Резюме

Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ) під контролем УЗД печінки та селезінки для цитологічного аналізу є поширеною процедурою у ветеринарній практиці собак. На основі проведеного нами огляду літератури, це перше опубліковане дослідження, яке вивчає, чи впливає розмір голки на діагностичну якість зразків печінки та селезінки. Метою цього проспективного аналітичного дослідження було порівняти діагностичну якість цитологічних зразків печінки та селезінки собак, отриманих за допомогою ТАПБ під контролем УЗД, на основі клітин, забруднення кров’ю та загальної збереженості клітин між трьома різними розмірами голок (22-, 23- та 25-го калібру). Загалом у дослідження було включено 282 аспіратів селезінки від 94 собак та 348 аспіратів печінки від 116 собак, які були досліджені двома сертифікованими ветеринарними клінічними патологами. У цьому дослідженні не було виявлено суттєвих відмінностей у якості діагностики між різними розмірами голок при відборі зразків печінки та селезінки собак. Забруднення кров’ю було вищим при використанні голок 22-го калібру порівняно з голками 25-го калібру (P = 0,024) при відборі зразків печінки.

Абревіатури

ТАПБ

тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія

1 ВСТУП

Трансабдомінальна ультразвукова тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ) печінки та селезінки є добре відпрацьованою та використовуваною процедурою у ветеринарній медицині. Печінку та селезінку собак і котів зазвичай беруть для цитологічної діагностики вогнищевих або дифузних паренхіматозних змін, скринінгу запальних та інфекційних станів, а також для визначення стадії онкологічних захворювань. Ці органи, як правило, поверхневі і легко доступні для ТАПБ з невеликою кількістю повідомлень про ускладнення, включаючи мінімальну перитонеальну кровотечу, невеликі гематоми або біль.1 Важкі ускладнення, що призвели до смерті через крововилив, були зареєстровані у 2 з 307 котів 2 і 2 з 600 собак 3, які пройшли ТАПБ печінки.

Існує певна суперечність щодо того, який метод ТАПБ дає найбільш діагностичні зразки. Численні ветеринарні та людські дослідження порівнювали вплив розмірів голок на цитологічну якість у різних ділянках тіла.4, 5 Систематичний огляд та метааналіз, в якому порівнювали різні розміри голок при взятті зразків з підшлункової залози, не виявив відмінностей у якості діагностики.6 Нещодавнє ветеринарне дослідження, в якому порівнювали ТАПБ 22-го та 25-го калібру для дослідження шкірних, підшкірних та внутрішньопорожнинних утворень, також не виявило суттєвої різниці в якості діагностики, але повідомило про менше забруднення кров’ю при використанні голок меншого калібру.4 Інші дослідження вказують на те, що певний розмір голки дає кращі результати.5, 7, 8 Крім того, в кількох дослідженнях на людях та у ветеринарії порівнювали якість діагностики аспіраційних та неаспіраційних методів. Для зразків печінки та селезінки собак неаспіраційний метод виявився кращим.9, 10 Для порівняння, аспіраційний метод виявився кращим у п’яти різних пухлинах собак.8 Подібні результати між обома методами були отримані в різних органах у людей 11, 12 , а в лімфатичних вузлах собак були виявлені суперечливі результати між аспіраційними та неаспіраційними методами.13, 14

У нашому закладі існує велика розбіжність щодо бажаного розміру калібру голки між різними сертифікованими радіологами та резидентами з діагностичної візуалізації. Виходячи з нашого огляду літератури, не існує ветеринарних досліджень, які б об’єктивно вивчали вплив калібру голки на діагностичну якість ультразвукової ТАПБ печінки та селезінки у собак. Метою цього дослідження було порівняти діагностичну якість цитологічних зразків тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії за показниками клітинності, забруднення кров’ю та загальної збереженості клітин між трьома різними розмірами голок (22-, 23- та 25-голкового). Ми припустили, що розмір голки не впливає на якість діагностики.

2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

2.1 Відбір та опис суб’єктів

Це було проспективне, аналітичне дослідження. Пацієнти з собаками, які перебували у власності клієнта, були включені в дослідження, якщо їм була потрібна печінкова та/або селезінкова аспірація в рамках діагностики підозри на дифузну патологію печінки та/або селезінки, визначення стадії онкологічного захворювання або скринінгу на запальні/інфекційні захворювання. Пацієнтів набирали з грудня 2018 року по червень 2022 року в лікарні Queen Mother Hospital for Animals. Етичне схвалення було надано Радою з питань етики клінічних досліджень при Королівському ветеринарному коледжі (URN: M2018 0149). Критерії включення передбачали наступне: (1) клінічно обґрунтована причина для ТАПБ печінки та/або селезінки та (2) ультразвуково непримітна печінка/селезінка або дифузні зміни ехогенності, ехотекстури чи розміру органу. Зразки, для яких ТАПБ були спрямовані на конкретне вогнищеве ураження печінки або селезінки або визначене утворення, були виключені з дослідження. Печінкові та селезінкові утворення були виключені, оскільки некротичні ділянки 15, 16 могли потенційно вплинути на результати. Крім того, були виявлені значні відмінності у вмісті клітин у різних пухлинах собак.8 Аналіз загального аналізу крові, включаючи ручний підрахунок тромбоцитів, проводився у кожного пацієнта перед забором зразків. Крім того, у тварин з клінічною підозрою на коагулопатію або підвищеним ризиком кровотечі проводили коагуляційну панель. Також були виключені собаки з ознаками кровотечі або підтвердженим порушенням згортання крові (включаючи тромбоцитопенічних собак).  Собакам вводили седативні препарати на розсуд клініциста або відповідальних анестезіологів. Рішення про включення або виключення собак приймали сертифікований ветеринарний радіолог (E.F., Європейський коледж ветеринарної радіології) та ординатор другого року навчання з діагностичної візуалізації (C.L.).

2.2 Запис та аналіз даних

2.2.1 Приклади

ТАПБ під контролем ультразвуку були отримані сертифікованим ветеринарним радіологом або ординатором під наглядом. Всі зразки були виконані на одному і тому ж ультразвуковому апараті (система RS80A, Samsung Medison), з використанням мікроопуклого датчика і частот в діапазоні 4-9 МГц. Пацієнтів для сканування розташовували в положенні лежачи на боці або на спині. Шерсть вистригали над ділянкою, що цікавить, і видаляли залишки гелю для з’єднання разом з будь-якими грубими уламками. За необхідності на шкіру наносили хлоргексидин та/або хірургічний спирт.

Кожному пацієнту було виконано три ТАПБ під контролем УЗД з печінки, селезінки або обох органів. Кожен зразок був виконаний з використанням одного з наступних діаметрів голки (22-, 23- і 25-го). Порядок їх використання визначався заздалегідь визначеним аркушем з рандомізованою системою нумерації. Голку тримали без приєднаного шприца і виконували чотири проходи голки в кожен орган, використовуючи неаспіраційну техніку. Ця методика виявилася кращою при аспірації селезінки та печінки завдяки більшій клітинності та меншому забрудненню кров’ю.9, 10 Після того, як голка була витягнута з пацієнта, шприц об’ємом 5 мл з частково навантаженим повітрям плунжером був приєднаний до втулки голки і використаний для витіснення аспірованого матеріалу на предметні скельця мікроскопа (Colourslides, Solmedia). Цей процес виконувався негайно, щоб уникнути згортання крові у втулці. Якщо на предметне скло потрапляла надмірна кількість матеріалу, зразок розділяли на іншому предметному склі, щоб зробити дублікат. Для розмазування аспірованого матеріалу використовували техніку “squash prep”.1 Аспірат розмазували, використовуючи послідовну техніку, а потім висушували на повітрі. Слайди, як оригінальні, так і дублікати, якщо вони були присутні, були позначені номером справи і пронумеровані (1, 2, 3) з першою, другою і третьою використаними голками. У нашій установі ми зазвичай прагнемо отримати три діагностично оптимальні зразки для кожного пацієнта.  Якщо будь-який з цих зразків вважався діагностично неоптимальним (наприклад, не було отримано жодного зразка або було отримано мінімальну кількість зразків чи надмірно забруднена кров), за необхідності проводили додаткові ТАПБ; ці додаткові зразки не були включені в дослідження. Вся відповідна інформація про випадок та зразки була записана у файл, включаючи ім’я оператора та особу, яка готувала слайди. Сертифіковані клінічні патологи, які оцінювали цитологічні зразки, не бачили цієї інформації.

2.2.2 Цитологічне дослідження

Після встановлення первинного діагнозу препарати забарвлювали модифікованою фарбою Райта (Hematek 3000®, Siemens) і зберігали для дослідження. Потім слайди індивідуально досліджували два сертифіковані ветеринарні клінічні патологи (A.J. Європейський коледж ветеринарної клінічної патології та E.H. Американський коледж ветеринарної патології). Досліджували від 3 до 6 слайдів для кожного органу; у випадку дублікатів слайдів використовували слайд з найкращими показниками. Будь-який випадок, в якому не вистачало слайдів, виключався з дослідження. Чотирирівнева система оцінювання (Таблиця 1 і Зображення 1), адаптована з LeBlanc та співавт., була використана для класифікації критеріїв слайдів, які включали клітинність, забруднення кров’ю, збереження клітин і те, чи вважалися слайди клінічно діагностичними.9 Оцінки (0-3) були внесені в окремі таблиці Excel для кожного експерта і органу перед об’єднанням після завершення всіх слайдів. Кожен критерій був перевірений на узгодженість, і будь-яка розбіжність між патологоанатомами призводила до перегляду слайду і визначення консенсусної оцінки для суперечливих критеріїв. Після завершення дослідження слайдів оригінальні результати, отримані до досягнення консенсусу обома експертами, порівнювалися на предмет узгодженості між спостерігачами. Повна згода була досягнута, коли обидва експерти виставляли однакові бали за клітинність, забруднення кров’ю або збереженість.  Часткова згода відзначалася, коли оцінки відрізнялися на 1 бал (наприклад, експерт 1 оцінив забруднення кров’ю на 2 бали, тоді як експерт 2 оцінив забруднення кров’ю на 1 або 3 бали). Випадки, коли розбіжність становила >1 бала, класифікувалися як розбіжність.

ТАБЛИЦЯ 1. Чотирирівнева система цитологічної класифікації, адаптована за LeBlanc та співавт. 9 Якість діагностики ґрунтувалася на клітинності, забрудненні кров’ю та збереженні клітин.

ЗОБРАЖЕННЯ 1

Фотомікрофотографії різних ступенів клітинності, забруднення кров’ю та збереження клітин в аспіратах селезінки (ліворуч, A-C) та печінки (праворуч, D-F). Селезінка: (A) висока клітинність (3), низький рівень забруднення кров’ю (1), відмінне збереження морфології клітин (3); (B) помірна клітинність (2), помірне забруднення кров’ю (2) і хороше збереження морфології клітин (2); (C) низька клітинність (1), виражене забруднення кров’ю (3) і задовільне збереження морфології клітин (1). Печінка: (D) висока клітинність (3), помірне забруднення кров’ю (1), відмінне збереження морфології клітин (3); (E) помірна клітинність (2), помірне забруднення кров’ю (2) і хороше збереження морфології клітин (2); (F) низька клітинність (1), виражене забруднення кров’ю (3) і задовільне збереження морфології клітин (1). Модифікована фарба Райта при збільшенні 200× (A-C) та 100× (D-F).

2.3 Статистичні дані

Статистичний аналіз проводився двома спостерігачами (Е. F. і C. L.), які пройшли підготовку з біостатистики в рамках магістерської програми (MVetMed), з використанням комерційного статистичного програмного забезпечення (SPSS Statistics for Macintosh, Version28.0.; IBMCorp.). Для оцінки нормальності даних використовувався критерій Колмогорова-Смирнова. Неперервні змінні з ненормальним розподілом представлені у вигляді медіанних значень та діапазонів. Нормально розподілені дані представлені у вигляді середнього значення ± стандартне відхилення. Тест МакНемара використовувався для оцінки будь-яких відмінностей між кількістю діагностичних і недіагностичних зразків між різними розмірами калібру голки. Для оцінки відмінностей між ступенями клітинності, забруднення кров’ю та збереженості між різними розмірами голок використовували критерій знаків Вілкоксона. Розмір вибірки для цього дослідження був розрахований за допомогою аналізу потужності 90% з глобальним рівнем значущості 5%. Мінімум 84 пацієнти були включені в кожну з груп зразків печінки та селезінки. Значущими вважалися P-значення менше 0,05 (з 95% довірчим інтервалом).

3 РЕЗУЛЬТАТИ

3.1 Селезінка

Усього в дослідження було включено 282 селезінкових аспіратів від 94 собак. Середній вік становив 7,7 ± 3,3 року з середньою вагою 16,7 кг (діапазон 2,2-57 кг). Було 10 інтактних самців, 40 кастрованих самців, 11 інтактних самок і 33 стерилізовані самки. Було включено тридцять сім різних порід, найпоширенішими з яких були крос-породи (11), лабрадор-ретривер (8), французький бульдог (7), стаффордширський бультер’єр (6), німецька вівчарка (4), кокер-спанієль (4) і мініатюрний шнауцер (4). Найпоширенішими причинами відбору зразків були онкологічна стадія, скринінг на запальні/інфекційні захворювання або аномальні результати візуалізації. Початковий цитологічний діагноз мазків включав загалом 11 різних станів, причому кілька зразків містили більш ніж один стан. Найпоширенішими цитологічними діагнозами були екстрамедулярне кровотворення (68), реактивна лімфоїдна гіперплазія (55), лімфома (4) і норма (4).

Загалом до виконання ТАПБ було залучено 15 сертифікованих лікарів-радіологів та радіологів-резидентів, які мають право на проведення ТАПБ. Сім з п’ятнадцяти (46,6%) з них виконали три або менше ТАПБ. У підготовці слайдів брали участь різні люди, включаючи старших клініцистів і ординаторів з інших дисциплін.

Загалом, 81 з 94 (86,2%) зразків були визнані діагностичними при використанні голки 22-го калібру, 76 з 94 (80,9%) – при використанні голки 23-го калібру і 85 з 94 (90,4%) – при використанні голки 25-го калібру (Таблиця 2). Суттєвої різниці між різними розмірами калібру голки не спостерігалося.

ТАБЛИЦЯ 2. Відсоток діагностичних зразків з використанням голок різного розміру (22-, 23- та 25-го калібру) для селезінки та печінки.

Клітинність, забруднення кров’ю та збереження клітин оцінювали за шкалою від 0 до 3 для кожного розміру голки. Узагальнення цих результатів наведено в Таблиці 3. Не було виявлено суттєвих відмінностей між різними розмірами голок у жодній з категорій. Приклади варіабельних цитологічних картин наведені на Зображенні 1 (A-C).

ТАБЛИЦЯ 3. Градація цитологічних факторів, оцінених для зразків селезінки.

Загалом 345 слайдів були оцінені цитологічно кожним окремим експертом. Результати узгодженості між спостерігачами можна знайти в Таблиці 4. Найвищий рівень узгодженості був досягнутий для клітинності (78% повної узгодженості) і забруднення кров’ю (77% повної узгодженості), тоді як для консервації було досягнуто 56% повної узгодженості. Часткова згода коливалася від 22% для клітинності до 44% для збереження. Незгода спостерігалася лише на одному слайді щодо забруднення кров’ю (0%).

ТАБЛИЦЯ 4. Узгодженість між спостерігачами для зразків селезінки між двома спостерігачами.

3.2 Печінка

Усього в дослідження було включено 348 печінкових аспіратів від 116 собак. Середній вік становив 8,5 ± 3,4 року з середньою вагою 14,9 кг (діапазон 2,2-57 кг). Було 17 інтактних самців, 52 кастровані самці, 6 інтактних самок і 41 стерилізована самка. Було включено 47 різних порід, найпоширенішими з яких були крос-породи (9), лабрадор-ретривер (9), кокер-спанієль (9), французький бульдог (8), стаффордширський бультер’єр (8), мініатюрний шнауцер (5), бішон фрізе (4) і німецька вівчарка (4). Найпоширенішими причинами відбору зразків були онкологічна стадія, скринінг на запальні/інфекційні захворювання, підвищення рівня печінкових ферментів та аномальні результати візуалізаційних обстежень. Початковий цитологічний діагноз мазків включав цілий ряд різних станів. Найпоширенішими діагнозами були: вакуольна гепатопатія (78), нейтрофільне, лімфоплазмоцитарне, макрофагальне або змішане запалення (21), холестаз (16), норма (12), екстрамедулярне кровотворення (11), лімфома (9) і некроз (6).

Загалом до виконання ТАПБ було залучено 13 сертифікованих лікарів-радіологів та радіологів-резидентів, які мають право на проведення ТАПБ. Шестеро з тринадцяти (46,1%) з них виконали три або менше ТАПБ. У підготовці слайдів брали участь різні люди, включаючи старших клініцистів і ординаторів з інших дисциплін.

Загалом, 74 з 116 (63,8%) зразків були визнані діагностичними при використанні голки 22-го калібру, 74 з 116 (63,8%) – при використанні голки 23-го калібру і 71 з 116 (61,2%) – при використанні голки 25-го калібру (Таблиця 2). Суттєвої різниці між різними розмірами калібру голки не спостерігалося.

Клітинність, забруднення кров’ю та збереження клітин оцінювали за шкалою від 0 до 3 для кожного розміру голки. Узагальнення цих результатів наведено в Таблиці 5. Не було виявлено суттєвих відмінностей між різними розмірами голок за показниками клітинності або збереження клітин. Існувала достовірна різниця (P = 0,024) в забрудненні кров’ю між голками 22-го і 25-го калібру. Приклади варіабельних цитологічних картин наведені на Зображенні 1 (D-F).

ТАБЛИЦЯ 5. Градація цитологічних факторів, оцінених для зразків печінки.

Загалом кожен експерт провів цитологічну оцінку 414 слайдів. Результати узгодженості між спостерігачами можна знайти в Таблиці 6. Найвищий рівень узгодженості був досягнутий щодо забруднення кров’ю (74% повної узгодженості) і клітинності (68% повної узгодженості). Розбіжності спостерігалися щодо збереження на чотирьох слайдах (1%), а збереження показало найвищий ступінь варіабельності згоди (51% повної згоди і 48% часткової згоди).

ТАБЛИЦЯ 6. Узгодженість між спостерігачами для зразків печінки між двома спостерігачами.

4 ОБГОВОРЕННЯ

У цьому дослідженні та відповідно до нашої гіпотези, діагностична якість ТАПБ печінки та селезінки собак суттєво не залежала від калібру голки при використанні голок 22, 23 та 25 калібру. Ці результати узгоджуються з численними ветеринарними та людськими роботами.4, 6 Тим не менш, ТАПБ селезінки з використанням голок 25-го калібру дала більше діагностичних зразків і була пов’язана з дещо кращим збереженням клітин порівняно з голками 22-го і 23-го калібрів. Для порівняння, печінкові ТАПБ з використанням голок 22-го і 23-го калібру дали більше діагностичних зразків порівняно з голками 25-го калібру. У печінці використання голок 25-го калібру призвело до значно меншого забруднення кров’ю порівняно з голками 22-го калібру (P = 0,024). Той факт, що в селезінці не було виявлено значної різниці в забрудненні кров’ю, не є дивним через притаманну їй високу васкуляризацію.1

Це проспективне дослідження проводилося протягом 3,5 років. Частково це пов’язано з суворими критеріями включення та відносно великою кількістю пацієнтів, необхідною згідно з нашими розрахунками потужності. Однак закриття відділень і пандемія COVID також вплинули на затримку. У дослідження були включені лише ультразвуково непримітні органи або органи з дифузними змінами ехогенності, ехотекстури або розміру. Неаспіраційна методика є переважним методом у нашому відділенні і була обрана для цього дослідження, оскільки повідомлялося, що вона є кращою при аспірації селезінки і печінки завдяки більшій клітинності і меншому забрудненню кров’ю.9, 10 Ми вирішили виключити пацієнтів з тромбоцитопенією і пацієнтів з підтвердженими або підозрюваними порушеннями згортання крові, оскільки це, ймовірно, збільшило б забруднення кров’ю і потенційно також вплинуло б на результати дослідження. Хоча ТАПБ пацієнтів з тяжкими порушеннями згортання крові або тих, хто приймає антитромботичні/антикоагулянтні препарати, як видається, все ще безпечний для людей,17, 18 було виявлено більший ризик недіагностичних зразків у пацієнтів, які приймають антитромботичні препарати.19 Для стандартизації відбору зразків процедуру проводили без шприца, приєднаного до голки. З цього приводу існують розбіжності між членами команди, деякі люди надають перевагу відбору зразків зі шприцом, приєднаним до голки з частково навантаженим повітрям плунжером і без нього. Існує думка, що ТАПБ з приєднаним шприцом забезпечує краще захоплення. На нашу думку, малоймовірно, що відбір проб за допомогою шприца без наповненого повітрям плунжера змінив би результати. Однак відбір проб з частково наповненим повітрям плунжером потенційно може змінити тиск у просвіті голки і дати інші результати. Наскільки нам відомо, не існує досліджень на людях або ветеринарії, які б порівнювали всі ці різні методи, тому необхідні подальші дослідження, щоб з’ясувати, чи можна їх порівняти.

Дублювання слайдів для зменшення об’єму досліджуваного матеріалу на окремому слайді здійснювалося на розсуд оператора, який виготовляв слайди. Ця методика могла артефактно зменшити ступінь забруднення кров’ю або покращити діагностичну якість зразків. Цей метод регулярно використовується в клініці для відбору зразків і тому не був пропущений у цих випадках.

Менша кількість діагностичних зразків була отримана в аспіратах печінки (62,9%) порівняно з попередніми ветеринарними 20 (78%) та людськими 21–23 (85%-100%) дослідженнями. Діагностичний вихід ТАПБ селезінки в цьому дослідженні становив 85,3%, що є подібним до результатів у людей (85%-90,9%)5, 24 і дещо меншим, ніж у раніше опублікованій ветеринарній 25 (100%) літературі. Причина розбіжностей між цими результатами незрозуміла, але може відображати основну структуру/патологію печінки та селезінки.

При порівнянні результатів щодо узгодженості між спостерігачами були виявлені лише рідкісні розбіжності, тоді як часткова і повна узгодженість була по-різному розподілена між органами і різними категоріями. Збереження, здається, найбільше залежить від суб’єктивної оцінки: 44% часткової згоди в селезінці і 48% часткової згоди в печінці. Частково це може бути результатом різних ділянок слайда, обраних для оцінки збереженості, фокусу клітин, використаних для оцінки клітинності (наприклад, органоспецифічні клітини проти клітин крові), часу, відведеного для кожного слайда, а також особистих факторів, які варіюються між спостерігачами та всередині спостерігачів щодня. Внутрішньо- та міжспостережна варіабельність для різних областей цитологічного дослідження була оцінена в різних дослідженнях у ветеринарній медицині в діапазоні від задовільної до хорошої.26, 27

Це дослідження має кілька обмежень. Перше обмеження відображає мінливість між операторами. У проведенні ТАПБ та підготовці мазків брали участь кілька операторів. Щоб зменшити це обмеження, було створено протокол відбору зразків, і кожен член команди був проінструктований про те, як проводити ТАПБ і готувати мазки, з метою мінімізації варіабельності. Крім того, ця варіабельність відображає нормальну клінічну ситуацію, тому результати цього дослідження можуть бути застосовані для ветеринарів, які проводять ТАПБ цих органів. Друге обмеження полягає в тому, що було досліджено лише три розміри голок. Деякі ветеринарні та людські роботи додатково включають голки 19-, 21- і 27-го калібру.1, 6, 28, 29 Можливо, що вибір цих розмірів міг призвести до значних відмінностей. У нашому відділенні ми рідко використовуємо голки за межами діапазону 22 і 25 калібрів. На нашу думку, забір додаткових зразків голками більшого калібру не був би клінічно виправданим. Нарешті, відсутність остаточного гістопатологічного діагнозу і різноманітність цитологічних діагнозів могли вплинути на результати. Різні основні умови могли збільшити або зменшити діагностичну цінність зразка.

Отже, наше дослідження не виявило суттєвих відмінностей у якості діагностики між голками 22, 23 та 25 калібру. Однак були виявлені значні відмінності в забрудненні кров’ю між голками 22-го і 25-го калібру при взятті зразків печінки. Незважаючи на те, що значних відмінностей не було виявлено, незначне підвищення діагностичної якості та збереження клітин при використанні голок 25-го калібру в селезінкових аспіратах і менше забруднення кров’ю в печінкових аспіратах свідчить про те, що цей розмір голки може давати дещо кращу якість зразків.

Посилання на джерела

1.LiffmanR,CourtmanN.Fineneedleaspirationofabdominalorgans:areviewofcurrentrecommendationsforachievingadiagnosticsample.J Small Anim Pract.2017;58:599-609.

2. Menard M, Papageorges M. Ultrasound corner–technique forultrasound-guided fine needle biopsies.Vet Radiol Ultrasound. 1995;36(2):137-138.

3.MenardM,PapageorgesM.Ultrasound-guidedliverfineneedlebiop-siesindogs;resultsof600cases.Vet Pathol.1996;33:570.

4. AraiS,RistP,ClanceyN,GilroyC,StryhnH,AmsellemP.Fine-needleaspiration of cutaneous, subcutaneous, and intracavitary masses indogs and cats using 22- vs 25-gauge needles.Vet Clin Pathol. 2019;48:287-292.

5.LiangP,GaoY,WangY,YuX,YuD,DongB.US-guidedpercutaneousneedlebiopsyofthespleenusing18-gaugeversus21-gaugeneedles.JClin Ultrasound.2007;35:477-482.

6. Facciorusso A, Wani S, Triantafyllou K, et al. Comparative accuracyof needle sizes and designs for EUS tissue sampling of solid pan-creatic masses: a network meta-analysis.Gastrointest Endosc. 2019;90:893-903..e7.

7.HartleyMN,TuffnellDJ,HuttonJL,PalmerM,Al-JafariMS.Finenee-dleaspirationcytology:aninvitrostudyofcellyield.Br J Surg.1988;75:380-381.

8. Bowlt Blacklock KL, Ireland J, Stewart J, Murphy S, Blackwood L,StarkeyM.Apreliminaryinvestigationoftheeffectofsamplecollec-tiontechniqueonthecellandRNAcontentoffine-needleaspiratesoffivecaninetumours.J Small Anim Pract.2018;59:211-221.

9.LeblancCJ,HeadLL,FryMM.Comparisonofaspirationandnonaspi-rationtechniquesforobtainingcytologicsamplesfromthecanineandfelinespleen.Vet Clin Pathol.2009;38:242-246.

10. Fleming KL, Howells EJ, Villiers EJ, Maddox TW. A randomisedcontrolled comparison of aspiration and non-aspiration fine-needletechniquesforobtainingultrasound-guidedcytologicalsamplesfromcaninelivers.Vet J.2019;252:105372.
11. Maurya A, Mehta A, Mani Ns, Nijhawan Vs, Batra R. Comparisonofaspirationvsnon-aspirationtechniquesinfine-needlecytologyofthyroidlesions.J Cytol.2010;27:51-54.

12.SavageCA,HopperKD,AbendrothCS,HartzelJS,TenhaveTR.Fine-needleaspirationbiopsyversusfine-needlecapillary(nonaspiration)biopsy:invivocomparison.Radiology.1995;195:815-819.

13.WhitlockJ,TaeymansO,MontiP.Acomparisonofcytologicalqual-itybetweenfine-needleaspirationandnon-aspirationtechniquesforobtaining ultrasound-guided samples from canine and feline lymphnodes.Vet Rec.2021;188:e25.

14. Karakitsou V, Christopher MM, Meletis E, et al. A comparison ofcytologicqualityinfine-needlespecimensobtainedwithandwithoutaspirationfromsuperficiallymphnodesinthedog.J Small Anim Pract.2022;63:16-21.
15. Kutara K, Seki M, Ishigaki K, et al. Triple-phase helical computedtomography in dogs with solid splenic masses.JVetMedSci. 2017;79:1870-1877.

16.FukushimaK,KanemotoH,OhnoK,etal.CTcharacteristicsofprimaryhepaticmasslesionsindogs.Vet Radiol Ultrasound.2012;53:252-257.

17.CaturelliE,SquillanteMM,AndriulliA,etal.Fine-needleliverbiopsyinpatientswithseverelyimpairedcoagulation.Liver.1993;13:270-273.

18. Abu-Yousef MM, Larson JH, Kuehn DM, Wu AS, Laroia AT. Safetyofultrasound-guidedfineneedleaspirationbiopsyofnecklesionsinpatientstakingantithrombotic/anticoagulantmedications.UltrasoundQ.2011;27:157-159.

19.KhanTS,SharmaE,SinghB,etal.Aspirinincreasestheriskofnondi-agnosticyieldoffine-needleaspirationan biopsy of thyroid nodules.Eur Thyroid J.2018;7:129-132.

20.ChaivoravitsakulN,ChankowK,HoroongruangK,etal.Comparisonoffine-needlecytologicdiagnosisbetweentheleftandrightliverlobesof dogs and cats with diffuse liver disease.Veterinary World. 2021;14:2670-2677.

21. Rosenblatt R. Sonographically guided fine-needle aspiration of liver lesions.JAMA.1982;248:1639-1641.

22.PaganiJJ.Biopsyoffocalhepaticlesions.Comparisonof18and22-gaugeneedles.Radiology.1983;147:673-675.

23. Goldhoff PE, Vohra P, Kolli KP, Ljung B-M. Fine-needle aspirationbiopsyofliverlesionsyieldshighertumorfractionformolecularstud-ies: a direct comparison with concurrent core needle biopsy.JNatlCompr Canc Netw.2019;17:1075-1081.
24. Civardi G, Vallisa D, Bertè R, et al. Ultrasound-guided fine needlebiopsyofthespleen:highclinicalefficacyandlowriskinamulticenterItalianstudy.Am J Hematol.2001;67:93-99.
25. Watson AT, Penninck D, Knoll JS, Keating JH, Sutherland-Smith J.Safetyandcorrelationoftestresultsofcombinedultrasound-guidedfine-needleaspirationandneedlecorebiopsyofthecaninespleen.VetRadiol Ultrasound.2011;52:317-322.

26.BudachSC,MuellerRS.Reproducibilityofasemiquantitativemethodtoassesscutaneouscytology.Vet Dermatol.2012;23:426-e80.

27. Gambini M, Martini V, Bernardi S, et al. Cytology of feline nodal lymphoma: low interobserver agreement and variable accuracy in immunophenotype prediction.J Comp Pathol.2021;184:1-6.

28.TanakaA,HirokawaM,HiguchiM,etal.Optimalneedlesizeforthyroidfineneedleaspirationcytology.Endocr J.2019;66:143-147.

29.WypijJM.Gettingtothepoint:indicationsforfine-needleaspirationofinternalorgansandbone.Top Companion Anim Med.2011;26:77-85.