Продовжуючи використовувати сайт, Ви приймаєте нашу політику використання cookies, детальніше

OK
Дистрибуція медичного обладнання

Альтернативні методи ТІАК: Як діяти, коли трансфеморальний доступ не рекомендований

18.11.2023 "Статті"


Альтернативні методи ТІАК: Як - Малюнок1

Альтернативні підходи до доступу до ТІАК, за матеріалами Interventional Cardiology Review 2018;13(3):145-50.

Коли трансфеморальний доступ не рекомендується для транскатетерної імплантації аортального клапана (ТІАК), як діяти кардіологам і решті кардіологічної команди? Команда дослідників з Університетської лікарні Лозанни (УЛЛ) у Швейцарії та Жіночої лікарні Брігама в Бостоні поставила собі за мету з’ясувати це питання, поділившись своїми висновками в American Journal of Cardiology.[1]

“Наразі не існує єдиної думки щодо визначення найбільш прийнятного підходу, коли трансфеморальна ТІАК протипоказана, а вибір судинного шляху суттєво залежить від досвіду операторів та супутніх захворювань пацієнтів”, – пишуть перший автор Christophe Abellan, доктор медичних наук, спеціаліст з УЛЛ, та його колеги.

Abellan і співавт. провели систематичний огляд і метааналіз даних з 18 різних досліджень. З майже 12 000 дорослих пацієнтів з ТІАК 57% лікували внутрішньогрудним доступом (трансапікальним або трансаортальним), а решта 43% – позагрудним доступом (транскаротидним, транспідключичним або трансаксилярним).

Загалом група виявила, що екстраторакальна ТІАК асоціюється зі значно нижчим ризиком госпітальної смертності від усіх причин, 30-денної смертності від усіх причин і однорічної смертності від усіх причин. Екстраторакальна ТІАК також була пов’язана з нижчою частотою кровотеч, що загрожують життю, 30-денної вперше виниклої фібриляції або тріпотіння передсердь і 30-денної гострої ниркової недостатності, що призводить до ниркової замісної терапії.

Однією з переваг екстраторакальних методик, як зазначила команда, є те, що вони “відносно нескладні”, частково завдяки “поверхневому розташуванню і простоті маніпуляцій” з цими артеріями. Ще однією важливою відмінністю є те, що ці методики можна виконувати під седацією з місцевою анестезією, а не під загальним наркозом.

Автори додали, що внутрішньогрудні методики ТІАК мають певні переваги, включаючи менші ризики імплантації постійного кардіостимулятора і значного паравальвулярного витоку (ПВВ).

“Незрозуміло, чому пацієнти з внутрішньогрудним доступом до ТІАК мали нижчий ризик розвитку після ТІАК помірної або важкої ПВВ,” – пишуть Abellan і співавт. “Одним з пояснень може бути те, що при внутрішньогрудному доступі використовуються коротші катетери для доставки через меншу відстань між верхівкою або висхідною аортою і кільцем аорти, що дозволяє краще маніпулювати транскатетерним серцевим клапаном (ТСК) і його системою доставки, на додаток до оптимального вирівнювання з кільцем аорти. Тип імплантованого ТСК також може відігравати певну роль. Хоча як саморозширювані, так і балонно-розширювані (БР) ТСК можуть використовуватися з екстраторакальним ТІАК, тільки використання БР ТЛК було описано при трансапікальному і трансаортальному підходах, оскільки досить короткі системи доставки існують виключно з цим типом ТСК”.

30-денний ризик інсульту суттєво не відрізнявся між цими двома методами. Це особливо помітно при розгляді екстраторакальних методик ТІАК, пояснили дослідники, оскільки нейросудинні ускладнення є ключовим ризиком транскаротидної ТІАК.

“Наші результати свідчать про те, що екстраторакальна ТІАК може розглядатися як альтернатива першої лінії трансфеморальній ТІАК, а інтраторакальна ТІАК зарезервована для пацієнтів з невідповідною локальною анатомією для екстраторакальних підходів”, – підсумували автори.

Посилання на джерела:

  1. Christophe Abellan, MD; Panagiotis Antiochos, MD; Stephane Fournier, MD, PhD, et al. Extrathoracic Against Intrathoracic Vascular Accesses for Transcatheter Aortic Valve Replacement: A Systematic Review With Meta-Analysis. The American Journal of Cardiology, August 2023.

Оцініть, будь ласка, статтю:

Написати відгук