Продовжуючи використовувати сайт, Ви приймаєте нашу політику використання cookies, детальніше

OK
Дистрибуція медичного обладнання

Розподіл утероцервікальних кутів у вагітних жінок з низьким ризиком передчасних пологів у терміні гестації від 16+0 до 23+6 тижнів: перша в’єтнамська когорта жінок з одноплідною вагітністю

30.06.2023 "Статті"


Резюме

Передумови

Довжина шийки матки (ДШМ), виміряна за допомогою ультразвуку в другому триместрі, є предиктором спонтанних передчасних пологів (СПП). утероцервікальний кут (УЦК) нещодавно був запропонований як предиктор для виявлення жінок з ризиком СПП. Метою цього дослідження було вивчити розподіл УЦК у одноплідних вагітних у терміні 16+0 – 23+6 тижнів гестації з низьким ризиком СПП.

Методи

Це було проспективне когортне дослідження 1051 вагітної жінки з одноплідною вагітністю з низьким ризиком передчасних пологів. Вагітні жінки з життєздатним одноплідним плодом у терміні гестації 16+0 – 23+6 тижнів були включені в дослідження, яке проводилося в лікарні акушерства та гінекології м. Хайфон, В’єтнам, з 09/2019 по 09/2020 рр. ДШМ і УЦК оцінювали за допомогою трансвагінальної ультрасонографії (ТВУС) одним лікарем-сонографом. За пацієнтками спостерігали до кінця вагітності, реєстрували результати материнського та неонатального здоров’я. Діапазони УЦК та їх зв’язок з гестаційним віком оцінювали за допомогою регресійного аналізу. Статистично значущим вважався показник P < 0,05.

Результати

Нормальний діапазон УЦК (5-й – 95-й перцентилі) становив від 46,47° (95% ДІ, 40,27°-51,81°) до 127,06° (95% ДІ, 123,02° – 130,71°). У групах передчасних пологів (< 37 тижнів) та доношених пологів УЦК становили 117,86° ± 20,25° та 83,80° ± 24,18° відповідно (р < 0,001). Лінійний регресійний аналіз показав значну зміну в діапазоні УЦК від 16+0 до 23+6 тижнів гестації (2,51 градуса на тиждень, p < 0,001). Лінійна функція дала найвищий коефіцієнт кореляції в правилі варіації значень УЦК (r = 0,22). Загалом 42/63 (66,7%) пацієнток з передчасними пологами в терміні до 37 тижнів мали значення УЦК вище 75-го перцентиля. Більшість жінок з передчасними пологами мали УЦК ≥ 95° порівняно з жінками з доношеними пологами (88,9% проти 31,3%, р < 0,001).

Висновки

Результати цього дослідження представляють довідкову інформацію про нормальний діапазон значень УЦК у одноплідних вагітних у терміні від 16+0 до 23+6 тижнів з низьким ризиком СПП у цій когорті в’єтнамських жінок. У цій популяції з низьким ризиком СПП  вагітні жінки зі значенням УЦК  ≥ 95o також розглядалися як такі, що мають ризик передчасних пологів.

Передумови

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, передчасні пологи (ПЧП) визначаються як народження живої дитини на терміні від 20+0 до 36+6 тижнів гестації [1]. У всьому світі частота передчасних пологів становить 10,6%, що призводить до майже одного мільйона неонатальних смертей щороку [2, 3]. У В’єтнамі в 2014 році дані показали, що рівень ПЧП становив 9%, що ставить В’єтнам на 21 місце у світі [4]. Передчасні пологи є основною причиною неонатальної захворюваності та смертності, в основному через незрілість органів дихання, крововилив у мозок та інфекцію, що може призвести до довгострокового розвитку неврологічних розладів, таких як розумова відсталість, церебральний параліч, хронічні захворювання легень, глухота і сліпота [3, 5]. Приблизно третина всіх передчасних пологів відбувається за медичними показаннями, а решта – спонтанно, що залишається проблемою в акушерській практиці [6]. Рання ідентифікація суб’єктів ризику спонтанних передчасних пологів (СПП) серед загальної популяції вагітних має важливе значення для проведення адекватних профілактичних заходів. Було розроблено багато стратегій для прогнозування та запобігання спонтанним передчасним пологам. Дотепер основними критеріями скринінгу були наявність в анамнезі СПП та коротка шийка матки [7, 8]. Сонографічне вимірювання довжини шийки матки постійно демонструє, що воно є ефективною та економічно вигідною стратегією у прогнозуванні СПП у одноплідних жінок з безсимптомним перебігом вагітності [9,10,11,12]. Довжина шийки матки (ДШМ) ≤ 25 мм при трансвагінальному ультразвуковому дослідженні вважається сильним предиктором ризику передчасних пологів у одноплідних вагітних. Однак частота його виявлення при спонтанних передчасних пологах у терміні < 34 тижнів становить лише близько 55%, при цьому частота хибнопозитивних результатів становить 10% [13, 14]. Тому необхідні додаткові параметри скринінгу для виявлення вагітних з ризиком передчасних пологів з метою проведення своєчасних профілактичних заходів.

Утероцервікальний кут (УЦК) нещодавно вивчався як параметр для ідентифікації жінок з ризиком СПП [15]. Якщо УЦК більш тупий, сила тяжіння матки та плода, спрямована вздовж напрямку шийки матки, що діє на внутрішній зів, може призвести до вкорочення шийки матки, а це є одним з факторів, що спричиняє передчасні пологи [16, 17]. Вимірювання УЦК, що виконується за допомогою трансвагінальної ультразвукової діагностики (ТВУС) під час другого триместру вагітності, є високоефективним скринінговим інструментом у прогнозуванні передчасних пологів [18, 19]. Дослідження Dziadosz та співавт. [19] і Knight та співавт. [20] виявили, що поєднання вимірюванням УЦК та довжини шийки матки є надійнішим предиктором передчасних пологів. Нещодавнє дослідження Luechathananon та співавт. [21], перше проспективне обсерваційне когортне дослідження такого роду, показало, що у пацієнток із загрозою передчасних пологів та середнім терміном вагітності 35+0 (діапазон: 33+0, 36+0) тижнів вимірювання УЦК за допомогою ТВУС можна вважати корисним інструментом для прогнозування передчасних пологів. Більше того, досі бракує поглиблених досліджень, які б оцінювали реальний розподіл значень УЦК у вагітних з доношеними або передчасними пологами, а також немає єдиної думки щодо відповідного терміну гестації у другому триместрі, в якому слід проводити вимірювання УЦК для виявлення жінок з ризиком передчасних пологів. Метою цього дослідження було вивчити розподіл значень УЦК у одноплідних вагітних у терміні гестації 16+0 – 23+6 тижнів з низьким ризиком СПП з когорти, що складалася з жінок з своєчасними та передчасними пологами.

Методи

Етичні міркування та структура дослідження

Заявка на проведення дослідження була схвалена Етичною радою з біомедичних досліджень Університету медицини та фармації Хюе, В’єтнам (ідентифікаційний номер комітету з питань етики H2020/035) та Науковою радою лікарні акушерства та гінекології Хайфона, В’єтнам (IEC, 1186/QD-BVPSHP). Всі учасники добровільно підписали письмову інформовану згоду після отримання повного пояснення мети цього дослідження.

Це дослідження було довгостроковим когортним дослідженням, яке проводилося з вересня 2019 року по вересень 2020 року у відділенні ведення вагітності та пренатальної діагностики лікарні акушерства та гінекології м. Хайфон, В’єтнам.

Розрахунок розміру вибірки

Обсяг вибірки цього дослідження був розрахований за такою формулою:

Розподіл утероцервікальних кутів у - Малюнок1

L: кількість гестаційних вікових груп; було 8 груп від 16+0 до 23+6 тижнів гестації.
Z(1-α/2) = 1.96, значення δ = 0.025,
X: середнє значення УЦК, S: стандартне відхилення. За даними Singh та співавт. [22], X = 88,4 градуса і S = 6,81 градуса. Виходячи з цих значень, мінімальний розмір вибірки становив 292 особи.

Досліджувана популяція

У дослідження були включені всі жінки з одноплідною вагітністю віком від 18 до 40 років у терміні вагітності від 16+0 до 23+6 тижнів з життєздатним плодом, які проходили обстеження та лікування у відділенні ведення вагітності та пренатальної діагностики лікарні акушерства та гінекології м. Хайфон у період з вересня 2019 року по вересень 2020 року.

Гестаційний вік визначався за даними акушерського-гінекологічного анамнезу та підтверджувався довжиною від тім’ячка до нижньої частини сідниць плода під час ультразвукового дослідження в першому триместрі для пацієнток, які завагітніли природним шляхом, та датою перенесення ембріона або внутрішньоматкової інсемінації для пацієнток, які завагітніли після застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Критерії виключення були наступними: (1) наявність в анамнезі СПП або викидня в другому триместрі (викидень у терміні 13+0-19+6 тижнів вагітності) [23], (2) коротка ДШМ (ДШМ ≤ 25 мм), (3) ознаки загрози викидня або передчасних пологів, (4) тяжкі вади розвитку плода, (5) передчасні пологи за медичними показаннями, (6) об’ємні утворення шийки матки або попередні операції на шийці матки, (7) використання доступних методів профілактики передчасних пологів (мікронізований прогестерон, серкляж, цервікальний песарій) та (8) втрата можливості подальшого спостереження.

Загалом 1165 вагітних жінок з одноплідною вагітністю в терміні гестації від 16+0 до 23+6 тижнів були добровільними учасницями цього дослідження і були відібрані відповідно до рекомендацій з набору. Кожній учасниці одноразово проводили ТВУС для вимірювання ДШМ та УЦК і спостерігали за нею до пологів. З жінками, які народжували в інших лікарнях, зв’язувалися по телефону. Після виключення 114 учасниць з високим ризиком СПП або втрати можливості подальшого спостереження, 1051 вагітна жінка була включена в остаточний аналіз (зобр. 1).

Розподіл утероцервікальних кутів у - Малюнок2

Зображення 1. Схема дослідження: оцінка довжини шийки матки та утероцервікального кута

Вимірювання довжини шийки матки та утероцервікального кута проводив один лікар-сонограф, який був сертифікований і контролювався Фондом медицини матері та плода. Для вимірювань використовувалися ультразвукові апарати Samsung Medison WS80A (Корея) та GE Voluson E6 (GE Healthcare Korea) з трансвагінальним датчиком (частота 4,0-9,0 МГц). Пацієнтки мали порожній сечовий міхур, а також уникали надмірного тиску на шийку матки. Вимірювання ДШМ проводили за стандартною методикою Фонду Медицини Плода (The Fetal Medicine Foundation), простежуючи одну пряму лінію від внутрішнього до зовнішнього вічка [24]. УЦК вимірювали згідно з раніше опублікованими протоколами, за методом, описаним Dziadosz та співавт. [19]. Якщо коротко, то перша лінія проводиться від внутрішнього до зовнішнього вічка незалежно від того, чи є шийка матки прямою або вигнутою. Потім проводять другу лінію, щоб окреслити нижній сегмент матки. В ідеалі, друга лінія досягає 3 см вгору по нижньому сегменту матки, щоб встановити адекватний розмір. Кут між цими двома лініями і є значенням УЦК. Зокрема, в цьому дослідженні ми вимірювали УЦК разом з ДШМ на одному і тому ж зображенні поперечного перерізу. Спочатку ми провели лінію шийки матки і виміряли ДШМ, яка становила щонайменше 25 мм у нашій досліджуваній популяції. Потім вимірювали УЦК, з якої довжина другої сторони оцінювалася як мінімум 3 см відповідно до ДШМ (зобр. 2).

Розподіл утероцервікальних кутів у - Малюнок3
Зображення 2. (a) ГВ 20+ 0 тижнів, УЦК 101.75o. (b) ГВ 22+ 2 тижні, УЦК 55.93oТрансвагінальне ультразвукове вимірювання УЦК. Вимірювання трикутного сегмента між нижнім сегментом матки та цервікальним каналом

Кожній учасниці виконали три вимірювання, щоб зменшити похибку вимірювань, і використовували найтупіше значення УЦК з усіх. Записували демографічні характеристики пацієнток, ультразвукові зображення, очікувану дату пологів, акушерські ускладнення та дані про перинатальні наслідки.

Результати вимірювання

Первинним параметром результату була визначена перцентильна діаграма для жінки з одноплідною вагітністю у терміні гестації від 16+0 до 23+6 тижнів з низьким ризиком СПП. Вторинним результатом був відсоток жінок з передчасними пологами в терміні до 37 тижнів, які мали значення УЦК ≥ 95o і лежали на 75-му перцентилі кривої. Вагітні жінки зі значенням УЦК ≥ 95о були віднесені до групи ризику передчасних пологів, згідно з попередніми дослідженнями [19, 22].

Статистичний аналіз

Всі аналізи були виконані за допомогою програми SPSS версії 26.0 (SPSS, Inc., Чикаго, Іллінойс).

Для оцінки різниці між двома середніми використовували t-критерій Стьюдента, статистично значущим вважали p < 0,05. Розраховуючи кореляцію між двома величинами відповідно до кожної функції y = f(x) (y – антропометричні величини, x – гестаційний вік), кореляція мала місце при r > 0,5. Розподіл значень УЦК був візуалізований за допомогою діаграми розсіювання в залежності від терміну вагітності. Прогнозовані медіана та 5-й і 95-й перцентилі значень УЦК з 95% довірчими інтервалами відповідно до ГВ оцінювалися за допомогою квантильної регресії, яка дозволяє виявити, чи змінюється діапазон значень УЦК з ГВ, а також відобразити довірчий інтервал навколо кожного перцентиля. Для визначення розподілу вимірювань кута шийки матки відповідно до терміну вагітності, який є нормальним при коефіцієнті ексцесу ≤ ± 2 і коефіцієнті асиметрії ≤ ± 2, були проведені розрахунки коефіцієнтів куртозу і асиметрії. Ці характеристики розподілу були визначені для розрахунку значень, що відповідають перцентильній кривій. Якщо розподіл був нормальним, перцентильну криву вимірювали за такою формулою: перцентильна крива = x ± k.СВ[25, 26]. Середні значення визначали після розв’язання селективного рівняння (з найбільшим r), а значення, що відповідають перцентилям, розраховані за наведеною вище формулою, були основою для побудови перцентильної діаграми УЦК коефіцієнтів відповідно до терміну гестації.

Результати

Загалом до цієї когорти було включено 1 165 вагітних жінок. Протягом періоду спостереження було виявлено 114 жінок з високим ризиком СПП або втратою спостереження, які були виключені з остаточного аналізу. Критерії виключення були наступними коротка довжина шийки матки (40 жінок), СПП в анамнезі (20 жінок), повне передлежання плаценти (5 жінок), відшарування плаценти (2 жінки), тяжка прееклампсія (4 жінки), багатоводдя плода (2 жінки), тяжкі вади розвитку плода (5 жінок) хромосомні аномалії плода (2 з трисомією 21), затримка внутрішньоутробного розвитку плода (5 жінок), тяжка форма таласемії плода (1 жінка), дистрес плода (4 жінки), інфікування навколоплідних вод (1 жінка), попередні операції на шийці матки (2 жінки) та втрата можливості для подальшого спостереження (21 жінка). Загалом, 1051 вагітних жінок, які відповідали критеріям дослідження, було розподілено на дві групи: групу своєчасних пологів (≥ 37 тижнів, 988 жінок) та групу передчасних пологів (до 37 тижнів, 63 жінки). Повне порівняння демографічних та клінічних даних двох груп представлено в таблиці 1. Середнє значення УЦК зростало при ГВ з 16+0 до 23+6 тижнів (табл. 2), і різниця була статистично значущою (p < 0,001).

Таблиця 1 Характеристики суб’єктів дослідження

Характеристики  Своєчасні пологи

(≥ 37 тижнів)

(n = 988)

Передчасні пологи

< 37 тижнів

(n = 63)

P value*
Материнські характеристики
Вік (років) 28.83 ± 5.06 29.19 ± 5.02 0.5913
ІМТ (кг/м)2) 20.53 ± 2.51 20.37 ± 2.07 0.676
Вагітність 1.2 ± 0.5 1.3 ± 0.7 0.2685
Гестаційний вік при ТВУС (тижні) 19.74 ± 2.31 20.90 ± 1.79 < 0.001
ДШМ (мм) 36.52 ± 5.07 32.05 ± 4.37 < 0.001
УЦК (градуси) 83.80 ± 24.18 117.86 ± 20.25 < 0.001
УЦК ≥ 95o 309 (31.3%) 56 (88.9%) < 0.001
Неонатальні характеристики та результати
Гестаційний вік при народженні (тижні) 38.41 ± 0.90 34.36 ± 2.01 < 0.001
Вага при народженні (грами) 3182.79 ± 285.42 2412.69 ± 480.42 < 0.001
Кесарів розтин 410 (41.5%) 8 (12.7) < 0.001
Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії 34 (3.44) 33(54.10) < 0.001
Смерті 0 2 NA

Таблиця 2 Середнє значення УЦК з 16+0 до 23+6 тижнів гестації

ГВ N Середнє СВ
16+ 0 − 16+ 6 112 74.65 22.19
17+ 0 − 17+ 6 110 79.15 24.76
18+ 0 − 18+ 6 149 81.07 27.32
19+ 0 − 19+ 6 82 88.30 20.05
20+ 0 − 20+ 6 110 86.96 24.15
21+ 0 − 21+ 6 145 90.71 23.22
22+ 0 − 22+ 6 215 89.82 26.93
23+ 0 − 23+ 6 128 92.21 24.32

У групі передчасних пологів середній показник ДШМ був достовірно коротшим (36,52 ± 5,07 мм проти 32,05 ± 4,37 мм, р < 0,001), а середнє значення УЦК було достовірно ширшим, ніж у групі доношених пологів (83,80 ± 24,18° проти 117,86 ± 20,25°) (р < 0,001). Не було достовірної різниці між двома групами щодо віку матері, ІМТ та номеру вагітності(р > 0,05).

Результати коефіцієнта ексцесу та коефіцієнта асиметрії значення УЦК за підгрупами ГВ наведено в таблиці 3.

Таблиця 3 Коефіцієнт ексцесу та коефіцієнт асиметрії УЦК в терміні вагітності від 16+0 до 23+6 тижнів

ГВ Коефіцієнт ексцесу коефіцієнт асиметрії
16+ 0 − 16+ 6 0.247 0.281
17+ 0 − 17+ 6 0.550 1.193
18+ 0 − 18+ 6 0.092 0.318
19+ 0 − 19+ 6 0.430 0.783
20+ 0 − 20+ 6 0.345 0.168
21+ 0 − 21+ 6 0.119 -0.149
22+ 0 − 22+ 6 0.322 1.384
23+ 0 − 23+ 6 0.071 0.095

Для демонстрації та визначення закономірності варіації показників УЦК при терміні вагітності від 16+0 до 23+6 тижнів ми визначили залежність між значенням УЦК (у) та терміном вагітності (х) за лінійною, квадратичною та кубічною функціями. Функція з найвищим коефіцієнтом кореляції правильно відображала закономірність варіації значень УЦК, тобто лінійна функція (r = 0,22). Лінія, що представляє варіаційне правило УЦК, з’єднує середні значення після розв’язання лінійної функції, y = 35,58 + 2,37x (зобр. 3).

Розподіл утероцервікальних кутів у - Малюнок4
Зображення 3. Розподіл значень УЦК відповідно до терміну вагітності. На основі нормального розподілу в таблиці 4 представлено середні значення та відповідні значення для кривих 5-го, 10-го, 25-го, 50-го, 75-го, 90-го та 95-го перцентилів.

Таблиця 4 Значення УЦК на основі ГВ, що відповідають 5-му, 10-му, 25-му, 50-му, 75-му, 90-му та 95-му перцентилям

ГВ N СВ Розподіл значень УЦК за перцентилями (o)
5% 10% 25% 50% 75% 90% 95%
16+ 0− 16+ 6 112 22.19 39.82 48.11 59.32 73.55 88.62 104.64 114.10
17+ 0− 17+ 6 110 24.76 45.13 50.73 61.14 79.59 91.79 105.94 127.75
18+ 0− 18+ 6 149 27.32 30.03 45.32 64.80 79.86 100.39 114.50 124.44
19+ 0− 19+ 6 82 20.05 58.23 66.28 73.17 85.60 101.31 113.52 125.20
20+ 0− 20+ 6 110 24.15 48.72 56.00 70.90 85.68 102.07 119.73 132.69
21+ 0− 21+ 6 145 23.22 52.53 59.58 74.90 87.93 106.28 119.33 131.28
22+ 0− 22+ 6 215 26.93 44.30 57.84 72.44 90.37 105.14 122.35 128.48
23+ 0− 23+ 6 128 24.32 53.00 60.84 75.24 91.20 109.58 122.83 132.56

Лінійний регресійний аналіз показав достовірну зміну діапазону значень УЦК від 16+0 до 23+6 тижнів гестації (збільшення на 2,51 градуса за тиждень, р < 0,001, зобр. 3). Діапазон значень УЦК на рівні від 5-го до 95-го перцентиля коливається від 38,96° (95% ДІ, 35,45° – 44,31°) до 133,70° (95% ДІ, 128,92° – 139,32°).

У 42/63 жінок з передчасними пологами до 37 тижнів значення УЦК перевищувало 75-й перцентиль, а у 56/63 жінок з передчасними пологами до 37 тижнів значення УЦК ≥ 95°, що становить 66,7% та 88,9% відповідно (зобр. 4).

Розподіл утероцервікальних кутів у - Малюнок5
Зображення 4. Розподіл значень УЦК в групі передчасних пологів <37 тижнів

Обговорення

Наше дослідження 1051 жінок з одноплідною вагітністю в терміні гестації від 16+0 до 23+6 тижнів з низьким ризиком СПП, які перебували на лікуванні в лікарні акушерства та гінекології м. Хайфон з вересня 2019 р. по вересень 2020 р., показало, що нормальний діапазон значень УЦК на рівні 5-го – 95-го процентиля становив від 46. 47° (95% ДІ, 40,27° – 51,81°) до 127,06° (95% ДІ, 123,02° – 130,71°) (зобр. 4), зі значними змінами протягом цього періоду ГВ (збільшення на 2,51 градуса на тиждень, р < 0,001, зобр. 3). Аналогічно, дослідження Llobet та співавт. [27] за участю 275 жінок з одноплідною вагітністю показало, що середні значення УЦК зростали від першого до другого триместру зі статистичною значущістю (84,2° порівняно з 94,5°, р = 0,019). Sawaddisan та співавт. [28] (Таїланд, 2020) обстежили 372 одноплідні вагітні з ГВ від 16+0 до 23+6 тижнів і показали, що значення УЦК змінювалися відповідно до ГВ, але ця зміна не була статистично значущою (збільшення на 0,3° на тиждень, р = 0,757).

Як показано в таблиці 1, середні значення УЦК в групі передчасних пологів до 37 тижнів були значно ширшими, ніж у групі своєчасних пологів (83,80° ± 24,18° проти 117,86° ± 20,25°, р < 0,001). Sochacki-Wojcicka та співавт. [29] також виявили статистично значущу різницю в середньому значенні УЦК між групою передчасних пологів і групою своєчасних пологів у першому триместрі (115,5° проти 85°, p = 0,0002) і в другому триместрі (126° проти 91,5°, p < 0,0001). У дослідженні Llobet та співавт. [27] з метою визначення кореляції кута шийки матки до передчасних пологів також було зроблено висновок, що УЦК у другому триместрі в групі передчасних пологів був ширшим, ніж у групі своєчасних пологів [(105,16° проти 94,53°, p = 0,015, ВР = 0,821 (95% ДІ, 0,74-0,97)]. Таблиця 1 також демонструє, що частота передчасних пологів до 37 тижнів у нашому дослідженні становила 6% (63/1051 жінка). Більшість жінок з передчасними пологами мали УЦК ≥ 95° порівняно з жінками з своєчасними пологами (88,9% проти 31,3%, р < 0,001).

Нещодавно було проведено кілька досліджень, які показали, що УЦК може бути корисним для прогнозування СПП [19, 22, 29,30,31]. Dziadosz та співавт. [19] у своєму дослідженні продемонстрували, що УЦК має вищу чутливість та негативну прогностичну цінність (НПЦ), ніж ДШМ, у прогнозуванні СПП. УЦК≥ 95° достовірно асоціювався з СПП< 37 тижнів з чутливістю 80% (р < 0,001, ДІ 0,70-0,81, НПЦ 95%). УЦК ≥ 105° прогнозував СПП < 34 тижнів з чутливістю 81% (p < 0,001, ДІ 0,72-0,86, НПЦ 99%). ДШМ ≤ 25 мм достовірно прогнозував СПП < 37 тижнів (p < 0,001, чутливість 62%, НПЦ 95%) і < 34 тижнів (p < 0,001, чутливість 63%, НПЦ 97%). Автори дійшли висновку, що комбінація вимірювань ДШМ і УЦК може бути найкращим предиктором ризику СПП. Нещодавнє дослідження Singh та співавт. [22] також виявило, що ризик спонтанних передчасних пологів був вищим у жінок з тупими УЦК (≥ 95 градусів), з чутливістю 86,7%, специфічністю 93,0%, позитивною прогностичною цінністю 83,0% та негативною прогностичною цінністю 94,6%. Якщо УЦК тупий, то сила тяжіння матки і плода, що діє на внутрішній зів, спрямована вздовж напрямку шийки матки, що може призвести до вкорочення шийки матки, а це є одним з факторів, що спричиняє передчасні пологи. Тому функція серкляжу шийки матки, яка базується на цьому механізмі, полягає не тільки в підтримці шийки матки для рівномірного розподілу сили з боку матки, але і в зміні УЦК з тупого на гострий, змінюючи силу тиску матки на заднє склепіння, щоб уникнути вкорочення шийки матки. Це було доведено в дослідженні Cannie та співавт. [16]. Вони проаналізували вимірювання ДШМ та УЦК у 2 групах вагітних: 198 жінок без високого ризику передчасних пологів та 73 жінки з високим ризиком передчасних пологів, яким встановили песарій Арабіна в терміні від 14 до 33 тижнів вагітності. Автори проводили магнітно-резонансну томографію шийки матки перед встановленням песарію Арабіна і щомісячне спостереження до моменту видалення песарію. Результати показали, що в групі вагітних з низьким ризиком ПЧП значення УЦК не змінилися, але ДШМ достовірно зменшилася при ГВ (r = – 0,15, p < 0,05). У групі високого ризику передчасних пологів у 63 пацієнток, які народили після 34 тижнів, середнє значення УЦК було значно знижене порівняно з показником до встановлення песарію Арабіна (132° проти 146°, р < 0,01), але не змінилося у 8 пацієнток, які народили до 34 тижнів (143° проти 152°, р > 0,05).

Щоб продемонструвати практичне застосування розробленого перцентильного графіка УЦК, ми виконали розподіл УЦК в групі з СПП до 37 тижнів гестації на перцентильному графіку жінки з одноплідною вагітністю в терміні від 16+0 до 23+6 тижнів гестації (зобр. 4) і виявили, що більшість жінок з передчасними пологами до 37 тижнів мали значення УЦК вище 75-го перцентиля (42/63 жінок, що склало 66,7%). Виходячи з результатів цього дослідження, ми збігаємося з думкою деяких авторів про те, що значення УЦК у жінок з ПЧП ширші, ніж у жінок, які народили в строк. Частота передчасних пологів збільшується у жінок з тупими утероцервікальними кутами. Таким чином, чи слід розглядати 75-й перцентиль на наведеній вище діаграмі перцентилів УЦК як межу для прогнозування ПЧП до 37 тижнів у вагітних жінок з низьким ризиком передчасних пологів? Необхідні більш глибокі дослідження з великим розміром вибірки, щоб довести прогностичну цінність вимірювань УЦК у прогнозуванні передчасних пологів, особливо в поєднанні з короткою довжиною шийки матки.

Це дослідження мало три основні переваги. Передусім, це перше дослідження у В’єтнамі, яке дозволило створити перцентильну діаграму вимірювань УЦК у жінок з одноплідною вагітністю в терміні вагітності від 16+0 до 23+6 тижнів з низьким ризиком СПП. По-друге, вимірювання всіх утероцервікальних кутів проводилося одним акушером для контролю варіабельності між спостерігачами, а проспективний характер дослідження для контролю ризику інформаційної упередженості, зосередженість на вивченні значень УЦК у великій вибірці також можна вважати сильними сторонами дослідження. По-третє, в дослідження були включені лише вагітні жінки з низьким ризиком СПП (без СПП в анамнезі або короткої довжини шийки матки), що могло б виключити роль і вплив цих факторів на результати вагітності. Однак це дослідження мало кілька обмежень. По-перше, з вибірки дослідження були виключені жінки з декількома обтяжливими факторами, що сприяють виникненню СПП, такими як СПП в анамнезі, коротка довжина шийки матки та перенесені операції на шийці матки, що обмежило репрезентативність загальної популяції вагітних жінок. По-друге, відбір вагітних з одного лікувального закладу може вплинути на узагальненість наших результатів. По-третє, в цьому дослідженні ми ще не оцінювали внутрішньоспостережну варіабельність вимірювання УЦК.

Висновки

Результати цього дослідження представляють довідкову інформацію про нормальний діапазон значень УЦК у жінок з одноплідною вагітністю в терміні від 16+0 до 23+6 тижнів з низьким ризиком розвитку СПП у цій В’єтнамській когорті. У цій популяції з низьким ризиком СПП вагітні жінки зі значенням УЦК ≥ 95o також розглядалися як такі, що мають ризик передчасних пологів.

Абревіатури

ДШМ:

Довжина шийки матки

УЦЕ:

Утероцервікальний кут

ТВУС:

Трансвагінальна ультрасоногорафія

ПЧП:

Передчасні пологи

СПП:

Спонтанні передчасні пологи

ГВ:

Гестаційний вік

Посилання на джерела

  1. De Costa A, Moller AB, Blencowe H, Johansson EW, Hussain-Alkhateeb L, Ohuma EO, Okwaraji YB, Cresswell J, Requejo JH, Bahl R, et al. Study protocol for WHO and UNICEF estimates of global, regional, and national preterm birth rates for 2010 to 2019. PLoS ONE. 2021;16(10):e0258751.
  2. Chawanpaiboon S, Vogel JP, Moller AB, Lumbiganon P, Petzold M, Hogan D, Landoulsi S, Jampathong N, Kongwattanakul K, Laopaiboon M, et al. Global, regional, and national estimates of levels of preterm birth in 2014: a systematic review and modelling analysis. The Lancet Global health. 2019;7(1):e37–46.
  3. Blencowe H, Cousens S, Oestergaard MZ, Chou D, Moller AB, Narwal R, Adler A, Vera Garcia C, Rohde S, Say L, et al. National, regional, and worldwide estimates of preterm birth rates in the year 2010 with time trends since 1990 for selected countries: a systematic analysis and implications. Lancet (London England). 2012;379(9832):2162–72.
  4. UNICEF: Viet Nam Multiple Indicator Cluster Survey. 2014, Final Report. In. Ha Noi, Viet Nam UNICEF 2014.
  5. Mwaniki MK, Atieno M, Lawn JE, Newton CR. Long-term neurodevelopmental outcomes after intrauterine and neonatal insults: a systematic review. Lancet (London England). 2012;379(9814):445–52.
  6. Goldenberg RL, Culhane JF, Iams JD, Romero R. Epidemiology and causes of preterm birth. Lancet (London England). 2008;371(9606):75–84.
  7. Iams JD, Romero R, Culhane JF, Goldenberg RL. Primary, secondary, and tertiary interventions to reduce the morbidity and mortality of preterm birth. Lancet (London England). 2008;371(9607):164–75.
  8. Celik E, To M, Gajewska K, Smith GC, Nicolaides KH. Cervical length and obstetric history predict spontaneous preterm birth: development and validation of a model to provide individualized risk assessment. Ultrasound Obstet Gynecol. 2008;31(5):549–54.
  9. Romero R, Conde-Agudelo A, Da Fonseca E, O’Brien JM, Cetingoz E, Creasy GW, Hassan SS, Nicolaides KH. Vaginal progesterone for preventing preterm birth and adverse perinatal outcomes in singleton gestations with a short cervix: a meta-analysis of individual patient data. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(2):161–80.
  10. Werner EF, Han CS, Pettker CM, Buhimschi CS, Copel JA, Funai EF, Thung SF. Universal cervical-length screening to prevent preterm birth: a cost-effectiveness analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2011;38(1):32–7.
  11. Werner EF, Hamel MS, Orzechowski K, Berghella V, Thung SF. Cost-effectiveness of transvaginal ultrasound cervical length screening in singletons without a prior preterm birth: an update. Am J Obstet Gynecol. 2015;213(4):554e551–556.
  12. Coutinho CM, Sotiriadis A, Odibo A, Khalil A, D’Antonio F, Feltovich H, Salomon LJ, Sheehan P, Napolitano R, Berghella V, et al. ISUOG Practice Guidelines: role of ultrasound in the prediction of spontaneous preterm birth. Ultrasound Obstet Gynecol. 2022;60(3):435–56.
  13. Crane JM, Hutchens D. Transvaginal sonographic measurement of cervical length to predict preterm birth in asymptomatic women at increased risk: a systematic review. Ultrasound Obstet Gynecol. 2008;31(5):579–87.
  14. To MS, Skentou CA, Royston P, Yu CK, Nicolaides KH. Prediction of patient-specific risk of early preterm delivery using maternal history and sonographic measurement of cervical length: a population-based prospective study. Ultrasound Obstet Gynecol. 2006;27(4):362–7.
  15. Hessami K, Kasraeian M, Sepúlveda-Martínez Á, Parra-Cordero MC, Vafaei H, Asadi N, Vielba MB. The novel ultrasonographic marker of uterocervical angle for prediction of spontaneous preterm birth in singleton and twin pregnancies: a systematic review and meta-analysis. Fetal Diagn Ther. 2021:1–7.
  16. Cannie MM, Dobrescu O, Gucciardo L, Strizek B, Ziane S, Sakkas E, Schoonjans F, Divano L, Jani JC. Arabin cervical pessary in women at high risk of preterm birth: a magnetic resonance imaging observational follow-up study. Ultrasound Obstet Gynecol. 2013;42(4):426–33.
  17. Arabin B, Alfirevic Z. Cervical pessaries for prevention of spontaneous preterm birth: past, present and future. Ultrasound Obstet Gynecol. 2013;42(4):390–9.
  18. Daskalakis G, Theodora M, Antsaklis P, Sindos M, Grigoriadis T, Antsaklis A, Papantoniou N, Loutradis D, Pergialiotis V. Assessment of Uterocervical Angle Width as a Predictive Factor of Preterm Birth: A Systematic Review of the Literature. BioMed research international 2018, 2018:1837478.
  19. Dziadosz M, Bennett T-A, Dolin C, Honart AW, Pham A, Lee SS, Pivo S. Roman ASJAjoo, gynecology: Uterocervical angle: a novel ultrasound screening tool to predict spontaneous preterm birth. 2016, 215(3):376. e371-376. e377.
  20. Knight JC, Tenbrink E, Onslow M, Patil AS. Uterocervical angle measurement improves prediction of preterm birth in twin gestation. Am J Perinatol. 2018;35(7):648–54.
  21. Luechathananon S, Songthamwat M, Chaiyarach S. Uterocervical angle and cervical length as a tool to predict preterm birth in threatened preterm labor. Int J Womens Health. 2021;13:153–9.
  22. Singh PK, Srivastava R, Kumar I, Rai S, Pandey S, Shukla RC, Verma A. Evaluation of Uterocervical Angle and cervical length as predictors of spontaneous Preterm Birth. Indian J Radiol Imaging. 2022;32(1):10–5.
  23. ACOG Practice Bulletin No. 135: Second-trimester abortion. Obstetrics and gynecology. 2013, 121(6):1394–1406.
  24. Berghella V, Palacio M, Ness A, Alfirevic Z, Nicolaides KH, Saccone G. Cervical length screening for prevention of preterm birth in singleton pregnancy with threatened preterm labor: systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials using individual patient-level data. Ultrasound Obstet Gynecol. 2017;49(3):322–9.
  25. National Center for Health Statistics. National health and nutrition examination survey centers for disease control and prevention growth charts. US Department of Health and Human Services: United States; 2008.
  26. Duyet PT. Clinical and ultrasound diagnosis in obsetrics and gynecology. Volume 1. Hanoi: Medical Publishing House; 2013.
  27. Llobet AF, Martí LR, Higueras T, Fernández IZC, Portalés AG, Canino MMG, Moratonas EC. The uterocervical angle and its relationship with preterm birth. J Matern-Fetal Neonatal Med. 2018;31(14):1881–4.
  28. Sawaddisan R, Kor-Anantakul O, Pruksanusak N, Geater A. Distribution of uterocervical angles in the second trimester of pregnant women at low risk for preterm delivery. J Obstet gynaecology: J Inst Obstet Gynecol. 2021;41(1):77–82.
  29. Sochacki-Wójcicka N, Wojcicki J, Bomba-Opon D, Wielgos M. Anterior cervical angle as a new biophysical ultrasound marker for prediction of spontaneous preterm birth. Ultrasound Obstet Gynecol. 2015;46(3):377–8.
  30. Farràs Llobet A, Regincós Martí L, Higueras T, Calero Fernández IZ, Gascón Portalés A, Goya Canino MM, Carreras Moratonas E. The uterocervical angle and its relationship with preterm birth. J Matern-Fetal Neonatal Med. 2018;31(14):1881–4.
  31. Niyomyam P, Charoenvidhya D, Uerpairojkit BJTJoO. Gynaecology: Uterocervical angle measurement for prediction spontaneous preterm birth in twin pregnancy. 2020.
переглянути всі джерела
Написати відгук