Резюме
Це керівництво містить оновлені настанови для гінекологів, які виконують біопсію ендометрія (БЕ) в гінекологічній клінічній практиці.
Рекомендації розроблені міжнародним комітетом експертів-гінекологів відповідно до AGREE Reporting Guideline.
Адекватний забір тканин є обов’язковим при проведенні БЕ. Сліпі методи не повинні бути методом першого вибору у пацієнток з підозрою на злоякісну пухлину ендометрія. Гістероскопія є методом прицільної біопсії з найвищою діагностичною точністю та економічною ефективністю. Методи сліпої аспірації не є надійними для діагностики поліпів ендометрію. В умовах обмежених ресурсів та за відсутності можливості проведення гістероскопії в умовах кабінету лікаря, сліпі методи можуть бути використані для ЕБ. Гістероскопічна панч біопсія дозволяє зібрати лише обмежену кількість ендометріальної тканини. У жінок репродуктивного віку слід розглядати техніку грасп біопсії як перший вибір, а при гіпотрофічному або атрофічному ендометрії слід віддавати перевагу біполярній електродній чип-біопсії. БЕ необхідна для остаточного діагнозу хронічного ендометриту. Немає єдиної думки щодо того, яку межу товщини ендометрію слід використовувати для рекомендації проведення БЕ у безсимптомних жінок у постменопаузі. БЕ слід пропонувати молодим жінкам з аномальними матковими кровотечами та факторами ризику розвитку карциноми ендометрія. Патологія ендометрію повинна бути виключена за допомогою БЕ у жінок без ожиріння з непідтвердженою гіперестрогенією. Гістероскопія з БЕ корисна у пацієнток з аномальними кровотечами навіть без сонографічних ознак патології. БЕ має високу чутливість для виявлення внутрішньоматкових патологій. У жінок в постменопаузі з матковими кровотечами рекомендується проведення БЕ. Жінкам з сонографічною товщиною ендометрію > 4 мм, які приймають тамоксифен, слід проводити гістероскопічну БЕ.
Ключові слова
Гістероскопія Практичні рекомендації Ендометрій Біопсія ендометрію
1. Вступ
Біопсія ендометрію (БЕ) – поширена гінекологічна процедура, яка часто виконується в клінічній практиці. Існує кілька видів обладнання та методик для проведення БЕ. Протягом останніх років забір зразків ендометрію в офісі замінив необхідність діагностичного вишкрібання або оперативної гістероскопії – процедур, які зазвичай проводяться в операційній з пацієнткою під загальною анестезією [1].
Існує багато різних клінічних сценаріїв, які потребують БЕ, наприклад, пацієнтки з потовщеним ендометрієм або аномальною матковою кровотечею (АМК)[1,2]. Хоча БЕ є дуже безпечною та ефективною процедурою для виявлення раку ендометрія (РЕ) або атипової гіперплазії (АГ), БЕ може призвести до хибнонегативного результату, пропуску діагнозу, що в основному пов’язано з технікою біопсії, нерепрезентативним відбором зразків і варіабельною патологоанатомічною інтерпретацією [3].
Метою цієї клінічної настанови є узагальнення найбільш релевантних наявних наукових даних щодо методів та показань до проведення БЕ.
1.1. Виявлення та оцінка даних
Ця практична настанова була підготовлена з використанням наступної методології пошуку: електронні бази даних, включаючи MEDLINE, EMBASE, Global Health, Кокранівську бібліотеку (Кокранівська база даних систематичних оглядів, Кокранівський центральний реєстр контрольованих досліджень, Кокранівський методологічний реєстр), базу даних оцінки медичних технологій та Web of Science, дослідницькі реєстри (такі як www. clinicaltrials.gov) з моменту створення до червня 2022 року; ми використовували універсальний медичний Тезаурус (MeSH) “Ендометрій” (унікальний ідентифікатор MeSH: D004717) у поєднанні з терміном “Біопсія” (унікальний ідентифікатор MeSH: D001706). Пошук дослідження не обмежувався англійською мовою, а поширювався на іспанську, китайську, французьку, італійську та португальську мови. Автори, які вільно володіють іншими мовами (іспанською, китайською, французькою, італійською та португальською), оцінювали відповідні публікації іноземною мовою та надавали відповідну інформацію після перекладу на англійську. Списки літератури всіх ідентифікованих робіт були перевірені для виявлення досліджень, не охоплених електронним пошуком. Всі дослідження були оцінені на предмет методологічної строгості та класифіковані відповідно до класифікаційної системи Цільової групи з питань профілактичних послуг США (Таблиця 1). Назви та/або реферати досліджень, отримані за допомогою пошукової стратегії, були проаналізовані 2 авторами незалежно один від одного для виявлення досліджень, які відповідають цілям цієї настанови. Повні тексти статей, що відповідали критеріям відбору, були отримані та незалежно оцінені на відповідність критеріям відбору іншими 2 членами авторського колективу. Будь-які розбіжності між ними щодо прийнятності відібраних статей вирішувалися шляхом обговорення з третім (зовнішнім) співавтором. Два автори незалежно один від одного витягували дані зі статей про особливості дослідження та включені в нього популяції, тип втручання та результати. Будь-які розбіжності були виявлені та вирішені шляхом обговорення (за необхідності з третім зовнішнім співавтором).
Таблиця 1: Оцінка даних для практичної настанови.
| Докази були проаналізовані та оцінені на предмет якості за критеріями, визначеними Робочою групою з питань профілактичних послуг США (U.S. Preventive Services Task Force) |
| – I Докази, отримані щонайменше з одного належним чином спланованого рандомізованого контрольованого дослідження. |
| – II-1 Докази, отримані з добре спланованих контрольованих досліджень без рандомізації. |
| – II-2 Докази, отримані з добре спланованих когортних аналітичних досліджень або досліджень типу “випадок-контроль”, бажано з декількох центрів або дослідницьких груп. |
| – II-3 Докази, отримані з декількох часових рядів з втручанням або без нього. Вражаючі результати в неконтрольованих експериментах також можуть розглядатися як цей тип доказів. |
| – III Висновки компетентних експертів, засновані на клінічному досвіді, описових дослідженнях або звітах експертних комітетів. |
| На основі найвищого рівня доказовості, виявленого в даних, надаються рекомендації, які класифікуються за наступними категоріями: |
| – Рівень А: Рекомендації ґрунтуються на достовірних і послідовних наукових даних. |
| – Рівень B: Рекомендації базуються на обмежених або суперечливих наукових даних. |
| – Рівень C: Рекомендації ґрунтуються переважно на консенсусі та думці експертів. |
1.2. Залучення зацікавлених сторін та можливість застосування
Ці рекомендації ґрунтуються на професійній думці і покликані допомогти гінекологам у лікуванні пересічних пацієнток. Їх не слід розглядати як жорсткі та швидкі правила, і вони не призначені для того, щоб замінити клінічне судження.
Рекомендації ґрунтуються на найкращих доступних наукових даних, коли це можливо, і на консенсусі групи експертів, коли такі дані недоступні. Вони, ймовірно, можуть змінюватися в міру того, як ми дізнаємося більше про стан.
У підготовці цієї настанови брали участь фахівці з гінекологічного ультразвукового дослідження (УЗД), гістероскопії, безпліддя та онкологічної терапії патології ендометрія, відповідно до стандартів AGREE Reporting Guideline [4]. Три зовнішні рецензенти, два гінекологи та гінекологічний гістопатолог, випадково обрані за допомогою комп’ютерної рандомізації зі списку з 200 експертів, які мають досвід у вищезазначених галузях, детально оцінили ці практичні рекомендації у двох раундах перегляду перед публікацією.
1.3. Показання до біопсії ендометрія
Щороку багато жінок звертаються до гінекологів з симптомами, які вказують на необхідність БЕ. Щорічно в США діагностують РЕ приблизно у 65 000 жінок. Серед найчастіших показань до БЕ в клінічній практиці – безпліддя та субфертильність, оцінка стану порожнини матки перед застосуванням допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), обстеження пацієнток у пременопаузі та постменопаузі з АМК та інші [5]. Етіологія АМК класифікується відповідно до класифікації PALM-COEIN, розробленої Munro зі співавторами [6 ] та прийнятої Міжнародною федерацією гінекології та акушерства (FIGO). Класифікуючи аномальні маткові кровотечі за потенційною причиною, ця система розрізняє поліпи, аденоміоз, лейоміому, злоякісну пухлину і гіперплазію, коагулопатію, овуляторну дисфункцію, ендометріальні, ятрогенні та ще не класифіковані причини. Структурні причини аномальних маткових кровотеч об’єднані в розділі PALM-COEIN під абревіатурою “PALM”. І навпаки, неструктурні, гормональні або системні причини АМК позначені абревіатурою “COEIN”[1,2].
Перед проведенням БЕ в анамнез слід зібрати питання про характер менструальної кровотечі (частота, тривалість, регулярність і кількість), наявність болю, сімейний анамнез АМК або супутні порушення кровотечі, прийом ліків або рослинних препаратів, які можуть впливати на кровотечу в цілому, наприклад, женьшень, гінкго, застосування гормональних контрацептивів, нестероїдних протизапальних препаратів, похідних варфарину або гепарину. Ретельний аналіз характеру кровотечі буде одним з найважливіших компонентів історії хвороби. Наприклад, рак або навіть гіперплазія навряд чи можуть бути причиною циклічних менструальних кровотеч[1,2].
Незалежно від клінічного сценарію, РЕ може бути виконана кількома способами [7].
1.4. Методи біопсії ендометрію
Було проведено багато досліджень, які оцінювали різні техніки виконання БЕ. Taraboanta та співавт. провели ретроспективне поперечне дослідження 1677 зразків гістеректомії з діагнозом “атипова гіперплазія/ендометріоїдна інтраепітеліальна неоплазія ” (АГ/ЕІН) або РЕ, оцінюючи ті з них, у яких попередня біопсія ендометрія була негативною. З цих випадків з негативною біопсією ендометрія перед гістеректомією 172 були класифіковані як неадекватні/недостатні, оскільки тканина ендометрія була відсутня або мала доброякісний діагноз. Важливим обмеженням цього дослідження було те, що не було визначено процедуру, яка була використана для взяття зразків ендометрію. При негативному результаті біопсії ендометрія ймовірність післятестового діагнозу РЕ або АГ/ЕІН у зразку, взятому під час гістеректомії, становила 0,74%. Результати цього дослідження свідчать про важливість адекватного забору зразків ендометрію[8,9].
Колись D&C був визнаний золотим стандартом для взяття зразків ендометрію [10]. Спочатку D&C вважався точним методом визначення стадії раку ендометрія [11]. Пізніше було встановлено, що передопераційний діагноз раку ендометрія 1-го ступеня за FIGO збігається з БЕ у 85% випадків. Однак у 8,7% випадків під час гістеректомії було виявлено вищий ступінь раку [12]. Piatek et al. оцінили ретроспективний когортний аналіз з урахуванням всіх пацієнток, яким була проведена біопсія ендометрія з використанням Pipelle® і D&C. Метою цього дослідження було визначити частоту невдалого взяття зразків ендометрію та фактори, що впливають на якість зразків, отриманих для гістологічного дослідження. З 895 виконаних процедур забору зразків ендометрію 339 пацієнткам була проведена біопсія Pipelle®, а 556 – D&C. Неадекватні зразки були виявлені у 60 та 88 випадках відповідно. Дослідження показало, що жоден з цих двох методів не гарантує адекватного відбору зразків [13]. Utida et al. провели перехресне дослідження для порівняння ефективності гістологічних зразків ендометрію, зібраних за допомогою аспірації Pipelle® та гістероскопічної біопсії. Основною метою цього дослідження було оцінити відповідність між цими двома методами взяття зразків ендометрію. Зокрема, пріоритетом була гістологічна діагностика злоякісних пухлин, а згодом оцінювалося порівняння вартості обох методів. У дослідженні взяли участь 45 жінок (старше 35 років з АМК або постменопаузальними кровотечами), яким проводили БЕ як за допомогою гістероскопії, так і за допомогою Pipelle®. Цікаво, що БЕ, отримані за допомогою Pipelle®, мали високу точність для РЕ (100% збіг між двома процедурами), але нижчу точність для діагностики поліпів. Важливо відзначити, що біопсії за допомогою Pipelle® коштували в 27 разів дешевше, ніж гістероскопічні біопсії [14]. Дуже важливим аспектом цього дослідження є те, що воно підкреслює важливість виконання БЕ під прямою візуалізацією [15]. Однак такі висновки були обмежені зменшеним розміром вибірки дослідження.
На сьогоднішній день сліпе взяття зразків ендометрію не вважається ефективним для діагностики вогнищевих уражень порожнини матки, таких як поліпи або субмукозна міома [16].
Забір зразків ендометрію також може бути виконаний за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД). Однак УЗД має нижчу здатність виявляти ураження ендометрія порівняно з гістероскопією[17,18]. Дійсно, проспективне дослідження, проведене Reznak та співавт., показало, що аномальні результати УЗД повинні бути підтверджені гістероскопічною візуалізацією з прицільною біопсією та гістологічним дослідженням, щоб уникнути низької точності [19].
Cheng та співавт. провели ретроспективне когортне дослідження, в якому оцінювали використання біопсійного захвату Lin’s для біопсії ендометрію. Захват для біопсії Lin’s – це пристрій, спеціально розроблений для роботи в поєднанні з гнучким гістероскопом для виконання внутрішньоматкової біопсії під трансабдомінальним ультразвуковим наведенням. Цей метод прицільної біопсії дозволяє проводити біопсію ендометрію в офісних умовах. Вони виконали 126 прицільних біопсій ендометрію, досягнувши високого рівня діагностики (92,1%, у 116 випадках діагноз був підтверджений гістологічно) та адекватної якості тканини (77,8%, у 98 випадках було отримано оптимальний об’єм зразка) [20].
Bryant та співавт. провели ретроспективний аналіз 141 гістеректомії, виконаної у пацієнток з передопераційним або випадковим діагнозом АГ/ЕІН. Отримані ними дані свідчать про цінність селективного, а не повного забору зразків для виявлення АГ/ЕІН і РЕ, показуючи, що селективний підхід може бути надзвичайно корисним для діагностики [21].
Що стосується техніки офісної гістероскопії БЕ, то різні дослідження надали результати щодо використання оперативних щипців, які вводяться через операційний канал гістероскопа розміром 5 Fr [22]. Стандартна техніка виконання гістероскопічної керованої БЕ була запропонована в 2002 році Bettocchi та ін. Коротко, щипці з відкритими губками розташовують до ендометрію. Губки просуваються в тканину на 0,5-1 см. Після того, як велика частина слизової оболонки буде тангенціально відокремлена, губки змикаються і весь гістероскоп виймається з порожнини матки, не втягуючи кінчик інструменту назад в канал. Цей метод дозволяє зібрати більшу кількість тканини [23].
Однією з останніх переваг методу БЕ є можливість дослідження пухлинного матеріалу, що міститься в біологічних рідинах. Рідинна біопсія також надає переваги для моніторингу прогресування раку та відповіді на терапію. Діагностична процедура складається з біопсії ендометрію, яку отримують шляхом мінімально інвазивної аспірації з порожнини матки за допомогою Pipelle®. Аномальні клітини, присутні в аспіраті, аналізуються [24]. Hirai та співавт. провели багатоцентрове дослідження, в якому порівнювали клінічну ефективність рідинної цитології ендометрія з використанням SurePath™ з класичною аспіраційною біопсією тканини ендометрія. Вони припустили, що рідинна цитологія ендометрія не поступається аспіраційній біопсії тканини ендометрія у виявленні раку ендометрія [25].
1.5. Рекомендовані керівництва щодо біопсії ендометрія
Спираючись на наявні докази, ми пропонуємо наступні рекомендації:
При виконанні БЕ (рівень А) обов’язковим є відповідний відбір зразків.
При виконанні діагностичної гістероскопії та БЕ, БЕ слід проводити після гістероскопічної процедури (рівень С).
D&C та Pipelle® не повинні бути методом першого вибору для проведення БЕ у пацієнток з підозрою на злоякісну пухлину ендометрія (рівень В).
Використання VA, Pipelle® для проведення БЕ в амбулаторних умовах не є ефективним і має недостатню чутливість при діагностиці поліпів ендометрія (рівень С).
Гістероскопія в межахкабінету лікаря є методом прицільної біопсії з найвищою діагностичною точністю (рівень А).
Рідинна біопсія є перспективним методом виявлення маркерів ендометрію (рівень В).
Аспіраційні методи не є надійними для діагностики поліпів ендометрію (рівень А).
В умовах обмежених ресурсів і відсутності можливості проведення гістероскопії в кабінеті лікаря для БЕ можна використовувати сліпі методи (рівень В).
1.6. Гістероскопічні методи біопсії ендометрія
Панч біопсія була першим типом техніки, який широко використовувався для гістероскопічної біопсії. Вона використовує ложкові щипці і протягом декількох років вважалася стандартним інструментом для біопсії. Згідно з цією технікою, губки біопсійних щипців тримають відкритими в тісному контакті з ендометрієм, перш ніж закрити їх [26]. Гістероскоп залишають у порожнині матки, а зімкнуті щипці витягують через робочий канал. Однак, оскільки висування губок порівняно з іншими біопсійними щипцями відносно обмежене (2,5 мм проти 5 мм у щипців типу “алігатор”), отриманий об’єм тканини іноді є недостатнім для задовільної гістологічної діагностики[27,28].
Для збільшення кількості вилученої тканини, достатньої для коректного гістологічного дослідження, у 2002 р. Bettocchi та співавт. запропонували нову техніку біопсії, яка отримала назву грасп біопсія (grasp biopsy). Вони використовували зубчасті щипці, відомі як щипці-алігатори. Завдяки подвійній довжині м’яких зубчастих поверхонь, пінцет-алігатор може захоплювати більший об’єм тканини. Якщо коротко, то пінцет-алігатор розміщується в тісному контакті з цільовою ділянкою, де необхідно взяти зразок ендометрію, з широко розкритими щелепами. Потім пінцет просувають вперед, “заглиблюючись” разом з тканиною приблизно на 0,5-1 см, намагаючись уникнути контакту з підстилаючим міометрієм, щоб запобігти стимуляції нервових волокон міометрію і мінімізувати біль. Потім щелепи змикаються, захоплюючи ділянку тканини ендометрію, що підлягає видаленню, яку згодом витягують з порожнини матки разом з гістероскопом[23,29].
У жінок в перименопаузі та постменопаузі з гіпотрофічним або атрофічним ендометрієм складніше затиснути відповідну кількість тканини. У цьому випадку особливо ефективним є проведення чип-біопсії – зрізання “с” ендометрію біполярним електродом 5 Fr, введеним в робочий канал гістероскопа. “Відсікання” ендометрію може зробити методику простішою, ніж інші, а також може бути корисною при взятті зразків поверхневої поверхні міометрію (тобто у жінок з підозрою на передракову або злоякісну патологію ендометрію) [30], [31], [32].
Альтернативним підходом до отримання ендометрію з гіпотрофічної або атрофічної поверхні є техніка пікап-біопсії. Вона полягає в тому, що тканину забирають кінчиком гістероскопа як плугом або кінчиком спеціальних механічних інструментів, щоб зібрати більше матеріалу для дослідження. Нещодавно запатентований інструмент для цієї мети – біопсійні щипці-змійки VITALE (Centrel Srl, Понте Сан Ніколо, Падуя, Італія). Він характеризується плоским загостреним кінчиком із зубчастими краями, які допомагають виділити гіпотрофічний або атрофічний ендометрій, що підлягає резекції, уникаючи в той же час втрати фрагментів зразка [33]. Ще одним важливим аспектом, на який слід звернути увагу, є біль, що виникає під час гістероскопічного взяття зразків ендометрію. Докази класу I свідчать про посилення больових відчуттів при пункційній біопсії порівняно з грасп і пікап технікою[31].
1.7. Рекомендовані рекомендації щодо відповідної техніки гістероскопічної біопсії
Панч біопсія дозволяє зібрати обмежену кількість ендометрію для дослідження. (Рівень В).
Грасп біопсію слід вважати найбільш прийнятною методикою для жінок репродуктивного віку. (Рівень А).
Чип-біопсія ефективна для збору більшої кількості ендометрію порівняно з іншими методами у жінок в перименопаузі та постменопаузі. (Рівень B).
У жінок в перименопаузі та постменопаузі техніка пікап-біопсії є більш ефективною для збору тканини ендометрія порівняно з пункційною біопсією. (Рівень А).
1.8. Клінічні сценарії
Загалом, гістероскопія спрямована на діагностику передракових або ракових уражень, виявлення та лікування доброякісної ендокавітаційної патології, такої як лейоміоми або поліпи ендометрія, раніше виявлені за допомогою УЗД, а також на оцінку субклінічних станів, які можуть призвести до безпліддя (наприклад, синдром Ашермана або ендометрит)[34,35]. Наразі єдиним абсолютним протипоказанням до гістероскопії є активна інфекція матки або органів малого тазу. Крім того, жінки з діагнозом первинне безпліддя, рецидивуюче невиношування вагітності або субфертильність мають клінічні показання для проведення оцінки патології ендометрія та морфології матки [36]. З цією метою ми підкласифікували клінічні сценарії відповідно до віку пацієнтки та симптоматики. Для цілей цього огляду безсимптомними вважалися жінки без АМК, незалежно від їхнього менопаузального статусу, і навпаки, симптоматичними – жінки з симптомами (як правило, АМК).
1.9. Безсимптомні жінки
1.9.1. Безсимптомні пацієнти репродуктивного віку
У цій групі пацієнток недостатня кількість спеціальних популяційних досліджень впливає на результати наших настанов. Однією з основних причин, що вимагають проведення БЕ у безсимптомних жінок, є безпліддя [37]. Зокрема, хронічний ендометрит визнано одним із маткових факторів, що погіршують імплантацію ембріона, і проведення імуногістохімічної (ІГХ) діагностики на зразках ендометрія є обов’язковим [38]. У зв’язку з цим Zargar та співавт. провели перехресне дослідження з метою порівняння поширеності хронічного ендометриту у пацієнток з повторною невдачею імплантації (НІ) та повторною втратою вагітності (ВВ) за допомогою гістероскопії та імуногістохімії. Результати показали, що гістероскопічний візуальний огляд (пошук мікрополіпів або червоних плям) є надійним інструментом для діагностики хронічного ендометриту у пацієнток з RIF і RPL, однак його точність недостатня для того, щоб розглядати його як альтернативу ІГХ [39]. Інші дослідження підтвердили необхідність комбінованої діагностичної гістероскопії та БЕ у жінок зі скаргами на репродуктивні проблеми [40], [41], [42]. Особливо в ситуаціях повторної невдачі ДРТ, існує значна ймовірність недіагностованої патології матки під час регулярного УЗД у безплідних жінок. Вищі показники ефективної ДРТ та частоти настання вагітності спостерігаються при рутинному обстеженні пацієнток за допомогою гістероскопії в кабінеті лікаря та БЕ [43], [44], [ 45], [46], [47], [ 48], [49].
Перед початком АРТ гінеколог повинен ретельно оглянути порожнину матки і задокументувати (за допомогою відповідної біопсії або висічення) будь-які патологічні зміни ендометрія.
1.10. Рекомендовані клінічні настанови для безсимптомних пацієнток репродуктивного віку
У безсимптомних жінок в пременопаузі БЕ є корисним інструментом для діагностики хронічного ендометриту (рівень А).
Гістероскопія з БЕ або без нього є корисною для діагностики безпліддя (рівень А).
У разі невдачі ДРТ гістероскопічне БЕ має вирішальне значення для уникнення помилкових діагнозів та покращення репродуктивних результатів (рівень В).
1.11. Безсимптомні пацієнтки в постменопаузі
Випадкове виявлення потовщеного ендометрію при УЗД у безсимптомних жінок є поширеним клінічним сценарієм [50], [51], [52], [53].
Деякі експерти виступають за прийняття граничного значення товщини ендометрія 4,0 або 5,0 мм у пацієнток з постменопаузальними кровотечами (ПМК), щоб рекомендувати додаткове дослідження ендометрія[50,[54], [55], [56], [ 57], [58]]. Ризик РЕ становить менше 1% при товщині ендометрія (Т) менше 4,0 мм[50,[54], [ 55], [56], [57], [58]]. У деяких жінок передракові або злоякісні стани матки протікають безсимптомно [51]. Немає чіткого консенсусу щодо того, коли слід проводити скринінг РЕ у безсимптомних жінок з потовщеним ендометрієм, на відміну від рекомендацій щодо лікування ПМБ. Для підвищення точності діагностики необхідно дослідити ідеальне значення відсікання, яке виправдовує подальше дослідження ендометрія у безсимптомних жінок у постменопаузі [59], [60], [61].
1.12. Рекомендовані клінічні настанови для безсимптомних пацієнток у постменопаузі
Немає чіткого консенсусу щодо того, яке значення ЕТ слід використовувати для рекомендації взяття зразків ендометрію у безсимптомних пацієнток у постменопаузі (рівень B).
1.13. Симптоматичні жінки
1.13.1. Симптоматичні пацієнти репродуктивного віку
У жінок репродуктивного віку вкрай важливо проводити БЕ у пацієнток з АМК, які страждають на ожиріння, а також у тих, у кого ендометрій на УЗД гетерогенний та/або гіперваскуляризований, через підвищений ризик малігнізації [62], [63], [ 64], [65]. У пацієнток, які не страждають на ожиріння, кілька досліджень пропонують проводити БЕ у пацієнток з АМК та/або за наявності одного з наступних станів: хронічна ановуляторна дисфункція, естрогенна стимуляція без протидії, пацієнтки, які не відповідають на медикаментозне лікування, або пацієнтки з генетичним високим ризиком раку ендометрія (наприклад, синдром Лінча, синдром Коудена)[37,64,[66], [67], [ 68], [69], [70], [71]]. Крім того, неоплазію ендометрія слід запідозрити у пацієнток у пременопаузі з ановуляторним синдромом і тривалими періодами аменореї[72,73].
Аналогічно, БЕ рекомендується, якщо кровотеча часта (інтервал між епізодами кровотечі <21 дня), сильна або тривала (>8 днів). У пацієнток з овуляторним синдромом це стосується і міжменструальних кровотеч [37].
1.13.2. Рекомендовані рекомендації для симптоматичних пацієнтів репродуктивного віку
- Молоді жінки з підвищеним ризиком розвитку злоякісних новоутворень ендометрія та гетерогенністю ендометрія повинні проходити БЕ (рівень А)
- –
- Передракові стани або злоякісні новоутворення повинні бути виключені у жінок без ожиріння з непідтвердженою гіперестрогенією (рівень В)
- –
- Гістероскопія з БЕ є корисною у жінок з рясними, тривалими або міжменструальними кровотечами, навіть у тих, хто не має сонографічних ознак патології (рівень В).
1.13.3. Симптоматичні пацієнтки в перименопаузі
Кілька досліджень показали, що гістероскопія з прицільною біопсією є більш чутливою, ніж ЦК для діагностики патології матки у пацієнток з АМК[11,15,26,[74], [75], [76], [77]].
Nicholls-Dempsey та співавт. переглянули показання до БЕ у своєму центрі. Проаналізувавши 371 пацієнтку, вони дійшли висновку, що у жінок віком до 41 року у 23% біопсій не було показань для проведення біопсії, що свідчить про значне надмірне обстеження. Аналогічно, значення БЕ у пацієнток віком від 41 до 45 років з менорагією і відсутністю додаткових факторів ризику слід додатково дослідити [78].
З огляду на можливість кровотечі, спричиненої поліпом, Ngo та співавт. провели ретроспективний аналіз, оцінюючи відмінності в гістероскопічних результатах між доброякісними поліпами ендометрія та РЕ. Дослідження включало гістероскопічні знахідки поліпів ендометрія(n = 214) у 3066 жінок, яким проводили гістероскопію з приводу аномальних вагінальних кровотеч, уражень внутрішньоматкової порожнини, запідозрених при УЗД, рецидивуючих спонтанних абортів або з метою діагностики безпліддя. Клінічні характеристики, такі як гіперваскуляризація поверхні, виразки, гістопатологічні та гістероскопічні дані оцінювалися ретроспективно. Аналіз показав, що жінки з гістероскопічно виявленими поліпами ендометрія з гіперваскуляризацією, виразками та поліпами з нерівною поверхнею мали вищу ймовірність РЕ. У цій специфічній популяції слід проводити прицільну біопсію поліпів з цими специфічними характеристиками для виключення злоякісності [79].
За даними Clarke та ін. [84 ] і De Franciscis та ін. [85], офісна гістероскопія є точною для виявлення гіперплазії та раку ендометрія. Однак, щоб підвищити точність діагностики, забір матеріалу необхідно проводити на ділянках ендометрію, які здаються аномальними[80,81].
1.13.4. Рекомендовані клінічні настанови для пацієнток із симптоматичною пременопаузою
БЕ має високу чутливість для виявлення доброякісних, передракових та злоякісних внутрішньоматкових патологій (рівень А).
Гістероскопічна керована БЕ має вищу точність, ніж сліпі методики у жінок з симптомами, незалежно від їх віку (рівень А).
1.13.5. Симптоматичні пацієнтки в постменопаузі
На цю популяцію припадає основна кількість виконаних БЕ, що пов’язано з найвищою частотою РЕ та АГ/ЕІН. Bar-On та співавт. провели ретроспективне когортне дослідження, включивши в нього всіх жінок, яким була проведена амбулаторна гістероскопія за наступними показаннями: ПМК, підозра на поліп та/або підвищення ЕТ. Гістологічну точність оцінювали шляхом порівняння зразків, отриманих при гістероскопії, із зразками, отриманими при гістеректомії, а візуальну точність оцінювали шляхом порівняння візуальних результатів із результатами сліпих біопсій. Підтверджено, що офісна гістероскопія є адекватним і надійним інструментом для оцінки доброякісної патології в порожнині матки [82].
У кількох дослідженнях також повідомлялося, що використання трансвагінального УЗД як скринінгового інструменту для оцінки жінок, які приймали тамоксифен в анамнезі, не показане для жінок з ПМБ через низьку діагностичну точність [83], [84], [ 85], [86]. Навпаки, гістероскопія та БЕ є найбільш надійним методом діагностики [30]. Нещодавнє дослідження відзначило відсутність підвищеного ризику розвитку РЕ в цій групі пацієнток порівняно з жінками, які приймають інгібітори ароматази або не отримують лікування [87]. Зважена чутливість ендометріального зразка для діагностики РЕ, АГ і патології ендометрія становила 90%, 82% і 39% відповідно, коли гістероскопію використовували як референтний метод. Специфічність становила 98-100% для всіх досліджуваних діагнозів і референтного тесту. Забір зразків ендометрію не вдавався в 11% випадків, а неадекватні зразки були отримані в 31% випадків. Передрак ендометрія був виявлений у 7% жінок з неадекватними або невдалими зразками. Чутливість біопсії ендометрія для виявлення раку ендометрія, зокрема АГ та патології ендометрія, включаючи поліпи ендометрія, є нижчою, ніж вважалося раніше, у жінок з ПМБ. Після отримання доброякісного результату біопсії ендометрія показане додаткове діагностичне обстеження для виявлення локалізованої патології [88]. У порівнянні з оцінкою рецидивуючих кровотеч, змінні ризику РЕ, такі як вік, можуть дати значну стратифікацію ризику [89].
1.13.6. Рекомендовані клінічні настанови для пацієнток із симптоматичною постменопаузою
У жінок в постменопаузі з будь-яким типом АМК або РМЗ показана БЕ (рівень А).
Гістероскопічна керована БЕ повинна бути першим вибором через найвищу точність та економічну ефективність (рівень В).
1.13.7. Рекомендації для майбутніх досліджень
Ці настанови були розроблені з метою надання стислого та оновленого довідника для практикуючих лікарів, які стикаються з БЕ відповідно до найпоширеніших клінічних сценаріїв. Однак вони не повинні розглядатися як суворі рекомендації і повинні бути адаптовані до наявних можливостей у кожній конкретній ситуації.
АМК, ПМБ та інші внутрішньоматкові стани є частими гінекологічними скаргами, що зустрічаються в щоденній клінічній практиці. Існують деякі області, які потребують додаткових високоякісних даних для підвищення точності їх діагностики та лікування.
Ми пропонуємо наступні міркування щодо майбутніх досліджень:
- Провести рандомізовані дослідження для оцінки впливу наявності поліпів ендометрія на рецептивність ендометрія у безплідних жінок з безсимптомними поліпами ендометрія.
- Порівняти різні механічні гістероскопічні інструменти для проведення БЕ (наприклад, системи вилучення тканин, щипці 5Fr)
- Провести великі дослідження з оцінки межі відсікання ЕТ, щоб рекомендувати подальше обстеження ендометрія у безсимптомних жінок в постменопаузі.
Посилання на джерела
[1]
Papakonstantinou, G. Adonakis
Management of pre-, peri-, and post-menopausal abnormal uterine bleeding: when to perform endometrial sampling?
Int J Gynaecol Obstet (2021)
Google Scholar
[2]
Giampaolino, L. Della Corte, C. Di Filippo, A. Mercorio, S.G. Vitale, G Bifulco
Office hysteroscopy in the management of women with postmenopausal bleeding
Climacteric, 23 (4) (2020), pp. 369-375
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[3]
F.P. Dijkhuizen, B.W. Mol, H.A. Brolmann, A.P. Heintz
The accuracy of endometrial sampling in the diagnosis of patients with endometrial carcinoma and hyperplasia: a meta-analysis
Cancer, 89 (8) (2000), pp. 1765-1772
Google Scholar
[4]
M.C. Brouwers, K. Kerkvliet, K. Spithoff, A.N.S. Consortium
The AGREE Reporting Checklist: a tool to improve reporting of clinical practice guidelines
BMJ (Clin Res Ed), 352 (2016), p. i1152
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[5]
Di Spiezio Sardo, S. Bettocchi, M. Spinelli, M. Guida, L. Nappi, S. Angioni, et al.
Review of new office-based hysteroscopic procedures 2003-2009
J Minim Invasive Gynecol, 17 (4) (2010), pp. 436-448
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[6]
M.G. Munro, H.O. Critchley, M.S. Broder, I.S. Fraser, Disorders FWGoM
FIGO classification system (PALM-COEIN) for causes of abnormal uterine bleeding in nongravid women of reproductive age
Int J Gynaecol Obstet, 113 (1) (2011), pp. 3-13
View PDFView articleCrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[7]
S.G. Vitale, G. Riemma, L. Alonso Pacheco, J. Carugno, S. Haimovich, J. Tesarik, et al.
Hysteroscopic endometrial biopsy: from indications to instrumentation and techniques. A call to action
Minim Invasive Ther Allied Technol, 30 (5) (2021), pp. 251-262
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[8]
Taraboanta, H. Britton, A. Plotkin, N. Azordegan, P.B. Clement, C.B. Gilks
Performance characteristics of endometrial sampling in diagnosis of endometrial carcinoma
Int. J. Gynecol. Pathol., 39 (1) (2020), pp. 19-25
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[9]
For the Italian School of Minimally Invasive Gynecologica LSHG
Prevalence and predictors of atypical histology in endometrial polyps removed by hysteroscopy: a secondary analysis from the SICMIG hysteroscopy trial
Facts Views Vis. Obgyn., 11 (2) (2019), pp. 127-134
Google Scholar
[10]
Su, L. Huang, K.G. Huang, C.F. Yen, C.M. Han, C.L. Lee
Accuracy of hysteroscopic biopsy, compared to dilation and curettage, as a predictor of final pathology in patients with endometrial cancer
Taiwan J Obstet Gynecol, 54 (6) (2015), pp. 757-760
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[11]
D.M. Larson, K.K. Johnson, S.K. Broste, B.R. Krawisz, J.J. Kresl
Comparison of D&C and office endometrial biopsy in predicting final histopathologic grade in endometrial cancer
Obstet Gynecol, 86 (1) (1995), pp. 38-42
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[12]
Frumovitz, D.K. Singh, L. Meyer, D.H. Smith, I. Wertheim, E. Resnik, et al.
Predictors of final histology in patients with endometrial cancer
Gynecol Oncol, 95 (3) (2004), pp. 463-468
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[13]
Piatek, D. Warzecha, F. Kisielewski, I. Szymusik, G. Panek, M. Wielgos
Pipelle biopsy and dilatation and curettage in clinical practice: are factors affecting their effectiveness the same?
J Obstet Gynaecol Res, 45 (3) (2019), pp. 645-651
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[14]
G.M. Utida, J. Kulak Jr
Hysteroscopic and aspiration biopsies in the histologic evaluation of the endometrium, a comparative study
Medicine (Baltimore), 98 (40) (2019), p. e17183
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[15]
F.D. Loffer
The time has come to quit relying on a blind endometrial biopsy or dilation and curettage to rule out malignant endometrial changes
J Minim Invasive Gynecol, 26 (7) (2019), pp. 1207-1208
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[16]
Svirsky, N. Smorgick, U. Rozowski, R. Sagiv, M. Feingold, R. Halperin, et al.
Can we rely on blind endometrial biopsy for detection of focal intrauterine pathology?
Am J Obstet Gynecol, 199 (2) (2008)
115 e1-3
Google Scholar
[17]
L.E. Hann, C.M. Kim, M. Gonen, R. Barakat, P.H. Choi, A.M. Bach
Sonohysterography compared with endometrial biopsy for evaluation of the endometrium in tamoxifen-treated women
J Ultrasound Med, 22 (11) (2003), pp. 1173-1179
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[18]
Van den Bosch, A. Vandendael, D. Van Schoubroeck, P.A. Wranz, C.J. Lombard
Combining vaginal ultrasonography and office endometrial sampling in the diagnosis of endometrial disease in postmenopausal women
Obstet Gynecol, 85 (3) (1995), pp. 349-352
View PDFView articleCrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[19]
Reznak, M. Kudela
Comparison of ultrasound with hysteroscopic and histological findings for intrauterine assessment
Biomed Pap Med Fac Univ Palacky Olomouc Czech Repub, 162 (3) (2018), pp. 239-242
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[20]
H.Y. Cheng, B.L. Lin, J.Y. Tseng, K. Ueno, S. Nakada
Clinical application of Lin’s biopsy grasper for intrauterine targeted biopsy and polypectomy during office hysteroscopy
Taiwan J Obstet Gynecol, 57 (3) (2018), pp. 379-382
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[21]
B.H. Bryant, E. Doughty, A.N. Kalof
Selective vs Complete Sampling in Hysterectomy Specimens Performed for Atypical Hyperplasia
Am J Clin Pathol, 152 (5) (2019), pp. 666-674
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[22]
Agostini, L. Cravello, M.C. Rojat-Habib, J. Amabile-Boulat, V. Roger, F. Bretelle, et al.
[Evaluation of two methods for endometrial sampling during diagnostic hysteroscopy]
J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris), 28 (5) (1999), pp. 433-438
View in ScopusGoogle Scholar
[23]
Bettocchi, R. Di Venere, N. Pansini, M.V. Pansini, A. Pellegrino, S. Santamato, et al.
Endometrial biopsies using small-diameter hysteroscopes and 5F instruments: how can we obtain enough material for a correct histologic diagnosis?
J Am Assoc Gynecol Laparosc, 9 (3) (2002), pp. 290-292
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[24]
G.S. Huang, J.S. Gebb, M.H. Einstein, S. Shahabi, A.P. Novetsky, G.L. Goldberg
Accuracy of preoperative endometrial sampling for the detection of high-grade endometrial tumors
Am J Obstet Gynecol, 196 (3) (2007)
243 e1-5
Google Scholar
[25]
Hirai, K. Sakamoto, H. Fujiwara, M. Kamata, T. Tamura, K. Yanoh, et al.
Liquid-based endometrial cytology using SurePath is not inferior to suction endometrial tissue biopsy for detecting endometrial malignancies: midterm report of a multicentre study advocated by Japan Association of Obstetricians and Gynecologists
Cytopathology, 30 (2) (2019), pp. 223-228
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[26]
F.D. Loffer
Hysteroscopy with selective endometrial sampling compared with D&C for abnormal uterine bleeding: the value of a negative hysteroscopic view
Obstet Gynecol, 73 (1) (1989), pp. 16-20
View in ScopusGoogle Scholar
[27]
S.G. Vitale, A.S. Laganà, S. Caruso, S. Garzon, G.M. Vecchio, V.L. La Rosa, et al.
Comparison of three biopsy forceps for hysteroscopic endometrial biopsy in postmenopausal patients (HYGREB-1): a multicenter, single-blind randomized clinical trial
Int J Gynaecol Obstet, 155 (3) (2021), pp. 425-432
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[28]
S.G. Vitale, S. Haimovich, G. Riemma, A. Ludwin, B. Zizolfi, M.C. De Angelis, et al.
Innovations in hysteroscopic surgery: expanding the meaning of “in-office”
Minim Invasive Ther Allied Technol, 30 (3) (2021), pp. 125-132
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[29]
Ferrari, S. Forte, G. Arrigoni, L. Ardighieri, M.C. Coppola, F. Salinaro, et al.
Impact of endometrial sampling technique and biopsy volume on the diagnostic accuracy of endometrial cancer
Transl Cancer Res, 9 (12) (2020), pp. 7697-7705
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[30]
Long
Endometrial Biopsy: indications and Technique
Prim Care, 48 (4) (2021), pp. 555-567
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[31]
D.B. Nguyen, V.E.M. Gerber, M.W.H. Suen, T.E. Flaxman, S.S. Singh
Outpatient hysteroscopy is effective for uterine cavity evaluation following failed office-based endometrial biopsy
J Obstet Gynaecol Res (2022)
Google Scholar
[32]
Tumrongkunagon, W. Suknikhom
Histological sampling of endometrial tissue: comparison between the MedGyn(R) endosampler and formal fractional curettage in patients with abnormal uterine bleeding
Asian Pac J Cancer Prev, 20 (11) (2019), pp. 3527-3531
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[33]
S.G. Vitale
The biopsy snake grasper Sec. VITALE: a new tool for office hysteroscopy
J Minim Invasive Gynecol, 27 (6) (2020), pp. 1414-1416
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[34]
S.G. Vitale, J. Carugno, G. Riemma, P. Torok, S. Cianci, P. De Franciscis, et al.
Hysteroscopy for assessing fallopian tubal obstruction: a systematic review and diagnostic test accuracy meta-analysis
J Minim Invasive Gynecol, 28 (4) (2021), pp. 769-778
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[35]
S.G. Vitale, G. Riemma, M. Ciebiera, S. Cianci
Hysteroscopic treatment of submucosal fibroids in perimenopausal women: when, why, and how?
Climacteric, 23 (4) (2020), pp. 355-359
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[36]
Luerti, A. Vitagliano, A. Di Spiezio Sardo, S. Angioni, G. Garuti, C. De Angelis, et al.
Effectiveness of hysteroscopic techniques for endometrial polyp removal: the italian multicenter trial
J Minim Invasive Gynecol, 26 (6) (2019), pp. 1169-1176
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[37]
A.K. Makled, M.M. Farghali, D.S. Shenouda
Role of hysteroscopy and endometrial biopsy in women with unexplained infertility
Arch Gynecol Obstet, 289 (1) (2014), pp. 187-192
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[38]
Buzzaccarini, A. Vitagliano, A. Andrisani, C.M. Santarsiero, R. Cicinelli, C. Nardelli, et al.
Chronic endometritis and altered embryo implantation: a unified pathophysiological theory from a literature systematic review
J Assist Reprod Genet, 37 (12) (2020), pp. 2897-2911
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[39]
Zargar, M. Ghafourian, R. Nikbakht, V. Mir Hosseini, P Moradi Choghakabodi
Evaluating chronic endometritis in women with recurrent implantation failure and recurrent pregnancy loss by hysteroscopy and immunohistochemistry
J Minim Invasive Gynecol, 27 (1) (2020), pp. 116-121
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[40]
Di Spiezio Sardo, C. Di Carlo, S. Minozzi, M. Spinelli, V. Pistotti, C. Alviggi, et al.
Efficacy of hysteroscopy in improving reproductive outcomes of infertile couples: a systematic review and meta-analysis
Hum Reprod Update, 22 (4) (2016), pp. 479-496
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[41]
Reyes-Munoz, S.G. Vitale, D. Alvarado-Rosales, E. Iyune-Cojab, A. Vitagliano, F.M. Lohmeyer, et al.
Mullerian anomalies prevalence diagnosed by hysteroscopy and laparoscopy in Mexican infertile women: results from a cohort study
Diagnostics (Basel), 9 (4) (2019)
Google Scholar
[42]
Vitagliano, A. Andrisani, C. Alviggi, S.G. Vitale, G. Valenti, F. Sapia, et al.
Endometrial scratching for infertile women undergoing a first embryo transfer: a systematic review and meta-analysis of published and unpublished data from randomized controlled trials
Fertil Steril, 111 (4) (2019)
734-46 e2
Google Scholar
[43]
G.B. La Sala, R. Montanari, L. Dessanti, C. Cigarini, F Sartori
The role of diagnostic hysteroscopy and endometrial biopsy in assisted reproductive technologies
Fertil Steril, 70 (2) (1998), pp. 378-380
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[44]
R.C. Carlos, R.L. Bree, P.H. Abrahamse, A.M. Fendrick
Cost-effectiveness of saline-assisted hysterosonography and office hysteroscopy in the evaluation of postmenopausal bleeding: a decision analysis
Acad Radiol, 8 (9) (2001), pp. 835-844
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[45]
A.C. de Sa Rosa e de Silva, J.C. Rosa e Silva, F.J. Candido dos Reis, A.A. Nogueira, R.A Ferriani
Routine office hysteroscopy in the investigation of infertile couples before assisted reproduction
J Reprod Med, 50 (7) (2005), pp. 501-506
Google Scholar
[46]
Gavino-Gavino, E. Guzman-Gonzalez, E. Reyes-Munoz, J. Villalpando-Bravo Jde, R.A. Jauregui-Melendez
[Impact of office hysteroscopy in patients with a history of two or more failed cycles of IVF-ET and pre-ICSI in assisted an reproduction center]
Ginecol Obstet Mex, 78 (1) (2010), pp. 9-14
View in ScopusGoogle Scholar
[47]
Gökçe, Y.E. Şükür, B. Özmen, M. Sönmezer, B. Berker, R. Aytaç, et al.
The association between operative hysteroscopy prior to assisted reproductive technology and cervical insufficiency in second trimester
Arch Gynecol Obstet (2020)
Google Scholar
[48]
M.S. Kamath, J. Bosteels, T.M. D’Hooghe, S. Seshadri, S. Weyers, B.W.J. Mol, et al.
Screening hysteroscopy in subfertile women and women undergoing assisted reproduction
Cochrane Database Syst Rev, 4 (2019), Article CD012856
View at publisher
View in ScopusGoogle Scholar
[49]
G.A. Rama Raju, G. Shashi Kumari, K.M. Krishna, G.J. Prakash, K Madan
Assessment of uterine cavity by hysteroscopy in assisted reproduction programme and its influence on pregnancy outcome
Arch Gynecol Obstet, 274 (3) (2006), pp. 160-164
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[50]
L.R. Bartelink, A. Timmermans, H.A.M. Brölmann, B.W.J. Mol, F.P.H.L.J. Dijkhuizen
Thickened endometrium by ultrasound in an asymptomatic postmenopausal woman: no indication for endometrial diagnosis
Nederlands Tijdschrift Obstet Gynaecol, 118 (7) (2005), pp. 153-156
View in ScopusGoogle Scholar
[51]
Ghoubara, E. Emovon, S. Sundar, A. Ewies
Thickened endometrium in asymptomatic postmenopausal women–determining an optimum threshold for prediction of atypical hyperplasia and cancer
J Obstet Gynaecol (Lahore), 38 (8) (2018), pp. 1146-1149
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[52]
Hefler, J. Lafleur, S. Kickmaier, H. Leipold, C. Siebenhofer, B. Tringler, et al.
Risk of endometrial cancer in asymptomatic postmenopausal patients with thickened endometrium: data from the FAME-Endo study: an observational register study
Arch. Gynecol. Obstet., 298 (4) (2018), pp. 813-820
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[53]
Ozelci, B. Dilbaz, F. Akpinar, T. Kinay, E. Baser, O. Aldemir, et al.
The significance of sonographically thickened endometrium in asymptomatic postmenopausal women
Obstet Gynecol Sci, 62 (4) (2019), pp. 273-279
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[54]
A.O. Famuyide, D.M. Breitkopf, M.R. Hopkins, S.K. Laughlin-Tommaso
Asymptomatic thickened endometrium in postmenopausal women: malignancy risk
J Minim Invasive Gynecol, 21 (5) (2014), pp. 782-786
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[55]
Kurtay, B. Berker, C. Demirel
Transvaginal ultrasonographic assessment of the endometrium in asymptomatic, postmenopausal women using different HRT regimens containing tibolone or estrogen
J Reprod Med Obstet Gynecol, 49 (11) (2004), pp. 893-898
View in ScopusGoogle Scholar
[56]
Li, L. Li, A.S. Tagliafico
Risk of malignancies among asymptomatic postmenopausal women with thickened endometrium: a cohort study
Medicine (United States), 98 (6) (2019)
Google Scholar
[57]
Seckin, M.N. Cicek, A. Ugras Dikmen, E. Isci Bostanci, K.H Muftuoglu
Diagnostic accuracy of ultrasonography for diagnosing endometrial pathologies in postmenopausal women with bleeding or asymptomatic thickened endometrium
Hum Reprod, 30 (2015), p. i
454-i5
Google Scholar
[58]
Trojano, G.R. Damiani, V.C. Casavola, R. Loiacono, A. Malvasi, A. Pellegrino, et al.
The role of hysteroscopy in evaluating postmenopausal asymptomatic women with thickened endometrium
Gynecol Minim Invasive Ther, 7 (1) (2018), pp. 6-9
View in ScopusGoogle Scholar
[59]
R.M. Loiacono, G. Trojano, N. Del Gaudio, A. Kardhashi, M.A. Deliso, G. Falco, et al.
Hysteroscopy as a valid tool for endometrial pathology in patients with postmenopausal bleeding or asymptomatic patients with a thickened endometrium: hysteroscopic and histological results
Gynecol Obstet Invest, 79 (3) (2015), pp. 210-216
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[60]
Marinella, B. Stefano, C. Annarosa, I. Antonio, D.F. Fabiana, C. Oronzo
Hysteroscopic findings in asymptomatic postmenopausal women with sonographically thickened endometrium: comparison with the histopathologic diagnosis after hysterectomy
Minim. Invasive. Gynecol, 21 (6) (2014), p. S62
View PDFView articleGoogle Scholar
[61]
R.L. McEwing, N.G. Anderson, J.B.A. Meates, R.B. Allen, G.T.M. Phillipson, J.E. Wells
Sonographic appearances of the endometrium after termination of pregnancy in asymptomatic versus symptomatic women
J Ultrasound Med, 28 (5) (2009), pp. 579-586
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[62]
D.M. Lubian Lopez, F. Orihuela Lopez, L. Garcia-Berbel Molina, P. Boza Novo, E. Pozuelo Solis, D. Menor Almagro, et al.
Endometrial polyps in obese asymptomatic pre and postmenopausal patients with breast cancer: is screening necessary?
Gynecol Oncol, 133 (1) (2014), pp. 56-62
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[63]
J.L. Alcázar, L. Bonilla, J. Marucco, A.I. Padilla, E. Chacón, N. Manzour, et al.
Risk of endometrial cancer and endometrial hyperplasia with atypia in asymptomatic postmenopausal women with endometrial thickness ≥11 mm: a systematic review and meta-analysis
J Clin Ultrasound, 46 (9) (2018), pp. 565-570
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[64]
Dossus, N. Allen, R. Kaaks, K. Bakken, E. Lund, A. Tjonneland, et al.
Reproductive risk factors and endometrial cancer: the european prospective investigation into cancer and nutrition
Int J Cancer, 127 (2) (2010), pp. 442-451
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[65]
H.P. Yang, L.S. Cook, E. Weiderpass, H.O. Adami, K.E. Anderson, H. Cai, et al.
Infertility and incident endometrial cancer risk: a pooled analysis from the epidemiology of endometrial cancer consortium (E2C2)
Br J Cancer, 112 (5) (2015), pp. 925-933
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[66]
Ghaly, R. de Abreu Lourenco, J.A. Abbott
Audit of endometrial biopsy at outpatient hysteroscopy
Aust N Z J Obstet Gynaecol, 48 (2) (2008), pp. 202-206
View in ScopusGoogle Scholar
[67]
D.C. Hunter, N. McClure
Abnormal uterine bleeding: an evaluation endometrial biopsy, vaginal ultrasound and outpatient hysteroscopy
Ulster Med J, 70 (1) (2001), pp. 25-30
View in ScopusGoogle Scholar
[68]
Kremer, S. Duffy
A randomised controlled trial comparing transvaginal ultrasound, outpatient hysteroscopy and endometrial biopsy with inpatient hysteroscopy and curettage
Bjog, 107 (8) (2000), pp. 1058-1059
View in ScopusGoogle Scholar
[69]
Lecuru, M.A. Le Frere Belda, A.S. Bats, L. Tulpin, U. Metzger, S. Olschwang, et al.
Performance of office hysteroscopy and endometrial biopsy for detecting endometrial disease in women at risk of human non-polyposis colon cancer: a prospective study
Int J Gynecol Cancer, 18 (6) (2008), pp. 1326-1331
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[70]
Mukhopadhayay, S.K. Bhattacharyya, R.P. Ganguly, K.K. Patra, N. Bhattacharya, S.C. Barman
Comparative evaluation of perimenopausal abnormal uterine bleeding by transvaginal sonography, hysteroscopy and endometrial biopsy
J Indian Med Assoc, 105 (11) (2007), p. 624
6, 8 passim
View in ScopusGoogle Scholar
[71]
Ueno, R.M. Salgado, R.B. Tomioka, J.A. Colucci, E. Schor, F.M. Carvalho
Clinical relevance of diagnostic hysteroscopy with concurrent endometrial biopsy in the accurate assessment of intrauterine alterations
Arch Gynecol Obstet, 292 (2) (2015), pp. 363-369
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[72]
Al-Kubaisi SR
The Relationship between Hysteroscopy, Endometrial Biopsy and The Results of Transvaginal Sonography in Assessing Endometrial Polyps
Sultan Qaboos Univ Med J, 7 (1) (2007), pp. 51-54
Google Scholar
[73]
D.M. Breitkopf, M.R. Hopkins, S.K. Laughlin-Tommaso, D.J. Creedon, A.O. Famuyide
Direct aspiration endometrial biopsy via flexible hysteroscopy
J Minim Invasive Gynecol, 19 (4) (2012), pp. 490-493
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[74]
Marty, J. Amouroux, S. Haouet, J. De Brux
The reliability of endometrial biopsy performed during hysteroscopy
Int J Gynaecol Obstet, 34 (2) (1991), pp. 151-155
View PDFView articleCrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[75]
Svirsky, N. Smorgick, U. Rozowski, R. Sagiv, M. Feingold, R. Halperin, et al.
Can we rely on blind endometrial biopsy for detection of focal intrauterine pathology?
Am J Obstet Gynecol, 199 (2) (2008)
115.e1-3
Google Scholar
[76]
Garuti, S. Angioni, L. Mereu, S. Calzolari, L. Mannini, F. Scrimin, et al.
Hysteroscopic view with targeted biopsy in the assessment of endometrial carcinoma. What is the rate of underestimatated diagnosis? The results of a multicenter Italian trial
Gynecol Surg, 17 (1) (2020), p. 10
View at publisher
View in ScopusGoogle Scholar
[77]
Angioni, A. Loddo, F. Milano, B. Piras, L. Minerba, G.B. Melis
Detection of benign intracavitary lesions in postmenopausal women with abnormal uterine bleeding: a prospective comparative study on outpatient hysteroscopy and blind biopsy
J Minim Invasive Gynecol, 15 (1) (2008), pp. 87-91
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[78]
Nicholls-Dempsey, C. Kamga-Ngande, S. Belisle, L. Lapensee, G. Roy, C. Tremblay, et al.
Endometrial biopsy in an outpatient gynaecological setting: overinvestigation
J Obstet Gynaecol Can, 40 (10) (2018), pp. 1309-1314
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[79]
Y.G. Ngo, H.C. Fu, L.C. Chu, C.W. Tseng, C.Y. Chen, C.Y. Lee, et al.
Specific hysteroscopic findings can efficiently distinguish the differences between malignant and benign endometrial polyps
Taiwan J Obstet Gynecol, 59 (1) (2020), pp. 85-90
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[80]
M.A. Clarke, B.J. Long, A. Del Mar Morillo, M. Arbyn, J.N. Bakkum-Gamez, N. Wentzensen
Association of Endometrial Cancer Risk With Postmenopausal Bleeding in Women: a Systematic Review and Meta-analysis
JAMA Intern Med, 178 (9) (2018), pp. 1210-1222
View at publisher
CrossRefGoogle Scholar
[81]
De Franciscis, G. Riemma, A. Schiattarella, L. Cobellis, M. Guadagno, S.G. Vitale, et al.
Concordance between the hysteroscopic diagnosis of endometrial hyperplasia and histopathological examination
Diagnostics (Basel), 9 (4) (2019)
Google Scholar
[82]
Bar-On, A. Ben-David, G. Rattan, D Grisaru
Is outpatient hysteroscopy accurate for the diagnosis of endometrial pathology among perimenopausal and postmenopausal women?
Menopause, 25 (2) (2018), pp. 160-164
View at publisher
CrossRefView in ScopusGoogle Scholar
[83]
Lee, H.S. Kim, J.W. Kim
Ndometrial surveillance in premenopausal breast cancer patients using tamoxifen
J Obstet Gynaecol Res, 43 (12) (2017), p. 1905
Google Scholar
[84]
Lhommé, P. Pautier, L. Zagamé, S. Taïeb, P. Descamps, S. Delaloge, et al.
Endometrial surveillance of women on tamoxifen
Gynecol. Obstet. Fertilite, 31 (7–8) (2003), pp. 647-656
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[85]
H.P. Pokharel, P.K. Pokharel
Evaluation of endometrial changes by TVS and hysteroscopy in patients treated with tamoxifen for breast cancer
Int. J. Gynecological Cancer, 22 (2012), p. E921
Google Scholar
[86]
Suneetha, V. Suri, N. Aggarwal, A. Rajwanshi
Effect of tamoxifen on the endometrium of postmenopausal women with carcinoma of the breast
Bull Postgrad Instit Med Educ Res Chandigarh, 36 (2) (2002), pp. 54-58
View in ScopusGoogle Scholar
[87]
Chiofalo, I. Mazzon, Angelo Di, S. Antonio, D. Amadore, E. Vizza, A.S. Lagana, et al.
Hysteroscopic evaluation of endometrial changes in breast cancer women with or without hormone therapies: results from a large multicenter cohort study
J Minim Invasive Gynecol, 27 (4) (2020), pp. 832-839
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[88]
van Hanegem, M.M. Prins, M.Y. Bongers, B.C. Opmeer, D.S. Sahota, B.W. Mol, et al.
The accuracy of endometrial sampling in women with postmenopausal bleeding: a systematic review and meta-analysis
Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol, 197 (2016), pp. 147-155
View PDFView articleView in ScopusGoogle Scholar
[89]
M.A. Clarke, B.J. Long, M.E. Sherman, M.A. Lemens, K.C. Podratz, M.R. Hopkins, et al.
Risk assessment of endometrial cancer and endometrial intraepithelial neoplasia in women with abnormal bleeding and implications for clinical management algorithms
Am J Obstet Gynecol, 223 (4) (2020)
