Точність доплерографічної оцінки маткових артерій для діагностики початку пубертатного періоду у дівчаток: попередній огляд

Передумови

Індекс пульсації маткової артерії (ІП), що оцінюється за допомогою доплерометрії, відображає опір кровотоку в судині, дистальнішій від точки забору крові. Ми мали на меті оцінити точність ІП маткової артерії для діагностики статевого дозрівання у дівчаток. Було проведено огляд, що відповідає вимогам PRISMA-ScR, у базах даних MEDLINE та Embase за пошуковими термінами “пубертатний період” та “доплерографія”. До дослідження були включені дівчата віком від 0 до 18 років, яким проводили доплерографію органів малого тазу з розрахунком ІП маткової артерії. Було включено десять досліджень, що включали 1385 дівчаток віком від 1,2 до 18 років. Відібрані дослідження включали учасниць з Італії, Бразилії, Ірану, Бельгії та Данії і були опубліковані в період з 1996 по 2021 рік. У шести дослідженнях були відібрані дівчата, які були направлені для оцінки пубертатних розладів, тоді як чотири дослідження включали лише здорових дівчат. Дев’ять досліджень виявили значну різницю в картині доплерівського сигналу та ІП відповідно до стадії статевого дозрівання, при цьому точки відсікання ІП коливаються від 2,5 до 4,6 для діагностики статевого дозрівання, з чутливістю 77%-94%, специфічністю 85%-100% і точністю 79%-98%. Доплерографія маткових артерій з розрахунком ІП є корисним неінвазивним інструментом для діагностики початку статевого дозрівання у дівчат.

Вступ

Статеве дозрівання – це процес біологічного дозрівання, який являє собою фізичний, гормональний і психологічний перехід від дитинства до зрілого віку1. У дівчаток початковим проявом статевого дозрівання при фізичному огляді зазвичай є розвиток молочних залоз (телархе), з нормальним віковим діапазоном прояву між 8 і 13 роками2. Тому класичним визначенням передчасного статевого дозрівання є розвиток вторинних статевих ознак до 8 років у дівчаток1.

Початкова лабораторна оцінка передчасного статевого дозрівання у дівчаток включає визначення рівня лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) та естрадіолу1. Труднощі гормональної оцінки включають адекватне та стандартизоване визначення нормальних концентрацій гормонів у здорових дітей, залежно від віку та стадії пубертату, для кожного лабораторного методу3. Крім того, спостерігається значне перекриття значень естрадіолу у дівчаток пубертатного та препубертатного віку4. Чутливість ранкового базального ЛГ для діагностики гонадотропін-залежного передчасного статевого дозрівання коливається від 56 до 100% зі специфічністю 64%-100%, залежно від точки відсікання і використовуваного аналізу3. Тому дівчатам з недіагностованим базальним рівнем ЛГ показані тести на стимуляцію гонадотропін-рилізинг-гормоном (ГнРГ) або агоністом ГнРГ тривалої дії (ГнРГа)5. Основними недоліками тесту на стимуляцію ГнРГа є його висока вартість, недоступність ГнРГ короткої дії в багатьох країнах, час очікування між заборами крові та ризик реакції у місці ін’єкції.

УЗД органів малого тазу є швидким, неінвазивним і недорогим методом оцінки розвитку матки та об’єму яєчників, з добре доведеною корисністю в дослідженні тазового болю, тазових утворень та атипових геніталій6. Крім того, дослідження достовірно показали збільшення об’єму яєчників і матки у дівчаток з центральним передчасним статевим дозріванням (ЦПСД) порівняно з контрольною групою та дівчатками з ізольованим передчасним телархе (ІПТ)7,8,9. Однак чутливість для диференціальної діагностики є низькою через значний перетин значень між групами10,11,12,13. Доплерометрія дозволяє оцінити матково-яєчниковий кровотік та виміряти опір кровотоку з розрахунком індексу пульсації (ІП), який визначається як різниця між піковою систолічною та кінцевою діастолічною швидкістю потоку, поділена на середню швидкість потоку14. Наявність естрогенових рецепторів у стінках маткових артерій, які сприяють зниженню судинного опору при гормональній стимуляції, як видається, є причиною змін у характері судинного кровотоку15,16. Дослідження на основі кольорової доплерографії для оцінки жіночих репродуктивних розладів підкреслили важливість цього безпечного, ефективного і доступного методу діагностики для громадського здоров’я17.

У цьому контексті метою даного дослідження було оцінити точність ІП маткової артерії для діагностики статевого дозрівання у здорових дівчат та дівчат з ознаками передчасного статевого дозрівання за допомогою оглядового аналізу літератури.

Методи

Протокол та реєстрація

Цей огляд обсягу дослідження відповідає рекомендаціям протоколу PRISMA Extension for Scoping Reviews (PRISMA-ScR)18. Остаточний протокол був зареєстрований проспективно в Open Science Framework 15 вересня 2021 року19.

Критерії прийнятності

Ми включили дослідження, в яких оцінювали точність доплерометрії з ІП маткових артерій у дівчат віком від 0 до 18 років для діагностики початку статевого дозрівання. Критеріями виключення були дослідження з участю вагітних жінок та оглядові дослідження. Обмежень щодо мови або дати не було; статті, написані іншими мовами, окрім англійської, португальської та іспанської, вважалися прийнятними, якщо вони містили достатню кількість англомовної інформації в передумові, таблицях і зображеннях.

Джерела інформації

Для виявлення потенційно актуальних документів ми провели систематичний пошук у базах даних MEDLINE (через PubMed) та Embase з моменту створення до січня 2022 року. Остаточні результати пошуку були експортовані в EndNote, а дублікати були видалені.

Пошук

Комплексні пошукові запити включали дескриптори (MeSH та Emtree), засновані на виразах “статеве дозрівання” та “доплерівське ультразвукове дослідження”. Ми використовували наступну стратегію електронного пошуку: (“puberty”[MeSH Terms] АБО “puberty”[All Fields] АБО “puberties”[All Fields]) ТА (“ultrasonography, doppler”[MeSH Terms] АБО (“ultrasonography”[All Fields] ТА “doppler”[All Fields]) АБО “doppler ultrasonography”[All Fields] АБО (“doppler”[All Fields] ТА “ultrasound”[All Fields]) АБО “doppler ultrasound”[All Fields]) для MEDLINE та (‘puberty’/exp АБО puberty) ТА (‘doppler ultrasonography’/exp АБО ‘doppler ultrasonography’) для бази даних Embase.

Вибір джерел доказової бази

Два незалежні рецензенти (A.V.C. і C.M.) оцінювали записи для включення на основі назв і передумов. Передумови, які не відповідали критеріям включення або які відповідали критеріям виключення, були відкинуті. Решта записів, а також ті, чиї передумови не містили достатньої інформації для прийняття рішення про їх виключення, були відібрані для повнотекстового аналізу, який проводився тими ж рецензентами незалежно один від одного. Третій рецензент (S.P.S.) вирішував будь-які розбіжності.

Процес побудови діаграм та елементи даних

Два дослідники (A.V.C. і C.M.) проаналізували відібрані дослідження і витягли дані за допомогою стандартизованої системи, розробленої для цього дослідження. Було отримано таку інформацію: перший автор, рік публікації, дизайн дослідження, розмір вибірки, критерії включення та виключення, референтний метод діагностики статевого дозрівання, розподіл за віком та стадіями статевого дозрівання, точка відсікання ІП, показники діагностичної точності індексного тесту (чутливість, специфічність, кореляція, точність, а також позитивне та негативне прогностичне значення).

Узагальнення отриманих результатів

Ми узагальнили інформацію, отриману з включених досліджень, у таблицях.

Схвалення етичних норм

Протокол дослідження був схвалений Комітетом з дослідницької етики Hospital de Clinicas de Porto Alegre (номер GPPG 2021-0290).

Результати

Пошукова стратегія дозволила виявити 272 цитування, з яких 235 залишилися після видалення дублікатів. Ми виключили 218 статей після відбору назв і рефератів, залишивши 17 досліджень для повнотекстової оцінки. Нарешті, 10 досліджень, що включали 1385 учасників, були відібрані для попереднього огляду. На Зобр.1 показано блок-схему PRISMA.

Зображення 1. Схема дослідження для процесу перегляду обсягу робіт.

Вибрані статті були опубліковані в період з 1996 по 2021 рік і включали дівчат з п’яти країн (Італії, Бразилії, Ірану, Бельгії та Данії). Шість досліджень були перехресними20,21,22,23,24,25, а чотири – перспективними26,27,28,29. Вік учасниць коливався від 1,2 до 18 років. Більшість досліджень (n = 6) включали дівчат, які були направлені для оцінки пубертатних розладів, переважно телархе або пюбархе у віці до 8 років. У чотирьох статтях були відібрані здорові дівчата20,23,25,29. Повідомлялося, що ультразвукове дослідження проводилося одним і тим же радіологом у семи дослідженнях20,21,24,25,26,27,28, чотири з яких були висококваліфікованими20,21,24,28. Основні характеристики досліджень наведені в Таблиці 1.

Таблиця 1 Характеристика включених досліджень.

1. a Опубліковані в літописах конференції

Серед десяти включених статей, дев’ять виявили достовірну різницю між доплерографією та ІП відповідно до стадії пубертату, причому точки відсікання ІП варіювали від 2,5 до 4,6 для діагностики початку пубертату з чутливістю 77%-94%, специфічністю 85%-100% і точністю 79%-97%. На Зобр.2 показано чутливість і специфічність ІП для діагностики початку статевого дозрівання. У Таблиці 2 наведено узагальнення цих результатів.

Зображення 2. Чутливість та специфічність індексу пульсації для діагностики пубертатного періоду.

Таблиця 2 Узагальнення основних результатів дослідження діагностичної цінності індексу пульсації для діагностики початку пубертатного періоду.

1. a Опубліковані в літописах конференції

Обговорення

Ми виконали оглядовий аналіз, для відображення існуючої літератури та узагальнити дані досліджень щодо доплерометрії маткових артерій для діагностики статевого дозрівання у дівчат. У десяти статтях досліджувався цей метод у популяції здорових дівчат на різних стадіях статевого дозрівання або з ознаками передчасного статевого дозрівання. П’ять досліджень показали, що ІП маткових артерій з високою точністю визначає початок статевого дозрівання. Крім того, переважна більшість досліджень описали значні зміни в характері кровотоку в маткових артеріях з прогресуванням статевого дозрівання. Лише в одній статті доплерометрія не була визнана корисною в цій ситуації.

Розмір і морфологія матки та яєчників відносно стабільні в дитячому віці, а дно матки і шийка матки мають однакову ширину30. У період статевого дозрівання матка прогресивно збільшується в розмірах, стаючи ширшою за шийку матки, об’єм яєчників також збільшується, а під час кожного менструального циклу можна спостерігати множинні кісти31,32. Об’єм яєчників і кількість великих фолікулів, як правило, є гіршими маркерами початку статевого дозрівання порівняно з параметрами матки11,33. З іншого боку, нещодавній систематичний огляд і метааналіз 13 досліджень показав, що дівчата з ЦПСД мали значно більші розміри матки та яєчників, а довжина матки більше 3,20 см була надійним маркером для диференціації ЦПСД від ІПТ з діагностичним відношенням шансів 19,62 і площею під кривою 0,82034. Однак ІП в цьому метааналізі не оцінювали. На основі досліджень, визначених у нашому огляді, судинний кровотік у маткових артеріях змінюється разом зі зростанням матки під час пубертатного розвитку. Спостерігається зниження судинного опору з початком статевого дозрівання, що виражається в значно нижчому ІП на цій стадії, і, нарешті, подальше збільшення опору в кінці статевого дозрівання, ймовірно, за рахунок завершення ангіогенезу матки.

Точка відсікання для ІП маткової артерії для визначення початку пубертату в літературі варіює від 2,5 до 5,0. Це можна пояснити відмінностями у критеріях включення в дослідження (лише здорові дівчата чи дівчата з фізіологічним або передчасним статевим дозріванням), а також різними референтними тестами, що використовуються для визначення початку статевого дозрівання. Крім того, ультразвукове дослідження залежить від оператора, і на його результат може впливати досвід радіолога. У чотирьох дослідженнях згадується, що обстеження проводив досвідчений радіолог, і лише у двох статтях оцінювалася внутрішньо- або міжспостережна варіабельність показників ІП20,21. Нарешті, точка відсікання, як правило, вважається оптимальною точкою відсікання, коли рівний вплив надається чутливості та специфічності35. У клінічній практиці вища чутливість ІП може бути більш важливою для оцінки дівчинки з підозрою на пубертатний розлад.

На початок і завершення статевого дозрівання впливають кілька факторів, таких як генетика, епігенетика і спосіб життя36. Вік початку статевого дозрівання значно відрізняється в різних етнічних групах37. Дослідження, проведені в США з використанням даних Національного Дослідження Стану Здоровʼя та Харчування, показали, що неіспаномовні чорношкірі дівчата в середньому вступають у пубертатний період першими, за ними йдуть мексикано-американські, а потім неіспаномовні білі дівчата, тоді як у неіспаномовних чорношкірих дівчат менархе наступає у значно молодшому віці38,39. Соціально-економічна нерівність також може бути причиною значних відмінностей у часі настання статевої зрілості всередині країн та між ними40. Наприклад, у деяких країнах Азії, Африки та Південної Америки дівчата, які живуть у привілейованих умовах, також демонструють відмінності в середньому менархеальному віці порівняно з тими, хто живе в неблагополучних умовах40. Наш огляд охоплював дослідження з п’яти країн: трьох розвинених країн Європи, однієї країни, що розвивається в Латинській Америці, та однієї країни, що розвивається на Азійському континенті. Загалом, наші результати показали, що доплерівське ультразвукове дослідження добре працює у дівчат різного походження. Зважаючи на загальновизнані відмінні етнічні та соціально-економічні впливи на пубертатний розвиток, важливо дослідити точність доплерівського ультразвукового дослідження в кожній популяції. У дослідженнях, які включали здорових дівчат, середній вік дівчат за шкалою Теннера по 2 балами становив 9,7 років у датському дослідженні25, початок статевого дозрівання – 10,8 років в іранському дослідженні23, фізіологічний пубертат – 10,5 років в останньому італійському дослідженні21, а телархе – 10,2 років у бразильському дослідженні20.

Необхідно враховувати деякі обмеження нашого огляду. По-перше, досліджувана популяція є гетерогенною як за наявністю, так і за відсутністю ознак передчасного статевого дозрівання, а також за середнім віком учасників. Тим не менш, оглядовий аналіз є особливо корисним, коли література має великий, складний або неоднорідний характер і не піддається більш точному систематичному огляду41. По-друге, до вибірки увійшли дівчата лише з п’яти країн, що обмежує зовнішню достовірність висновків. Однак цінність оглядових досліджень у доказовій практиці полягає у вивченні ширшої області для виявлення прогалин у базі знань42. По-третє, лише в п’яти дослідженнях повідомлялося про діагностичну точність ІП. Незважаючи на ці обмеження, ми вважаємо, що нам вдалося ефективно знайти та узагальнити сучасні докази щодо точності оцінки маткових артерій у дівчаток.

Отже, доплерографія маткових артерій з розрахунком ІП є корисним неінвазивним інструментом у диференціальній діагностиці вторинних статевих ознак у дівчат. Тому цей параметр слід враховувати в діагностичному підході до розладів статевого дозрівання, що ще більше посилює потребу в нових динамічних колабораціях для розробки моделей персоналізованої медицини. Враховуючи недостатню кількість даних про ширшу популяцію, майбутні дослідження, що відповідають настановам з валідації діагностичних методів, повинні бути проведені для оцінки ІП маткової артерії у дівчаток різного віку та на різних стадіях статевого дозрівання.

Посилання на джерела:

1. Cheuiche, A. V., da Silveira, L. G., de Paula, L. C. P., Lucena, I. R. S. & Silveiro, S. P. Diagnosis and management of precocious sexual maturation: An updated review. Eur. J. Pediatr. 180, 3073–3087. https://doi.org/10.1007/s00431-021-04022-1 (2021).
2. Marshall, W. A. & Tanner, J. M. Variations in pattern of puberal changes in girls. Arch. Dis. Child. 44, 291–303 (1969).
3. Latronico, A. C., Brito, V. N. & Carel, J. C. Causes, diagnosis, and treatment of central precocious puberty. Lancet Diabetes Endocrinol. 4, 265–274. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(15)00380-0 (2016).
4. Brito, V. N. et al. Central precocious puberty: Revisiting the diagnosis and therapeutic management. Arch. Endocrinol. Metab. 60, 163–172. https://doi.org/10.1590/2359-3997000000144 (2016).
5. Kaplowitz, P. & Bloch, C. Evaluation and referral of children with signs of early puberty. Pediatrics. 137, e20153732. https://doi.org/10.1542/peds.2015-3732 (2016).
6. Asăvoaie, C., Fufezan, O. & Coşarcă, M. Ovarian and uterine ultrasonography in pediatric patients. Pictorial essay. Med. Ultrason. 16, 160–167. https://doi.org/10.11152/mu.201.3.2066.162.ca1of2 (2014).
7. Wen, X., Wen, D., Zhang, H., Zhang, H. & Yang, Y. Observational study pelvic ultrasound a useful tool in the diagnosis and differentiation of precocious puberty in Chinese girls. Medicine. 97, e0092. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000010092 (2018).
8. Binay, C., Simsek, E. & Bal, C. The correlation between GnRH stimulation testing and obstetric ultrasonographic parameters in precocious puberty. J. Pediatr. Endocrinol. Metab. 27, 1193–1199. https://doi.org/10.1515/jpem-2013-0363 (2014).
9. Kılıç, A. et al. Clinical and laboratory characteristics of children referred for early puberty: Preponderance in 7–8 years of age. J. Clin. Res. Pediatr. Endocrinol. 4, 208–212. https://doi.org/10.4274/jcrpe.736 (2012).
10. Lee, S. H., Joo, E. Y., Lee, J. E., Jun, Y. H. & Kim, M. Y. The diagnostic value of pelvic ultrasound in girls with central precocious puberty. Chonnam Med. J. 52, 70–74. https://doi.org/10.4068/cmj.2016.52.1.70 (2016).
11. Yu, J., Shin, H. Y., Lee, S. H., Kim, Y. S. & Kim, J. H. Usefulness of pelvic ultrasonography for the diagnosis of central precocious puberty in girls. Korean J. Pediatr. 58, 294–300. https://doi.org/10.3345/kjp.2015.58.8.294 (2015).
12. Eksioglu, A. S. et al. Value of pelvic sonography in the diagnosis of various forms of precocious puberty in girls. J. Clin. Ultrasound. 41, 84–93. https://doi.org/10.1002/jcu.22004 (2013).
13. Sathasivam, A., Rosenberg, H. K., Shapiro, S., Wang, H. & Rapaport, R. Pelvic ultrasonography in the evaluation of central precocious puberty: Comparison with leuprolide stimulation test. J. Pediatr. 159, 490–495. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2011.02.032 (2011).
14. Long, M. G., Boultbee, J. E., Hanson, M. E. & Begent, R. H. Doppler time velocity waveform studies of the uterine artery and uterus. Br. J. Obstet. Gynaecol. 96, 588–593. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.1989.tb03261.x (1989).
15. Perrot-Applanat, M., Groyer-Picard, M. T., Garcia, E., Lorenzo, F. & Milgrom, E. Immunocytochemical demonstration of estrogen and progesterone receptors in muscle cells of uterine arteries in rabbits and humans. Endocrinology 123, 1511–1519. https://doi.org/10.1210/endo-123-3-1511 (1988).
16. de Ziegler, D., Bessis, R. & Frydman, R. Vascular resistance of uterine arteries: Physiological effects of estradiol and progesterone. Fertil. Steril. 55, 775–779 (1991).
17. Pandey, S., Khanna, G., Bajpai, A. & Khanna, A. Emerging role of color Doppler in infertility management: A public health perspective. Fertil. Sci. Res. 1, 87–91 (2014).
18. Tricco, A. C. et al. PRISMA extension for scoping reviews (PRISMA-ScR): Checklist and explanation. Ann. Intern. Med. 169, 467–473. https://doi.org/10.7326/M18-0850 (2018).
19. OSF Registries: https://osf.io/cxn24 (2021).
20. Cheuiche, A. V. et al. Accuracy of Doppler assessment of the uterine arteries in healthy girls for the diagnosis of pubertal onset. Endocrine 76, 172–178. https://doi.org/10.1007/s12020-021-02948-y (2022).
21. Paesano, P. L. et al. Validation of an accurate and noninvasive tool to exclude female precocious puberty: Pelvic uUltrasound with uterine artery pulsatility index. AJR Am. J. Roentgenol. 213, 451–457. https://doi.org/10.2214/AJR.18.19875 (2019).
22. Paesano, P. L. et al. New chances in the diagnosis of female puberty: A cut off for the uterine artery pulsatility index. Pediatr. Radiol. 42, S484. https://doi.org/10.1007/s00247-012-2383-5 (2012).
23. Golestani, R., Sheikhvatan, M., Behpour, A. M., Mehdizadeh, M. & Hajiashrafi, A. A. Relationship between uterine and ovarian arterial blood flow measured by Doppler sonography at different stages of puberty. Taiwan. J. Obstet. Gynecol. 47, 62–65. https://doi.org/10.1016/S1028-4559(08)60056-X (2008).
24. Battaglia, C. et al. Female precocious puberty, obesity and polycystic-like ovaries. Ultrasound Obstet. Gynecol. 26, 651–657. https://doi.org/10.1002/uog.2596 (2005).
25. Mosfeldt, L. E., Holm, K., Brocks, V., Jarden, M. & Müller, J. Doppler assessment of flow velocity in the uterine artery during pubertal maturation. Ultrasound Obstet. Gynecol. 8, 341–345 (1996).
26. Battaglia, C. et al. Pelvic ultrasound and color Doppler findings in different isosexual precocities. Ultrasound Obstet. Gynecol. 22, 277–283. https://doi.org/10.1002/uog.154 (2003).
27. Battaglia, C. et al. Pelvic sonography and uterine artery color Doppler analysis in the diagnosis of female precocious puberty. Ultrasound. Obstet. Gynecol. 19, 386–391. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.2002.00669.x (2002).
28. Battaglia, C. et al. Isolated premature pubarche: Ultrasonographic and color Doppler analysis–a longitudinal study. J. Clin. Endocrinol. Metab. 87, 3148–3154. https://doi.org/10.1210/jcem.87.7.8632 (2002).
29. Ziereisen, F., Heinrichs, C., Dufour, D., Saerens, M. & Avni, E. F. The role of Doppler evaluation of the uterine artery in girls around puberty. Pediatr. Radiol. 31, 712–719. https://doi.org/10.1007/s002470100463 (2001).
30. Ziereisen, F., Guissard, G., Damry, N. & Avni, E. F. Sonographic imaging of the paediatric female pelvis. Eur. Radiol. 15, 1296–1309. https://doi.org/10.1007/s00330-005-2648-6 (2005).
31. de Vries, L. & Phillip, M. Role of pelvic ultrasound in girls with precocious puberty. Horm. Res. Paediatr. 75, 148–152. https://doi.org/10.1159/000323361 (2011).
32. Deslandes, A., Pannucio, C., Parasivam, S., Balogh, M. & Short, A. How to perform a gynaecological ultrasound in the paediatric or adolescent patient. Australas. J. Ultrasound Med. 23, 10–21. https://doi.org/10.1002/ajum.12200 (2020).
33. de Vries, L., Horev, G., Schwartz, M. & Phillip, M. Ultrasonographic and clinical parameters for early differentiation between precocious puberty and premature thelarche. Eur. J. Endocrinol. 154, 891–898. https://doi.org/10.1530/eje.1.02151 (2006).
34. Nguyen, N. N. et al. Diagnostic accuracy of female pelvic ultrasonography in differentiating precocious puberty from premature thelarche: A systematic review and meta-analysis. Front. Endocrinol. (Lausanne). 12, 735875. https://doi.org/10.3389/fendo.2021.735875 (2021).
35. Lai, C. Y., Tian, L. & Schisterman, E. F. Exact confidence interval estimation for the Youden index and its corresponding optimal cut-point. Comput. Stat. Data Anal. 56, 1103–1114. https://doi.org/10.1016/j.csda.2010.11.023 (2012).
36. Livadas, S. & Chrousos, G. P. Molecular and environmental mechanisms regulating puberty initiation: An integrated approach. Front. Endocrinol. (Lausanne). 10, 828. https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00828 (2019).
37. Abreu, A. P. & Kaiser, U. B. Pubertal development and regulation. Lancet Diabetes Endocrinol. 4, 254–264. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(15)00418-0 (2016).
38. Wu, T., Mendola, P. & Buck, G. M. Ethnic differences in the presence of secondary sex characteristics and menarche among US girls: The Third National Health and Nutrition Examination Survey, 1988–1994. Pediatrics 110, 752–757. https://doi.org/10.1542/peds.110.4.752 (2002).
39. Chumlea, W. C. et al. Age at menarche and racial comparisons in US girls. Pediatrics 111, 110–113. https://doi.org/10.1542/peds.111.1.110 (2003).
40. Parent, A. S. et al. The timing of normal puberty and the age limits of sexual precocity: Variations around the world, secular trends, and changes after migration. Endocr. Rev. 24, 668–693. https://doi.org/10.1210/er.2002-0019 (2003).
41. Peters, M. D. et al. Guidance for conducting systematic scoping reviews. Int. J. Evid. Based Healthc. 13, 141–146. https://doi.org/10.1097/XEB.0000000000000050 (2015).
42. Crilly, T., Jashapara, A. & Ferlie, E. Research utilisation and knowledge mobilisation: A scoping review of the literature (Department of Management, King’s College London, 2010).