Чи потрібно робити УЗД нирок при підозрі на ендометріоз?

Ендометріоз може впливати на систему сечовивідних шляхів, включаючи сечоводи та нирки. УЗД нирок може допомогти лікарям оцінити наявність гідронефрозу.

Ендометріоз, в першу чергу, вважається гінекологічним захворюванням, яке вражає органи малого тазу, але він також може існувати в сечовивідних шляхах. Ендометріоз зазвичай знаходиться в малому тазі і може розташовуватися біля сечоводу, що може призвести до проблем з нирками, таких як безсимптомний гідронефроз або, в рідкісних випадках, тиха уремія.

Таким чином, знання того, як читати УЗД нирок, є важливим при сонографічному обстеженні пацієнтки з можливим або підтвердженим ендометріозом.

Розуміння того, як ендометріоз потрапляє в сечоводи та впливає на нирки

Ендометріоз являє собою аномальний ріст клітин, подібних до клітин ендометрію. Однак ріст відбувається за межами ендометрію. Ці клітинні відкладення мають здатність збільшуватись в розмірах, особливо в ділянці малого тазу, яка називається заднім відділом.

Задній відділ містить матково-крижові зв’язки. Вони є найпоширенішим місцем для глибокого ендометріозу, який глибоко проникає в тканини, в яких він імплантований. Матково-крижові зв’язки забезпечують пряме з’єднання з параметрієм – ділянкою біля матки, де проходять сечоводи. Коли ендометріоз вражає параметрій, дуже ймовірно, що сечовід буде значно уражений (зовнішній ендометріоз сечоводу) у вигляді звуження, перекручування або і того, і іншого. Залежно від тяжкості, може розвинутися гідроуретер і гідронефроз.

У рідкісних випадках ендометріоз може починатися в самому сечоводі (внутрішній ендометріоз сечоводу), що призводить до проксимального гідроуретеру та гідронефрозу. У цих випадках необхідне термінове хірургічне втручання для видалення ендометріозу та декомпресії накопиченої рідини в сечоводі та нирці.

Виявлення ендометріозу в сечовому міхурі та за його межами

Хоча багато пацієнток з ендометріозом відчувають тазовий біль, симптоми не завжди чітко вказують на ураження сечоводу або нирок. Систематичне проведення УЗД при ендометріозі допомагає лікарям уникнути суб’єктивних рішень про те, що саме оцінювати – сечоводи чи нирки. Насправді варто оцінювати сечовивідні шляхи в цілому, оскільки ендометріоз сечового міхура також може бути присутнім.

Якщо ендометріоз сечового міхура є в його трикутнику або досить великий, щоб стискати отвори сечоводів у сечовому міхурі, це може бути причиною гідроуретеру та гідронефрозу. Сечовий міхур і сечоводи можна оцінити за допомогою трансвагінального УЗД. Якщо це неможливо, то трансректальне УЗД також є варіантом оцінки. УЗД нирок виконується трансабдомінально. Проксимальні сечоводи також можна оцінити трансабдомінально, але це, швидше за все, не дозволить виявити джерело обструкції, яке знаходиться дуже дистально по ходу сечоводу, коли він перетинає параметрій.

Впровадження найкращих практик УЗД сечового міхура та сечоводу

У випадку трансвагінального УЗД на ендометріоз найкраще, якщо пацієнтка спорожнить сечовий міхур перед скануванням. Якщо лікар відкладає дослідження сечового міхура до кінця сканування, зазвичай збирається невелика кількість сечі; це ідеальний варіант, оскільки сеча злегка роз’єднує стінки сечового міхура, дозволяючи краще оцінити різні шари сечового міхура, включаючи слизову оболонку і власну мускулатуру.

М’язова оболонка стінки сечового міхура – це шар, який найчастіше уражається глибоким ендометріозом, тоді як основа і купол сечового міхура є найбільш ймовірними місцями глибокого ендометріозу. Ендометріоз може мати вигляд гіпоехогенних лінійних або сферичних утворень з чіткими контурами або без них.

Після ретельної оцінки сечового міхура слід оцінити сечоводи. Дослідження, опубліковані в журналі “Ультразвук в акушерстві та гінекології”, дуже детально описують, як візуалізувати сечоводи на УЗД. Оператор повинен тримати датчик по середній лінії в сагітальній площині, спрямовуючи його до сечового міхура. Злегка стиснутий сечовий міхур, який здебільшого знаходиться поза зоною видимості, і лише основа сечового міхура залишається частково в полі зору, є ідеальною відправною точкою для візуалізації сечоводів.

У такому положенні перемістіть датчик в бік стінки тазу, залишаючись у тій самій горизонтальній площині. В нормі сечовід буде виглядати як гіпоехогенна трубчаста структура, яка скорочується для переміщення сечі з нирок до сечового міхура. Слідкуйте за сечоводом якомога ближче, принаймні до рівня, де сечовід перетинає судини матки. Оскільки ендометріоз сечоводу часто виникає в параметрії, оцінка лише дистального відділу сечоводу є недостатньою для виявлення ділянок обструкції та проксимального розширення, таких як гідроуретер. Спостереження за вермикуляцією дозволяє сонографу краще ідентифікувати ділянки обструкції.

Оцініть обидва сечоводи, щоб переконатися в наявності симетрії. Асиметрія може свідчити про патологію, яка може включати ендометріоз сечоводу, але може також відображати патологію, не пов’язану з ендометріозом. Якщо є занепокоєння щодо гідроуретеру, слід виміряти найбільший діаметр сечоводу при максимальному розширенні. Хоча доказів того, який саме вимір визначає гідроуретер, недостатньо, окремі дослідження, опубліковані в журналі “Ультразвук в акушерстві та гінекології”, описують діаметр сечоводу більше 6 мм у всіх випадках розширення сечоводу, візуалізованого хірургічним шляхом.

При виявленні гідроуретеру слід виміряти відстань між місцем обструкції та дистальним отвором сечоводу (де сечовід впадає в сечовий міхур), щоб допомогти у плануванні хірургічного втручання. Коли планується операція з видалення ендометріозу сечоводу, такі фактори, як визначення місця розташування ендометріозу на сечоводі та/або місця здавлення сечоводу, можуть диктувати конкретний тип необхідного хірургічного втручання.

Проведення УЗД нирок

Лікарям рекомендується регулярно проводити трансабдомінальне ультразвукове дослідження нирок у всіх пацієнток з підтвердженим або підозрюваним ендометріозом. Потенційні наслідки відсутності гідронефрозу внаслідок ендометріозу, включаючи тиху уремію, є значними. Здатність розпізнати матково-крижову зв’язку або параметричний ендометріоз, які впливають на сечовід і спричиняють гідронефроз, все ще залишається набором навичок, що розвивається. Згідно з ілюстрованим посібником з Австралійського журналу ультразвуку в медицині, трансвагінальна ультразвукова оцінка гідроуретера сама по собі може не насторожити лікарів для оцінки стану нирок.

Навчитися читати УЗД нирок для виявлення гідронефрозу внаслідок ендометріозу відносно просто. Дослідження, опубліковане в BJU International, показало, що узгодженість між спостерігачами була відмінною для оцінки ступеня гідронефрозу за допомогою ультразвуку. Ультразвукове дослідження нирок також можна виконати швидко, не збільшуючи при цьому тривалість візиту пацієнта до лікаря.

У дорослого пацієнта слід використовувати датчик з вигнутою решіткою, рекомендується в ілюстрованому огляді, опублікованому в Diagnostics. Всю нирку можна оцінити під час нормального дихання або коли пацієнт затримує дихання, щоб уникнути артефактів, створюваних нижніми ребрами. Можна спробувати лежачи на спині, але нирки можуть бути приховані кишковими газами. Бічні пролежневі положення (праве та ліве) є однією з альтернатив для оцінки нирок. Незалежно від цього, оцінку слід починати в поздовжній площині сканування, паралельній до довгого діаметру нирки. При такій орієнтації нирку легше розпізнати.

При гідронефрозі в центральній частині нирки видно видовжений, заповнений рідиною (анехогенний) простір. Зазвичай розширену миску можна відрізнити від розширених чашечок. Якщо виявляється гідронефроз, слід також класифікувати ступінь тяжкості гідронефрозу.

Ультразвукова оцінка системи сечовивідних шляхів – особливо сечового міхура, сечоводів і нирок – є важливою при обстеженні пацієнток з підозрою на ендометріоз або з підтвердженим ендометріозом. Виконання комбінації трансвагінальних і трансабдомінальних ультразвукових методів може допомогти пацієнткам запобігти надмірній втраті нирки через ендометріоз.

Поширені запитання та відповіді про УЗД нирок при ендометріозі