного та неінвазивного діагностичного методу візуалізації при оцінці пошкодження кісткового і сухожильного характеру.
