Продовжуючи використовувати сайт, Ви приймаєте нашу політику використання cookies, детальніше

OK

ДІАГНОСТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЄДНАННЯ ЕЛАСТОГРАФІЧНОЇ БАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ТА УЛЬТРАСОНОГРАФІЇ ВИСОКОЇ РОЗДІЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ В ДИФЕРЕНЦІЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ДОБРОЯКІСНИХ І ЗЛОЯКІСНИХ ВУЗЛІВ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

09.02.2015 "Статті"


Вузлові захворювання щитоподібної залози є поширеною патологією у загальному числі населення, особливо в йоддефіцитних регіонах. Рівень захворюваності значно збільшився, у зв’язку з використанням ультрасонографії щитоподібної залози. 

Mohamed Shweel, Ehab Mansour

РЕФЕРАТ

Мета дослідження

Оцінити діагностичну ефективність комбінованого застосування еластосонографічної бальної оцінки та ультрасонографії високої роздільної здатності – high-resolution ultrasonography (HRUS) для диференціальної діагностики доброякісних і злоякісних вузликів щитоподібної залози.

Матеріали та методи

Сорок сім послідовних пацієнтів з 66 вузловими утвореннями щитоподібної залози були включені в дослідження. Операція на щитоподібній залозі вже була запланована для всіх пацієнтів. Всім одночасно була проведена ультрасонографія високої роздільної здатності (HRUS) і еластосонографічна бальна оцінка. Результати оцінювалися за допомогою 5-бальної шкали. Результати обстеження були порівняні з патологічним дослідженням, як золотого стандарту діагностики.

Результати

Чутливість, специфічність, точність, позитивна прогностична і негативна прогностична цінність HRUS в диференційній діагностиці вузлових утворень щитоподібної залози були – 92,0%, 72,9%, 60,1%, 95,0% і 63,1% відповідно. У той же час еластосонографічна бальна оцінка мала показники 75,4%, 85,5%, 86,7%, 71,4%, і 90,5% відповідно. Комбіноване використання обох методів ультрасонографії показало результати більш високої діагностичної цінності, а саме: 95,4%, 94,8%, 95,2%, 82,3% і 98,8% – чутливість, специфічність, позитивна прогностична і негативна прогностична цінність, відповідно.

Висновки

Застосування комбінованого використання еластосонографічної бальної оцінки і HRUS для диференціальної діагностики доброякісних і злоякісних вузлів щитоподібної залози показало більш високу діагностичну цінність зі значною статистичної різницею в порівнянні з ізольованим використанням HRUS (р = 0,003).

ВСТУП

Вузлові захворювання щитоподібної залози є поширеною патологією у загальному числі населення, особливо в йоддефіцитних регіонах. Рівень захворюваності значно збільшився, у зв’язку з використанням ультрасонографії щитоподібної залози. Більшість вузлів щитоподібної залози – доброякісні, але клінічне значення полягає у виявленні злоякісної пухлини, яка розвивається приблизно в 2.7-17% всіх вузлів щитоподібної залози. Завдання візуалізації вузлових утворень щитоподібної залози – переконатися в доброякісній природі вузла і виявити пацієнтів із злоякісними утвореннями.

Сучасні діагностичні методи використовуються для зображення вузликів щитоподібної залози, але кожен зі своїми перевагами і обмеженнями. Ультрасонографія високої роздільної здатності – high-resolution ultrasonography (HRUS) є найбільш чутливим діагностичним методом для виявлення вузлів щитоподібної залози, але, на жаль, не існує єдиних ультразвукових критеріїв, які дозволяють надійно відрізняти доброякісні вузли щитоподібної залози від злоякісних за допомогою цього методу. Аналогічно, основним недоліком радіонуклідного сканування щитоподібної залози є нездатність розрізняти доброякісні та злоякісні вузли щитоподібної залози з високою точністю. Комп’ютерна томографія і магнітно-резонансна томографія відіграють обмежену роль у первинній оцінці одиночних вузлів щитоподібної залози, а їх покази включають: підозра на залучення трахеї, або за рахунок проростання, або її компресії, поширення в середостіння або рецидив захворювання. Тонкоголкова аспіраційна біопсія (fine needle aspiration (FNA)) щитоподібної залози – єдиний нехірургічний метод, який дозволяє диференціювати злоякісні та доброякісні вузлики в більшості, але також не у всіх, випадках, крім того, ця процедура – інвазивна і некомфортна для пацієнта.

Таким чином, існує потреба як в неінвазивному, так і в точному методі діагностики вузлів щитоподібної залози. Виходячи з того, що злоякісні вузлики мають тенденцію бути набагато жорсткішими, ніж доброякісні, новий розроблений метод еластографії був застосований з метою вивчення жорсткості і еластичності вузликів, а також диференціальної діагностики злоякісних від доброякісних уражень. Ця техніка дозволяє оцінити ступінь деформації тканини при впливі зовнішньої сили. Метод заснований на тому принципі, що м’які тканини під тиском деформуються легше, ніж жорсткі, що дозволяє об’єктивно встановлювати жорсткість тканини. Ультразвукова еластографія була успішно застосована для діагностики уражень молочної та передміхурової залози, а також лімфатичних вузлів.

Метою нашої роботи було оцінити діагностичну ефективність поєднаного застосування еластосонографії і ультрасонографії високої роздільної здатності в диференційній діагностиці доброякісних і злоякісних вузлів щитоподібної залози.


 

ПАЦІЄНТИ І МЕТОДИ

Дослідження популяції

Ми провели проспективне дослідження протягом 23 місяців з листопада 2010 року по вересень 2012. Сорок сім послідовних пацієнтів з 66 вузлами щитоподібної залози були включені в це дослідження після оцінки відповідності критеріям включення. Середній вік склав 41 ± 11 рік; діапазон – 22-70 років. 35 осіб були жінки і 12 були чоловіки. Сорок два вузлика пальпувались (63,6%) і 24 вузлика (36,4%) – не пальпувались. Всі пацієнти проходили клінічний огляд, лабораторні дослідження, рентгенографію грудної клітки, ультрасонографію черевної порожнини, ультрасонографію високої роздільної здатності і ультрасонографічну  еластографію  щитоподібної залози. FNA цитологічне дослідження було проведено 12 з 47 пацієнтам (25,5%) з клінічними і ультрасонографічними ознаками злоякісного ураження щитоподібної залози. Всім пацієнтам виконана операція, а остаточний діагноз був заснований на гістологічному результаті дослідження резектованої тканини щитоподібної залози, яке вважається золотим стандартом. Етичне схвалення на проведення дослідження було видано місцевим науково-дослідним комітетом з етики нашого університету. Також, було отримано інформовану згоду усіх пацієнтів.

Достовірність результатів

Наша група дослідження включала вибірку з популяції, в якій хірургічне лікування щитоподібної залози була вже заплановано через симптоми компресії у 35 з 47 пацієнтів (74,4%), клінічної та цитологічної підозри на наявність злоякісного ураження – у 12 з 47 пацієнтів (25,5%). Вибірка з 47 пацієнтів утворилася після виключення 6 випадків: один пацієнт відмовився від проведення хірургічної операції, у 2 хворих були вузлики кістозної природи, у 1 пацієнта було в анамнезі зовнішнє опромінення і 2 пацієнти мали грубу крайову кальцифікацію у вузлах.

Обладнання та послідовність дослідження

В рамках одного і того ж дослідження всі пацієнти проходили як ультрасонографію щитоподібної залози високої роздільної здатності, так потім і ультрасоноеластографію за допомогою ACUSON S2000 (Siemens, Ерланген, Німеччина) з використанням візуалізації еластичності (Touch Еlasticity Іmaging) лінійним датчиком (частотою 7.5-13MHz ). Всі дослідження були проведені двома радіологами і кінцеве рішення приймалося шляхом консенсусу. Всі пацієнти були обстежені в положенні на спині, з максимально розігнутою шиєю і маленькою подушкою під плечима, для кращої візуалізації нижніх країв щитоподібної залози. Скани обох долей щитоподібної залози і перешийка були отримані як в поперечній, так і поздовжній площинах.

УЛЬТРАСОНОГРАФІЯ ВИСОКОЇ РОЗДІЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ (HRUS)

Ретельна оцінка наступних ультразвукових параметрів була виконана для кожного вузлика відповідно до рекомендацій Американської асоціації щитоподібної залози (ATA): (а) розмір (вимірювальні позначки знаходилися на зовнішньому краї ореолу вузлика); (в) внутрішній вміст (повністю твердий або переважно твердий); (с) форма (від яйцеподібної до овальної, довша, ніж ширша, або неправильна); (d) край (гладкий, нерівний / мікрочасточковий, чи погано визначається); (е) ехогенність по відношенню до нормальної паренхіми щитоподібної залози (виражена гіпоехогенність, гіпоехогенність, ізоехогенність або гіперехогенність); (f) кальцифікація (без кальцифікації, мікро [наявність гіперехогенних плям <1 мм з, або без акустичної тіні], макрокальцифікація – більш, ніж 1 мм або обідок кальцифікації); (g) однорідність (однорідний або неоднорідний); (h) наявність або відсутність ознаки ореолу.

ЕЛАСТОГРАФІЯ

Після локалізації та характеристики вузлика під час HRUS, ми використовували той же самий датчик, застосовуючи легке здавлення тканин до передньої поверхні шиї над досліджуваним вузлом, до фіксації розташування щитоподібної залози і обмеження латеральної рухливості вузла. Дуже важливо, щоб рівень здавлювання підтримувався постійним протягом всього дослідження. Пацієнти повинні бути проінструктовані затримувати дихання і уникати ковтання при здавлюванні тканин для того, щоб зберегти стабільність зображення. Для оцінки даних дослідження апарат відображає кольорову гамму в діапазоні від червоного (м’якше) до синього (жорсткіше). Час здавлення тканин варіює від 2 до 5 с. Періодичне здавлювання тканин виконується для одержання декількох зображень з мінімальною кількістю артефактів.

Для того, щоб отримати інформативні зображення еластичності тканин, ділянка дослідження – region of interest (ROI) встановлюється на вузол, при цьому необхідно включати достатньо навколишньої нормальної паренхіми щитоподібної залози (бічні кордони були встановлені на рівні більш, ніж 5 мм від межі ураження).

Запускалася подвійна програма еластографії. При цьому на ультрасонографічному моніторі відображалася HRUS картина в сірій шкалі в реальному масштабі часу з одного боку, а з іншого боку  накладалася кольорова картина характеристик еластичності тканин. Еластографічна  кольорова картина повинна бути послідовно перекрита сірим зображенням HRUS без кольорових спалахів. Потім ми вибираємо найбільш відповідні зображення в сірій шкалі одночасно з еластограмою і оцінюємо їх. Дослідження триває приблизно 10-15хв.

 

Для класифікації еластографічного зображення, ми використовували 5-бальну шкалу, запропоновану Itoh та ін. 1 бал був призначений вузликам, які мали ознаки еластичності у всьому досліджуваному вузлику (повністю зелений зразок вузлика); 2 бали було призначено вузликам, які мали ознаки еластичності у великій частині досліджуваної ділянки (вузлик складається з мозаїки зеленого, синього та червоного кольору); 3 бали було призначено вузликам, які мали ознаки жорсткості в значній частині досліджуваної ділянки (вузлик синій, з незначною периферичною та / або центральною зеленою зоною); 4 бали було призначено твердим вузликам, які мали ознаки жорсткості в усьому досліджуваному вузлику (весь вузлик рівномірно синій); а 5 балів було відведено на тверді вузлики з жорсткістю у всьому досліджуваному вузлику і прилеглих тканинах (весь вузлик і задня тінь при цьому має рівномірно синій колір). Бали 1 і 2 визначали вузлики з високою еластичністю, що відповідає доброякісній природі; бали 4 і 5 визначали вузлики з низькою еластичністю, що відповідає злоякісній природі; 3 бали розцінювались як проміжне значення (Рис. 1).

Рис. 1. Бальна система оцінки еластичності (Itoh and Ueno scoring).

1 бал

Еластичність в усьому вузлі

2 бали

Еластичність в більшій частині вузла

3 бали

Еластичність тільки в периферичній частині вузла

4 бали

Еластичність у вузлі відсутня

5 балів

Еластичність у вузлі і задній тіні відсутня

ГІСТОПАТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Гістопатологічний аналіз був заснований на патологоанатомічному дослідженні після тиреоїдектомії в усіх пацієнтів. Дослідження було проведено одним і тим же патологоанатомом, і наводиться як золотий стандарт дослідження.

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Статистичний аналіз ми проводили з використанням програми SPSS (Statistical Package for Social Science, version 16 Inc., Чикаго, Іллінойс) пакет програмного забезпечення для Windows. Якісні дані були представлені як частоти та відсотки. McNemar тест був застосований для порівняння відмінності HRUS і ультрасоноеластографіі зі статистично значимм р <0,05. Чутливість, специфічність і точність ультрасоноеластографії і HRUS для диференціальної діагностики доброякісних і злоякісних вузликів щитоподібної залози, в комбінації і окремо, визначалися порівняно з гістологічним результатом в якості золотого стандарту діагностики.

РЕЗУЛЬТАТИ

Після виключення 6 випадків, вибірка, що має достовірні результати в даному дослідженні, склала 47 пацієнтів (35 жінок і 12 чоловіків). При цьому середній вік був 41 ± 11 років; в діапазоні 22-70 років. Шістдесят шість вузликів було обстежено (тридцять три пацієнта мали один вузлик, 9 мали 2 вузлики, а у 5-ти – 3 вузлики). Сорок два вузлики пальпувались (63,6%), а решта – 24 (36,4%) не пальпувались. Жоден з цих пацієнтів не мав операцій на щитовидній залозі або радіотерапії в анамнезі. Всім пацієнтам виконали операцію протягом 2 тижнів після повного обстеження.

Гістологічний результат виявив 16 з 66 (24,2%) злоякісних вузликів (13 папілярних карцином, 2 медулярних карциноми, 1 фолікулярна карцинома) і 50 з 66 (75,7%) були доброякісними вузликами (41 гіперпластичний вузлик, 8 аденом і 1 атипова аденома), (Таблиця 1).

Таблиця 1. Результат патологоанатомічного дослідження 66 вузлів щитоподібної залози, включених у дослідження.

Результат патологоанатомічного дослідження

(%)

доброякісна природа

50/66 (75,7%)

гіперпластичні вузлики

41/50 (82%)

фолікулярна аденома

8/50 (16%)

атипова аденома

1/50 (2%)

злоякісна природа

16/66 (24,2%)

папілярний рак

13/16 (81,2%)

медулярна карцинома

2/16 (12,6%)

фолікулярна карцинома

1/16 (6,3%)

При HRUS: досліджувані вузлики щитоподібної залози мали діаметр 1,82 і варіювали від 0.8 до 4 см. Тридцять три (50%) вузлика перебували в правій долі, 29 з 66 (43,9%) – у лівій долі і 4 з 66 (6, 6%) – в перешийку. П’ятдесят вузликів (75,7%) мали форму від яйцеподібної до круглої і серед них 48 були доброякісними і 2 – злоякісними; 12 вузлів (18,1%) мали форму більш подовжену, ніж широку, при цьому серед них один вузол був доброякісний, а 11 – злоякісними. П’ятдесят шість вузлів (84,8%) мали правильні, чітко обрамлені краї, серед них 48 вузликів були доброякісними і 8 – злоякісними, а решта 10 вузликів (15,1%) мали нерівні або погано визначені краї, з них 2 були доброякісними і 8 – злоякісними. Ізоехогенні і гіперехогенні вузлики були в 41 випадках (62,1%) і серед них 39 були доброякісними і 2 були злоякісними; інші 25 вузликів (37,8%) мали гіпоехогенну природу, серед них 11 були доброякісними, а 14 – злоякісними. П’ятдесят три вузлики (80,3%) не мали кальцифікатів, 48 були доброякісними і 3 – злоякісними; 5 вузликів (7,5%) мали макрокальцифікати, 3 з них були доброякісними і 2 – злоякісні; решта 8 вузлів (12,1%) мали макрокальцифікати, при цьому всі вони були злоякісними. Симетри йчний ореол правильної форми був виявлений в 46 вузликах (69,6%), всі з них були доброякісними, крім 2, які були діагностовані як злоякісні; в той же час інші 20 вузликів (30,4%) не мали навколишнього периферичного ореолу, при цьому серед них 6 були доброякісними, а 14 були злоякісними. У нашому дослідженні найбільш ефективними ультрасонографічними прогностичними критеріями злоякісності були: форма довша, ніж широка (чутливість 84,2%; специфічність 86,2%), нерівний переривчастий край (чутливість 83,6%; специфічність 81,7%); гіпоехогенність (чутливість 83,6%; специфічність 81,7%) і мікрокальцифікати (чутливість 66,5%, специфічність 80,2%). Найбільш ефективними ультрасонографічними прогностичними критеріями доброякісності були: краї правильної форми (чутливість 95,2%; специфічність 82,4%), наявність ознаки ореолу (чутливість 89,4%; специфічність 87,1%) і ізоехогенність (чутливість 86,5%; специфічність 81,3%) (Таблиця 2 і Рис. 2-5).

Таблиця 2. Результати дослідження HRUS в сірій шкалі 66 включених у дослідження вузлів щитоподібної залози.

Дослідження HRUS у сірій шкалі

 

No

Доброякісна

природа

Злоякісна природа

Внутрішній вміст

Повністю тверді Переважно тверді

46/66 (69,6%)

20/66 (30,4%)

40

10

6

10

Форма

Від яйцеподібної до круглої

Довша, ніж у ширша

Неправильна

50/66 (75,7%)

12/66 (18,1%)

4/66 (6,6%)

48

1

1

2

11

3

Край

Добре визначається Погано  визначається

56/66 (84.8%)

10/66 (15.1%)

48

2

8

8

Ехогенність

Виражена гіпоехогенність Гіпоехогенність Ізоехогенність-Гіперехогенність

10/66 (15.1%)

15/66 (22.7%)

41/66 (62.1%)

0

11

39

10

4

2

Кальцифікація

Відсутня Макрокальцифікація Мікрокальцифікація

53/66 (80.3%)

5/66 (7.5%)

8/66 (12.1%)

48

2

0

5

3

8

Ознака «ореол»

Присутня

Відсутня

46/66 (69.6%)

20/66 (30.4%)

44

6

2

14

Рис. 2. Невеликий вузлик в перешийку. Ультрасоноеластографія (А) показала у вузлику рівномірно зелений колір (бал еластичності – 1) (наконечник стріли). HRUS (B) показала добре визначений однорідний ізоехогенний вузлик (маленькі стрілки), форма ширша, ніж подовжена, тонкий ореол з відсутністю кальцифікації.

Рис. 3. Вузлик в правій долі щитоподібної залози. Ультрасоноеластографія (А) (бал еластичності – 2), вузлик (наконечник стріли) визначається, як еластичний (зелений) в значній частині досліджуваної області, з деякими периферійними і центральними зонами ущільнення (синій). При HRUS (B) виявляється : чітко визначений, однорідний, злегка гіпоехогенний вузлик (коротка стрілка), з ознакою ореолу і відсутністю кальцифікатів.

Рис. 4. Вузлик в правій долі щитоподібної залози. Ультрасоноеластографія (А) (бал еластичності – 3), вузлик (наконечник стріли) визначається, як жорсткий (синій) в значній частині аналізованої ділянки з мозаїчним малюнком зеленого і синього кольору. При HRUS (B) виявляється : чітко визначений, однорідний, злегка гіпоехогенний вузлик (коротка стрілка), з ознакою ореолу і відсутністю кальцифікатів.

Рис. 5. Вузлик в лівій долі щитоподібної залози. Ультрасоноеластографія (А) (бал еластичності – 4), весь вузлик (стрілки) рівномірно синього кольору – абсолютно жорсткий. При HRUS (B) виявляється добре визначений, однорідний, злегка гіперехогенний вузлик, форми більш подовженої, ніж широкої, з мікрокальцифікатами (маленькі чорні стрілки) і переривчастим тонким ореолом.

Ультрасоноеластографічна бальна оцінка показала, що 1 бал був у 30 з 66 (45,4%) вузликів (всі були доброякісні); 2 бали – у 14 з 66 (21,2%) вузликів (12 були доброякісні і 2 – злоякісні); 3 бали – у 12 з 66 (18,1%) вузликів (7 були доброякісні та 5 – злоякісних); 4 бали – у 8 з 66 (12,1%) вузликів (1 був доброякісний і 7 злоякісних); 5 балів – у 2 з 66 (3,3%) вузликів (обидва були злоякісні). У нашому дослідженні, 49 з 50 доброякісних вузликів (98%) мали кількість балів від 1 до 3, в той час як 1 з 50 (2%) мав 4 бали. Дев’ять з 16 (56,2%) злоякісних вузликів мали кількість балів від 4до 5 і 7 з 16 (43,7%) – від 2 до 3 (Таблиця 3 і Мал. 2-5).

Таблиця 3. Бальна система оцінки (Itoh and Ueno scoring) ультразвукової еластографії.

Кількість балів ультразвукової эластографії

Результат  патологоанатомічного дослідження

Доброякісна

природа

Злоякісна природа

1 бал

30/66 (45.4%)

30/30 (100%)

0/30 (0%)

2 бали

14/66 (21.2%)

12/14 (84.7%)

2/14 (14.2%)

3 бали

12/66 (18.1%)

7/12 (58.3%)

5/12 (41.6%)

4 бали

8/66 (12.1%)

1/8 (12.5%)

7/8 (87.5%)

5 балів

2/66 (3.3%)

0/2 (0%)

2/2 (100%)

Діагностична значимість: чутливість, специфічність, точність, ППЦ і НВЦ при використанні ультрасоноеластографічної бальної оцінки в диференційній діагностиці вузликів щитоподібної залози – були 75,4%, 85,5%, 86,7%, 71,4% і 90,5%, відповідно , у той час як при використанні HRUS ці показники були: 92,0%, 72,9%, 60,1%, 95,0%, і 63,1% відповідно. Комбіноване використання обох ультрасонографічних методів (ультрасоноеластографічна бальна оцінка і HRUS) показали більш високі значення чутливості, специфічності, точності, ППЦ і НВЦ: 95,45%, 94,8%, 95,2%, 82,3% і 98,8% відповідно. У відповідності з нашими результатами, комбіноване використання ультрасоноеластографічної бальної оцінки і HRUS показало високу діагностичну значимість, різниця між цією комбінацією та індивідуальним використанням ультрасоноеластографічної бальної оцінки або HRUS була статистично значимою (р = 0,03), (Таблиця 4).

Таблиця 4. Чутливість, специфічність, ППЦ і НВЦ HRUS в сірій шкалі і ультрасоноеластографії, а також поєднання різних утрасонографічних технік в диференційній діагностиці вузлових утворень щитоподібної залози.

 

Чутливість (%)

Специфічність (%)

Точність

(%)

ППЦ

(%)

НПЦ

(%)

Ультрасоноеластографія

75,4

85,5

86,7

71,4

90,5

HRUS в сірій шкалі

92,0

72,9

60,1

95,0

63,1

Комбінація ультрасоноеластографії та HRUS в сірій шкалі

95.45

94.8

95.2

82.3

98.8

ОБГОВОРЕННЯ

Вузли щитоподібної залози можуть бути як поодинокими, так і множинними, набагато частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків, і частота їх виявлення зростає з віком. Frates та ін. повідомляють, що переважна більшість вузлів щитоподібної залози є доброякісними, а 2.7-17% є злоякісними. Таким чином, основною метою діагностики є виявлення вузликів щитоподібної залози та їх ідентифікація як доброякісних, або злоякісних, і, відповідно, планування оптимального лікування.

З тих пір, як Fujirnoto та ін. опублікували першу публікацію про ультразвукову діагностику захворювань щитоподібної залози в 1967 році, широке використання ультразвукових сканерів в режимі реального часу і високочастотний ультразвук зробили це дослідження найбільш пріоритетним методом діагностики вузлових утворень щитоподібної залози. Ophir та ін. вперше впровадили еластографію для діагностики на початку дев’яностих років 20-го століття. Технологія постійно вдосконалюється і вже були спроби використання еластографії в ранній діагностиці раку молочної та передміхурової залози, а також раку яєчників. Ми провели дослідження на вузликах щитоподібної залози, так як щитоподібна залоза дуже добре позиціонується для еластографії, у зв’язку з її поверхневим розташуванням і ефективною можливістю її притиснення до підлягаючих анатомічних структур ультрасонографічним датчиком. Крім того, жорсткі вузлики щитоподібної залози завжди підозрілі на наявність злоякісності.

Як і багато авторів, ми виявили, що найбільш частими ознаками, які зафіксовані при HRUS в 16 злоякісних вузликах були: форма вузла довша, ніж широка – 12 з 16 (75%), неправильні (нерівні) краї – 10 з 16 (62 , 6%), виражена гіпоехогенність – 10 з 16 (62,5%) і мікрокальцифікати – 8 з 16 (50%). Деякі автори намагалися диференціювати доброякісні та злоякісні вузли щитоподібної залози по Moon та ін. і повідомили, що гіпоехогенність, неправильна форма, мікрокальцифікати і форма вузла довша, ніж широка були зафіксовані з чутливістю 80%, 81,3%, 75,3% і 74,7% відповідно, для діагностики злоякісних вузликів. Takashima і др. повідомили, що наявність мікрокальцифікатів, показала найбільшу точність (76%) і специфічність (93%) для діагностики злоякісних вузликів. Rago та ін. припустили, що відсутність ознаки ореолу в комбінації з плямами мікрокальціфікації була найефективнішою прогностичною ознакою злоякісності. Багато авторів повідомляли про те, що комбінація 4 ультразвукових характеристик роблять діагноз злоякісного вузлового утворення більш імовірним.

Наші результати показали, що чутливість, специфічність, точність, позитивна прогностична і негативна прогностична цінність HRUS в диференційній діагностиці вузлових утворень щитоподібної залози були 92,0%, 72,9%, 60,1%, 95,0%, і 63,1 % відповідно. Як і в нашому дослідженні, Tae та ін. повідомляють, що HEUS показує 87,0%, чутливість і 86,5% специфічність. Варто зауважити, що Cong Shuzhen повідомив про високу чутливість і низьку специфічність. Цю невідповідність можна пояснити великим числом обстежених вузликів в цьому дослідженні (291 вузлика). Наші результати доповнюють попередні результати досліджень, проведених Philip та ін., Varverakis та ін., Tae та ін. і останнім дослідженням Cong Shuzhen, які встановили, що HRUS володіє досить високою чутливістю для виявлення злоякісних вузлів щитоподібної залози.

Aziz Khan та ін. стверджують, що кольорові доплерівські характеристики вузла щитоподібної залози не можуть бути використані з упевненістю для прогнозування або виключення малігнізації, а Varverakis та ін. повідомили про те, що гіперваскуляризація вузликів не є специфічною ознакою злоякісності. Ми вирішили порівняти наш аналіз з HRUS в сірій шкалі без аналізу кровотоку у вузлах щитоподібної залози по кольоровому допплерівському ультразвуковому зображенню.

Підводячи підсумки еластографічної бальної оцінки кожного вузла щитоподібної залози в нашому дослідженні: 1 бал був у 30 вузликах з 66 (45,4%), всі вони були доброякісні; 2 бали – в 14 вузликах з 66 (21,2%), (14 з них були доброякісними і 2 – злоякісними); 3 бали – в 12 вузликах з 66 (18,1%), (7 з них були доброякісними і 5 – злоякісними); 4 бали – у 8 вузликах з 66 (12,1%) (1 з них був доброякісним, а 7 – злоякісними); і 5 балів було в 2 вузликах, обидва з яких були злоякісними. Таким чином, 49 вузликів з  них  50 були доброякісні вузлики (98%) і мали бальну оцінку 1-3, в той час як 1 з 50 (2%) мав оцінку 4. Дев’ять з 16 (56,2%) злоякісних вузлів мали бальну оцінку 4-5 і 7 з 16 (43,7%) мали бальну оцінку 2 і 3. Різниця в бальній оцінці доброякісних і злоякісних вузликових утворень була статистично значущою (P = 0,000). Це узгоджувалося з даними кількох авторів, які повідомляли про схожі показники при еластографічній бальній оцінці вузлових утворень щитоподібної залози.

Серед помилково діагностованих вузликів в нашому дослідженні – 2 з них були злоякісними і мали еластографічну оцінку 2 бали (один був фолікулярним, а інший – папілярним раком). П’ять вузликів при патологічному дослідженні діагностовано як папілярний рак щитоподібної залози і мали 3 еластографічних бали. Це може бути пояснено наявністю некротичних ділянок, в результаті яких змінюється жорсткість вузликів, що призводить до більш низького балу при ультрасоноеластографії. З іншого боку 7 з 50 доброякісних вузликів щитоподібної залози мали еластографічний бал – 3 і один – 4. Це може бути пояснено наявністю зон фіброзу, грубими плямами кальцифікації і множинними вузликами, які роблять загальну картину тканини щитоподібної залози відносно жорсткою.

Наші статистичні дані показують, що чутливість, специфічність, точність, ППЦ і НВЦ ультразвукової еластографії в диференційній діагностиці вузликів щитоподібної залози були 75,4%, 85,5%, 86,7%, 71,4% і 90,5% відповідно. Подібно нашим результатам, Cong Shuzhen повідомили про 89,4%, 84,5%, 85,9%, 89,4% і 84,9% – дані чутливості, специфічності, точності, ППЦ і НВЦ відповідно. Rago та ін. повідомили про дуже високу надійність еластографії в диференційній діагностиці злоякісних і доброякісних вузлових утворенннях щитоподібної залози з 97% чутливістю. Відповідно до даних Tranquart та ін., еластографія продемонструвала високу специфічність і діагностичну точність в діагностиці фолікулярних пухлин щитоподібної залози. Asteria оцінили 86 вузлів щитоподібної залози при ультрасоноеластографії і добилися відмінних результатів з 94% чутливістю і 81% специфічністю.

Ці відмінності, які відзначені в результатах вищезазначених як HRUS, так і ультрасоноеластографія, можуть пояснюватися наступним: (а) різним числом пацієнтів та різною патологією щитоподібної залози (в тому числі багатовузлові і запальні ураження щитоподібної залози); (в) багато досліджень були ретроспективними, з оцінкою архівних зображень, а не в режимі реального часу, що може спотворювати результати характеристики кожного вузлика; (с) недостатньою різноманітністю гістологічних типів злоякісних вузлів щитоподібної залози в прикладах деяких досліджень; (d) невелика кількість злоякісних вузлів в деяких дослідженнях і (е) використання різного ультразвукового обладнання для оцінки вузлів щитоподібної залози.

Існує два загальноприйнятих критерії, які використовуються в  еластографії в режимі реального часу для оцінки вузликів щитоподібної залози. Перший є якісним методом (кольорова еластографія в балах). Другий – це обчислення еластографічного коефіцієнта деформації (SR), що є напівкількісним методом. Цей коефіцієнт обчислюється шляхом порівняння середнього значення еластичності (значення деформації) самого вузлика та прилеглої нормальної тканини щитоподібної залози, а їхнє відношення використовується як коефіцієнт деформації (SR). Більш високі значення еластографіческого коефіцієнта деформації припускають, що ураження є жорсткіше і це вказує на високу ймовірність злоякісного новоутворення. Kagoya та ін. використовували еластографічний коефіцієнт деформації залози до м’язової тканини в диференційній діагностиці вузликів щитоподібної залози і прийшли до висновку, що діагностична ефективність еластографічного коефіцієнта деформації не є оптимальним критерієм і змінюється, навіть якщо пацієнти були позиціоновані стандартно. З іншого боку, Andrej та ін. використовували еластографічний коефіцієнт деформації вузлика до самої залозі і оцінили послідовно 52 вузлика щитоподібної залози. Вони виявили, що цей показник мав хорошу ефективність для прогнозування злоякісного ураження щитоподібної залози (96% – специфічність і 82% – чутливість). Ping Xing та ін. показали, що еластографічний коефіцієнт деформації має велику діагностичну значимість, ніж метод бальної оцінки, однак вони прийшли до висновку, що існує деяке накладення еластографічного коефіцієнта деформації між доброякісними і злоякісними ураженнями щитоподібної залози.

У цьому дослідженні ми прагнули підтвердити діагностичну значимість, комбінованого використання ультразвукової еластографії і HRUS, без використання еластографічного коефіцієнта деформації. Ми можемо пояснити це таким чином: (а) наша серія включала 14 з 44 хворих (31,8%) з множинними вузликами і 4 з 44 (9,1%) – з великими вузлами >35 мм в діаметрі, з існуючим невеликим і обмеженим обсягом нормальної тканини щитоподібної залози, яка необхідна для розрахунку еластографічного коефіцієнта деформації вузлика до самої залози, що в результаті призвело б до неоптимального розрахунку коефіцієнта; таким чином, було розумно уникнути використання еластографічного коефіцієнта деформації в цих випадках; (в) підвищити рівень довіри пацієнта і скоротити час дослідження, враховуючи факт розташування щитоподібної залози над трахеєю.

У поточному дослідженні, ми розглянули на порівняльних характеристиках ультразвукової еластографії і HRUS в індивідуальному використанні і в комбінації обох методів ультрасонографії в диференційній діагностиці  доброякісних і злоякісних вузлових утворень щитоподібної залози. Ми виявили, що використання комбінації обох методів показало більш високі статистичні результати, а саме: чутливість, специфічність, точність, ППЦ і НВЦ були – 95.45%, 94,8%, 95,2%, 82,3% і 98,8% відповідно. Ця комбінація показала більш високу діагностичну значимість, різниця між застосуванням комбінації методів та індивідуальним використанням ультразвукової еластографії і HRUS, було статистично значимим (р = 0,03).

ВИСНОВКИ

Ультразвукова еластографія є простою, безболісною і надійною технікою для диференційної діагностики вузлових утворень щитоподібної залози, які були і залишаються актуальною проблемою. Виходячи з наших даних, ми прийшли до висновку, що поєднання ультразвукової еластографії і HRUS дозволяє поліпшити діагностичну значимість для диференціальної діагностики доброякісних і злоякісних вузлів щитоподібної залози.

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Автори не мають прямої або непрямої комерційної фінансової зацікавленості, пов’язаної з публікацією статті. І, при її написанні, не було зовнішнього джерела фінансування.

Оцініть, будь ласка, статтю:

Написати відгук