Я приймаю умови

  1. Головна
  2.   /  
  3. Статті
  4.   /  
  5. ДОПЛЕРОГРАФІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ВЕН ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

ДОПЛЕРОГРАФІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ВЕН ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

2014-03-05

Ультразвукова діагностика є неінвазивним та достовірним методом обстеження венозної системи верхньої кінцівки (ВК), особливо зважаючи на можливість підтвердити або виключити наявність тромбу у пацієнтів із характерними симптомами. Ультразвукова діагностика ВК здебільшого використовується для виявлення тромбозу глибоких вен (ТГВ).

Поява тромбу у глибоких венах верхньої кінцівки (ТГВВК) зазвичай пов’язана із такими факторами ризику, як наявність центрального венозного катетера, введеного для проведення інтенсивної терапії, хіміотерапії, діалізу, або парентерального харчування. Пацієнти з онкологічними захворюваннями, у яких розвинулась стадія гіперкоагуляції крові, також належать до групи високого ризику виникнення ТГВВК. Проте, більше ніж у 20% пацієнтів розвиток ТГВВК відбувається спонтанно, без видимих причин виникнення (див. Бокс 1).

Бокс 1

Фактори, які підвищують ризик появи ТГВВК

  • Катетеризація  центральних вен
  • Надмірне фізичне навантаження на верхні кінцівки, аномалії розвитку, які спричиняють компресію вен
  • Спадкова тромбофілія
  • Набута тромбофілія, включаючи вагітність, використання оральних контрацептивів та рак

Для того, щоб точно виключити діагноз ТГВ, під час проведення ультразвукової діагностики необхідно володіти знаннями про стандартну анатомію вени, належне сканування у В-режимі та техніку доплерівського сканування, а також уміти трактувати нормальний та патологічний спектр кровотоку.

АНАТОМІЯ ВЕН ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

Венозна система ВК складається із глибоких та поверхневих вен.  Дистально глибокі вени подвоєні та супроводжують відповідні артерії: ліктьову та променеву. Більш проксимально венозна система продовжується у вигляді плечових, пахвових, підключичних та плечеголовних вен. Проксимальні вени здебільшого не подвоєні, окрім аксилярної вени, де у поперечному зрізі можна спостерігати ділянку подвоєння  (див. Рис.1).

117_article_1

Рис.1. Повздовжній зріз правої плечової вени (RT BRACH V). Зверніть увагу на значну протяжність подвоєної вени в близькій ділянці до пахвової зони (стрілка).


Поверхнева венозна система ВК представлена двома основними стовбурами: латеральна підшкірна вена (vena cefalica), яка знаходиться вздовж радіальної сторони руки, та медіальна підшкірна вена (vena basilica), яка знаходиться вздовж ульнарної поверхні (див. Рис. 2). Ці вени анастомозують в ділянці ліктя за допомогою проміжної вени ліктя (V. intermediacubiti). Медіальна підшкірна вена проходить по внутрішній поверхні передпліччя, вздовж m. Flexor carpi ulnaris, від кисті до пахвової западини, де впадає у пахвову вену. Особливістю медіальної підшкірної вени є те, що на межі нижньої та середньої третини плеча вона із підшкірного положення проникає у глибоку фасцію плеча. Латеральна підшкірна вена бере початок по зовнішній поверхні кисті, продовжується по зовнішній поверхні передпліччя та плеча на рівні латеральної сторони біцепсу, і у верхній третині плеча впадає у плечову вену. Інші венозні протоки ділянки плеча та бокової частини грудної клітки впадають у пахвову вену. Перетнувши перше ребро, пахвова вена продовжується у вигляді підключичної вени. Підключична вена з’єднується із внутрішньою яремною веною, утворюючи плечеголовну вену. Права та ліва плечеголовні вени з’єднуються, щоб утворити верхню порожнисту вену, яка потім впадає у праве передсердя (див. Рис. 3).

117_article_2

Рис. 2. Анатомія поверхневих вен верхньої кінцівки.

117_article_3

Рис. 3. Анатомія вен верхнього плечового поясу. У зв’язку із близьким розташуванням до правого передсердя, у цих венах необхідно проводити постійний моніторинг серцевої фазності кровотоку.

Важливою ознакою, яка відрізняє глибоко розташовані вени від поверхневих є те, що перші проходять паралельно із відповідними артеріями (див. Рис. 4А, В). Поверхневі вени проходять незалежно від артеріальної системи.

117_article_4

Рис. 4. (А) Повздовжній зріз лівої плечової артерії та вени. Той факт, що артерія та вена проходять разом, вказує на їхню приналежність до системи глибоких вен. (В) Повздовжній зріз середньої частини руки. Плечова артерія іншого пацієнта із двома суміжними венами. Подвоєння вен викликає труднощі при діагностуванні тромбозу. Виявлення однієї компресованої вени біля артерії може приховати наявність тромбу в іншій вені.

Перфорантні вени проходять між поверхневою та глибокою венозною системою передпліччя та плеча, утворюючи важливі колатеральні шляхи при наявності тромбозу. При відсутності тромбозу їх зазвичай неможливо побачити через занадто маленький розмір, проте ці вени можуть збільшитись у діаметрі, коли задіяні у відведенні крові від закупореної судини (див. Рис. 5).

117_article_5

Рис. 5. У цій плечовій вені, частково закупореній тромбом (стрілка), видно смужку периферичного катетера  (ПК). Розширена перфорантна вена (синій)  з’єднується з плечовою веною, відновлюючи кровотік в ураженій ділянці (червоний).

Особливістю вен ВК є наявність у їхньому просвіті клапанів. Рухаючись периферично, помітно, що місце знаходження першого клапана достатньо часто змінюється, проте зазвичай він розташований у проксимальній плечовій вені. Стулки клапанів повинні бути тонкими та рухатись залежно від напрямку руху крові. Стулки клапана повинні бути відносно ехогенними (див. Рис. 6).

117_article_6

Рис. 6. Нормальні клапани у венах. Зверніть увагу на тонкі стулки, які на даній фазі кровотоку знаходяться у розкритому положенні. Зверніть увагу на анехогенний простір поза клапаном без тромбу (стрілки).

ТЕХНІКА СКАНУВАННЯ

В основі ультразвукового обстеження вен ВК на наявність ТГВ лежать аналогічні принципи, які використовуються при венозному обстеженні нижніх кінцівок: сканування, компресія та доплерографія.

Обстеження зазвичай проводять коли пацієнт знаходиться у горизонтальному положенні, а рука – у нейтральній анатомічній позиції. Рука повинна бути частково відведеною вбік, щоб мати змогу оглянути пахвову вену. Якщо рука відведена повністю, пахвова вена може спадатись при проходженні між ключицею та першим ребром.

Для проведення обстеження використовують лінійний датчик. Частота датчика між 7 та 12 МГц являється нормальною для того, щоб почати обстеження, оскільки вона забезпечує достатню глибину проникнення, що особливо стосується великих за розміром та набряклих рук. Датчик із вищою частотою може використовуватись для поверхневих вен або тонших рук. Важливо упевнитись, що доплер налаштований до меншої швидкості кровотоку, що є характерним для вен.

Стандартна процедура компресії судин використовується по всій руці та шиї, для поверхневих та глибоких вен (див. Рис. 7). Однак для підключичних та центральних вен даний метод використовуватися не може, враховуючи їх анатомічне розташування.

117_article_7

Рис. 7. Поперечний зріз судин верхньої кінцівки під пахвовою западиною. Пахвову та медіальну підшкірну вену руки (V) чітко видно на зображенні зліва. Справа, після проведення компресії, видно лише артерію (А). Вени піддаються компресії аж до повного зникнення просвіту, що ефективно виключає наявність тромбу.

Тромб можна безпосередньо побачити у просвіті вени. Він має вигляд ехогенного конгломерату, фіксованого до судинної стінки.  Легкий натиск датчика призводить до компресії просвіту нормальної вени, що не відбувається при наявності у ній тромбу.  Компресія повинна бути легкою, тому що новоутворені тромби мають м’яку та желеподібну структуру. Сильний натиск може спричинити таку ступінь компресії, яка помилково вказуватиме на прохідність судини. Компресію варто проводити у поперечному зрізі, адже у випадку проведення її у повздовжньому зрізі закупорена вена може зникнути у зв’язку із її виходом поза межі площини сканування, а не через компресію. Ще однією причиною для сканування у поперечному зрізі є можливість більш точно виявити парні вени.

Кольоровий доплер є ефективним допоміжним методом для підтвердження прохідності вени. Весь широкий просвіт вени повинен цілком позначатись кольором (див. Рис. 8). При скануванні кольоровим доплером у великих центральних венах реєструється фізіологічне коливання напрямку кровотоку. В наслідок скорочення правого передсердя а-хвиля витікає назад у венозне русло, спричиняючи тимчасовий реверсний тип кровотоку. Якщо на стоп-кадрі показано короткий момент проходження реверсної а-хвилі, дане зображення не варто архівувати.

117_article_8

Рис. 8. Повздовжній зріз яремної вени. Порожнина цієї вени повністю замальована кольором, що виключає наявність тромбу.

Для посилення кольорового сигналу у венах із повільним кровотоком або у венах із звуженим просвітом, можна попросити пацієнта виконати прийом Вальсальви. Внаслідок глибокого вдиху підвищується внутрішньогрудний тиск, який обмежує повернення венозної крові до серця, зумовлюючи зменшення об’єму серцевого викиду, що призводить до тимчасового застою венозної крові на периферії.

Згодом пацієнта просять видихнути та зімкнути долоню у кулак. Для судин передпліччя також застосовується компресія. Компресія повинна бути швидкою та достатньою, щоб проштовхнути кров по венах. Внаслідок чого відбувається додаткове повернення крові у венозну систему, що призведе до посилення отриманого сигналу доплера. При проведенні доплерівського обстеження у великих венах може виникнути aliasing-ефект, коли колірна шкала приладу встановлюється на діапазон швидкості (ЧПІ), який не відповідає швидкості кровотоку в обстежуваних венах.

Це призводить до появи небажаних зон зміни кольору доплера (див. Рис. 9). При налаштуванні апарата на реєстрацію кровотоку в судині з більшою швидкістю можна виявити відсутність візуалізації повільного ламінарного потоку крові вздовж стінки (див. Рис. 10). Таке зображення можна неправильно трактувати; потрібно бути уважним, щоб не переплутати цей артефакт зі згустком, прикріпленим до стінки.

117_article_9

Рис. 9. Повздовжнє зображення плечової вени із налаштованою колірною шкалою доплера на нижчий діапазон шкали швидкості, ніж є у вені. Зверніть увагу на зміну кольору у центрі судини, – це пов’язано із aliasing-ефектом, що не слід плутати зі зміною напряму кровотоку.

117_article_10

Рис. 10. Кольорове доплерівське зображення плечової вени із налаштованою колірною шкалою на вищий діапазон шкали швидкості. Зверніть увагу, що кольором позначено лише центральний сегмент із високою швидкістю току крові, що проходить посередині судини. Зона вздовж стінок не замальована (стрілки); це артефакт, який не варто плутати із тромбом біля стінок.

Профіль кровотоку в спектральному доплерівському режимі може мати велике діагностичне значення при дослідженні вен верхніх кінцівок. У зв’язку із тим, що вени ВК знаходяться близько до серця, реєстрація вираженої фазності кровотоку з кривою форми ASVD є нормальним явищем. Наявність вираженої фазності кровотоку переконує нас в тому, що прохідність русла між точкою доплерівського спостереження та правим передсердям є задовільною. Її відсутність, навпаки, свідчить про наявність тромбу в центральних венах, який при цьому може і не візуалізуватись через анатомічні особливості (наявність легені та кісткових структур, які перешкоджають його візуалізації).

117_article_11

Рис. 11. Огляд яремної вени за допомогою спектральної доплерографії. Крива відповідає серцевому циклу, зокрема активності у правому передсерді. Під час скорочення передсердя з’являється короткий реверсний кровотік – хвиля А, за якою слідує швидкий антеградний потік в пусте праве передсердя. При наповненні правого передсердя кровотік сповільнюється, реєструється хвиля S. В подальшому трикуспідальний клапан відкривається та антеградний потік крові з великою швидкістю заповнює правий шлуночок, що позначається як D-хвиля. Потім швидкість кровотоку зменшується до повного наповнення шлуночка: D-хвиля. Візуалізація даної кривої гарантує прохідність русла між точкою спостереження та правим передсердям.

ТРОМБОЗ ВЕН ВЕРХНІХ КІНЦІВОК ТА ЯРЕМНОЇ ВЕНИ

Принципи, які використовуються для обстеження ТГВ нижньої кінцівки аналогічно застосовують і для вен верхньої кінцівки та шиї. Недостатнє зменшення просвіту при проведенні компресії вен руки та шиї, та/або відсутність потоку на кольоровому чи енергетичному доплері є діагностичними критеріями тромбозу (див. Рис. 12). Великі, більш проксимально розташовані вени, такі як пахвова та підключична, не піддаються компресії у зв’язку із їхнім розташуванням; тому діагностика тромбозу у даних судинах залежатиме від уважного обстеження за допомогою доплера. Серед непрямих симптомів тромбозу можна виділити втрату коливання стінки вени, яка пов’язана з фазами дихання та серцевого ритму, що вказує на проксимальну оклюзію вени; такі симптоми важливі у тому випадку, якщо передбачається  можливий діагноз тромбозу центральної вени (плечоголовної, або верхньої порожнистої вени). Фазність, пов’язану із диханням та періодичністю серцевого ритму, можна змінити, попросивши пацієнта зробити глибокий вдих, затримати дихання, або ж виконати прийом Вальсальви. Відсутність хвилі антеградного кровотоку після видиху при проведенні прийому Вальсальви, вказує на наявність тромбу у центральній вені. Порівняння із кровотоком на протилежній стороні може допомогти у визначенні рівня тромбозу.

117_article_12

Рис. 12. Поперечний зріз судин біля лівої пахвової западини. На зображенні пахвової вени, яка не підлягала компресії, видно ехогенне утворення. Під час компресії (стрілка) стінки не можуть зійтись, внаслідок закупорення тромбом. Але, зважаючи на те, що це відносно свіжий тромб, він піддається частковій компресії.

ДІАГНОСТУВАННЯ ТРОМБОЗУ ГЛИБОКИХ ВЕН

Просвіт нормальної вени є анехогенним, а на зображенні кольорового доплера він повинен бути цілком замальованим, особливо при посиленні кровотоку. Тромб візуалізується як нерухомий ехогенний матеріал в просвіті судини (див. Рис. 13). На кольоровому доплері видно відсутність кровотоку в ураженій зоні (див. Рис. 14). Не зважаючи на те, що новоутворений тромб відносно гіпоехогенний, у процесі розвитку він стає підвищеної ехогенності. Окрім того, для свіжого тромбу характерне розширення вени, яка стає більш округлої форми, порівняно з нормою.

117_article_13

Рис. 13. Зображення підшкірної медіальної вени правої руки. Зверніть увагу на відносно розширений, заповнений ехогенним тромбом просвіт (стрілки).

Свіжий тромб не прилягає щільно до судинної стінки, тому на зображенні кольорового доплера можна побачити кровотік по периферії згустку (див. Рис. 14). Більш давній тромб стає підвищеної ехогенності, щільно прилягає до судинної стінки, стає більш організованим та фіброзним, у результаті чого вена перетворюється на відносно малу ехогенну структуру, яку важко виявити. Звичним є поширення тромбу на одну із стінок вени, що призводить до появи асиметричного наповнення кольором просвіту судини при кольоровому доплерівському картуванні. У пацієнтів із хронічним тромбозом, новий тромб може нашаровуватись на попередній, а у просвіті судини можна побачити різну по ехогенності масу (див. Рис. 15).

117_article_14

Рис. 14. (А) Відносно свіжий гіпоехогенний тромб у просвіті підключичної вени. Проте видно наявність кровотоку, який проходить між тромбом та стінкою судини (стрілка). Найкраще перевірити даний симптом можна при здійсненні видиху, при проведенні проби Вальсвальви, або за допомогою компресії судинної стінки. (В) Край тромбу визначають як дефект наповнення у просвіті підключичної вени (стрілка). Зверніть увагу та те, як на зображенні кольорового доплера зона навколо тромбу заповнена кольором.

117_article_15

Рис. 15. У межах даної вени наявний тромб (фігурна дужка). Зверніть увагу на змішану ехоструктуру, пов’язану із нашаруванням свіжих тромбів на попередні.

Зазвичай кров у судині є анехогенною. Окремі еритроцити (Е) є занадто малими, щоб відбивати ультразвукову хвилю. Однак за певних умов Е можуть склеюватись один до одного. Такі групи Е називають «монетним стовпчиком еритроцитів» (див. Рис. 16). До причин, що призводять до його появи, належать інфекції, множинна мієлома, цукровий діабет, ракові захворювання та вагітність. «Монетний стовпчик еритроцитів» стає достатньо великою перешкодою та відбиває ультразвукові хвилі, внаслідок чого при проведенні ультразвукового обстеження в просвіті судини спостерігаємо ехо-позитивні включення. Подібні включення найчастіше спостерігаються у зонах із повільним кровотоком, особливо у каверні поза стулками клапану судини (див. Рис. 17).  Якщо при проведенні компресії судини в ділянці клапана спостерігаємо легке зміщення даного конгломерату, можна стверджувати про «утворення монетних стовпчиків». Проте, якщо ехогенний матеріал не зміщується після компресії, діагностується рання стадія формування тромбу (див. Рис 18).

117_article_16

Рис. 16. Мікрознімок  червоних кров’яних тілець. Зверніть увагу на декілька груп ериторцитів, які, обєднавшись, стають схожі за формою до рятувальних кіл. Згрупувавшись, вони можуть відбивати ультразукові хвилі, дозволяючи візуалізувати незатромбовану кров (збільшення ×30).

117_article_17

Рис. 17. Стулки клапана у вені. Зверніть увагу, що позаду розташованої глибше стулки є ехогенний матеріал (стрілка). Під час компресії його вдалось легко позбутись. Такий симптом вказує на формування «стовпчику із еритроцитів» у зоні повільного кровотоку.

117_article_18

Рис. 18. Стулки клапана у вені. Зверніть увагу, що як позаду глибоко розташованої стулки, так і за її межами є ехогенний матеріал (стрілки). Його не вдалось позбутись за допомогою компресії. Це свіжий тромб, який починає формуватись за стулкою клапана та розповсюджується вздовж по стінці судини.

СИМПТОМИ, ВИЯВЛЕНІ ЗА ДОПОМОГОЮ СПЕКТРАЛЬНОГО ДОПЛЕРА

Спонтанний кровотік та респіраторні коливання

117_article_19

Рис. 19. На спектральному доплерівському зображенні розширеної вени видно відносно незначний потік під час затримки дихання при виконанні проби Вальсальви. Однак, на видиху виникає незначний підйом в антеградному потоці, що вказує на наявність тромбозу у центральній вені. Зверніть також увагу на те, що немає синхронізації з серцевим циклом.

Компресія

Нормальний венозний кровотік є повільним. Якість його відображення на доплерівському зображенні можна покращити шляхом компресії, дистальніше по відношенню до місця обстеження (див. Рис. 20). У нормальній венозній системі після проведення компресії відбуватиметься швидкий підйом та зниження швидкості руху крові, тоді як за наявності тромбу відповідь на компресію буде незначною або взагалі відсутньою (див. Рис. 21). Компресія повинна бути помірною, тому що існує ризик зміщення свіжих крихких тромбів, що може призвести до тромбоемболії легеневої артерії. Проте ризик її появи невеликий, а повідомлення про подібні випадки нечисленні.

117_article_20

Рис. 20. Повздовжній зріз нормальної незміненої плечової вени. На спектральному доплерівському зображенні видно відносно ламінарний потік крові. Проте, незначна компресія викликає різке збільшення швидкості, яке призводить до aliasing-ефекту, що свідчить про нормальний стан судинної стінки. Для вен верхньої кінцівки характерний повільний кровотік. Для пришвидшення кровотоку пацієнт повинен виконати фізичні вправи передпліччя, повторно стискаючи рушник в кулаці. Така вправа підвищує метаболізм, покращуючи таким чином кровообіг.

117_article_21

Рис. 21. Спектральне доплерівське зображення правої підключичної вени, в наближеній ділянці до плечоголовної вени. Не зважаючи на достатнє наповнення порожнини вени кров’ю, спостерігаємо знижений ламінарний потік, несинхронний з фазами дихання (монофазний). При проведенні комперсії (Aug) помітно незначне прискорення швидкості руху крові, що дозволяє підтвердити наявність тромбу у вені.

Кровотік у колатеральних судинах

Коли основні вени закупорюються, у колатеральних венах можна побачити кров. На початковому етапі колатеральні судини ще не будуть розширеними, проте помітна збільшена швидкість та кровотік. Через декілька тижнів колатеральні судини збільшуються в діаметрі та відображаються на екрані при проведенні кольорового доплерівського обстеження (див. Рис. 5). Саме тому їх поява вказує на наявність хронічного тромбозу.

Колатеральні вени можуть самі виконувати роль провідного шляху для поширення тромбу від поверхневих до глибоких систем (див. Рис. 22). Ця особливість має важливе значення при діагностуванні тромбофлебіту. Глибокий тромбофлебіт має гірший прогноз та часто вимагає інвазійних методів лікування.

117_article_22

Рис. 22. (А) У колатеральній вені видно ехогенний тромб (стрілки). При її впаданні у глибшу вену, тромб (С) збільшується, закупорюючи просвіт більшої вени. (В) На повздовжньому зрізі показано головну вену, заповнену ехогенним тромбом (стрілки вниз). У проксимальній зоні помітно її заглиблення та поширення тромбу аж до пахвової вени (стрілка вгору). Це тонка судина, яка піддається пальпації, із клінічним діагнозом поверхневого тромбофлебіту. Той факт, що інфікований тромб потрапив у глибоку венозну систему, ускладнює терапію.

Хронічні зміни після ТГВ

Неушкоджені клапани м’яко рухаються з током крові (див. Рис. 6). Якщо стулки клапанів ригідні або фіксовані, це зазвичай вказує на ускладнення після ТГВ.

Стінки нормальної вени гладенькі та тоненькі. Внаслідок відновлення прохідності судин після ТГВ, стінки стають нерівними, потовщуються та мають підвищену ехогенність. Інколи може розвиватись кальциноз судинної стінки.

Тромбоз, який виникає внаслідок проведення терапії постійним венозним катетером, має певні особливості. Тромб може поширюватись вздовж катетера, або ж прикріпитись до верхівки (див. Рис. 23). Якщо катетер фіксований проксимально до правого передсердя, наприклад в межах верхньої порожнистої вени, плечеголовної вени, тромб може розвиватись та розповсюджуватись, перешкоджаючи венозному притоку. При локалізації тромбу в центральних венах, його візуалізація за допомогою В-режиму неможлива, тому використання доплеру є необхідним. У великих венах верхнього плечового поясу (підключична та яремна вена) на всій протяжності, при проведенні спектрального доплерівського дослідження спостерігаємо ASVD-криву. Якщо великі центральні вени верхньої частини тулуба (підключична та яремна) широкі, стовбур крові між цими судинами та правим передсердям повинен передавати ASVD-криву.

Проте, якщо доплер відображає повільний кровотік у вені, а також спостерігаємо ретроградний кровотік, це свідчить про наявність центрального тромбу (див. Рис. 24). Якщо дані симптоми виявлено як у правій, так і у лівій підключичній та яремній вені, рівень обструкції – порожниста вена. Однак, якщо подібні зміни виявлено лише з одного боку, місце знаходження тромбозу –  на рівні плечеголовної вени.

117_article_23

Рис. 23. У лівій підключичній вені видно катетер (стрілка). В просвіті судини ехогенний тромбовий згусток (С), з’єднаний із верхівкою  катетера.

117_article_24

Рис. 24. Кольорове та спектральне доплерівське зображення правої підключичної вени. Кровотік спостерігаємо по центру, проте на спектральному зображенні він показаний як відносно повільний та не відповідає серцевим фазам. Даний симптом вказує на наявність тромбу у центральній вені на рівні правої плечеголовної або порожнистої вени.

Клінічне значення

Baarslag та колеги зробили порівняння ультразвукового доплера та венографії у діагностиці ТГВ верхніх кінцівок, та виявили 82% чутливості і 82% специфічності. Дані дослідження виявили, що у 63% пацієнтів із діагнозом тромбозу діагностовано також злоякісні захворювання, а у 14% причиною став введений постійний центральний катетер.

Ризик появи клінічно вагомої тромбоемболії легеневої артерії у зв’язку із ТГВ верхніх кінцівок є відносно незначним у порівняні із ТГВ нижніх кінцівок, проте частота подібних випадків постійно варіюється. Mustafa з колегами встановили, що у 65 пацієнтів із тромбозом вен верхньої кінцівки не було виявлено симптомів емболії легеневої артерії.

Bernardi разом з колегами встановили, що приблизно у 10 %  випадків венозного тромбозу можна діагностувати ТГВВК. Не зважаючи на те, що фактори ризику є чітко визначеними, у 20% пацієнтів виникнення ТГВВК не мало пояснення. Bernardi та колеги повідомили, що майже у однієї третьої пацієнтів із діагнозом ТГВВК може розвиватись тромбоемболія легеневої артерії, наголошуючи на тому, що ТГВВК не варто вважати рідкісним та нешкідливим проявом.

На противагу їм, Kommareddy та колеги визначили, що ТГВВК діагностують лише приблизно у 1-4% серед усіх випадків ТГВ. Проте, дані дослідники наголосили, що незрозумілі або рецидивні ТГВВК повинні спонукати до наполегливого пошуку коагуляційних розладів або прихованого злоякісного захворювання.

Levy разом із колегами повідомив про те, що поширення тромбоемболії легеневої артерії, яке пов’язують із попередньо виявленим ТГВВК є відносно незначним (приблизно 1%). Для лікування проявів ТГВВК найкраще підходить антикоагулянтна терапія, проте вона не сприяє зниженню ризику тромбоемболії легеневої артерії. Зважаючи на те, що пацієнти із діагнозом ТГВВК зазвичай почувають себе дуже погано, потрібно звернути велику увагу на пов’язаний із цим ризик проведення антикогулянтної терапії.

Однак  Hingorani та колеги спостерігали за великою групою пацієнтів із діагнозом ТГВВК, виявивши, що загальні показники смертності серед них сягають 30%. Проте лише у 5% із даної групи з’явилась тромбоемболія легеневої артерії. Смерть більшості із пацієнтів спричинили супутні захворювання, які більше вплинули на летальність, аніж тромбоемболія легеневої артерії. Саме тому великі показники смертності від ТГВВК можуть бути пов’язані із прихованими особливостями у прогресуванні захворювання  кожного окремого пацієнта, не бувши при цьому прямим наслідком самого ТГВВК.

ВИСНОВКИ

Ультрасонографія є безпечним та надійним методом для виявлення можливого діагнозу ТГВВК у пацієнтів із відповідними симптомами. Пацієнт із онкологічним захворюванням, рука у якого набрякла, а внутрішньовенно постійно знаходиться катетер, є ідеальним кандидатом для даного дослідження. Проте безпосередній ризик можливої появи тромбоемболії легеневої артерії у даних пацієнтів ще потребує точного визначення.

Схожі статті
«ПІДВОДНІ КАМЕНІ» В УЛЬТРАЗВУКОВІЙ ДІАГНОСТИЦІ ПАТОЛОГІЇ СОННОЇ АРТЕРІЇ

«ПІДВОДНІ КАМЕНІ» В УЛЬТРАЗВУКОВІЙ ДІАГНОСТИЦІ ПАТОЛОГІЇ СОННОЇ АРТЕРІ...

ГАЗ ПЕЧІНКОВОЇ ВОРIТНОЇ ВЕНИ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ І ОЦІНКА МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СОНОГРАФІЇ

ГАЗ ПЕЧІНКОВОЇ ВОРIТНОЇ ВЕНИ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ І ОЦІНКА МОЖЛИВОСТІ ВИК...

УЛЬТРАСОНОГРАФІЧНА ОЦІНКА АОРТИ І МЕЗЕНТЕРІАЛЬНИХ АРТЕРІЙ

УЛЬТРАСОНОГРАФІЧНА ОЦІНКА АОРТИ І МЕЗЕНТЕРІАЛЬНИХ АРТЕРІЙ...

УЛЬТРАЗВУКОВЕ ВИМІРЮВАННЯ ТОВЩИНИ КОМПЛЕКСУ ІНТИМА-МЕДІА СОННОЇ АРТЕРІЇ: ДЕТАЛЬНИЙ ОГЛЯД

УЛЬТРАЗВУКОВЕ ВИМІРЮВАННЯ ТОВЩИНИ КОМПЛЕКСУ ІНТИМА-МЕДІА СОННОЇ АРТЕРІ...

ДОПЛЕРОГРАФІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ВЕН ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

ДОПЛЕРОГРАФІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ВЕН ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ...

Коментарі про статтю

До цієї статті поки немає коментарів
ВАШ КОМЕНТАР
Ім'я*
E-mail*
Коментар


Замовити товар

Уточнити ціну


Дякуємо за замовлення!

Наш менеджер відповість на Ваш запит найближчим часом.

Дякуємо!

Тема новин для підписки була змінена.

Повідомлення!

Виберіть тему для новин.

Повідомлення!

Невірний email або код.

Дякуємо за підписку!

Щотижня ми будемо ділиться з Вами актуальними новинами, медичними дослідженнями, порадами експертів і анонсами подій.

Підписуйтесь на нашу розсилку!
Дізнавайтесь про головне першими!👆

Ми ділимося актуальними новиними, науковими дослідженнями та спеціальними пропозиціями.

Дякуємо!

Наш менеджер відповість на Ваш запит найближчим часом.

Дякуємо за коментар!!

Ваш відгук дуже важливий для нас!
На початок сайту