Продовжуючи використовувати сайт, Ви приймаєте нашу політику використання cookies, детальніше

OK
Дистрибуція медичного обладнання

Ультразвукова візуалізація аортальної регургітації

★ ★ ★ ★ ☆

04.06.2019 "Статті"


Огляд

Аортальна регургітація (АР) виявляється у 10% всіх пацієнтів з пороками серця. Вона характеризується аномальним зворотним потоком крові з аорти в лівий шлуночок (ЛШ) під час діастолічної фази серцевого циклу. Цей стан може виникати через ураження стулок аортального клапана і / або кореня аорти.

Клінічні прояви АР різноманітні; вона може бути розпізнана в зв’язку з безсимптомним шумом у серці при фізикальному обстеженні або може проявлятися симптомами істотної дисфункції ЛШ і серцевою недостатністю.

При вираженій АР спостерігається збільшення розмірів серця. У міру того, як аортальна регургітація стає більш вираженою, відбувається збільшення ЛШ, в основному в поперечному і каудальному напрямках, що призводить до збільшення кардіоторакального індексу. Іноді може спостерігатися дилатація аорти, а також кальцифікація клапанів аорти.

Збільшення кардіоторакального індексу прямо пропорційно ступеню тяжкості стану і погіршенню подальшого прогнозу.

Діагностика АР

Двовимірна (2D), кольорова і доплерівська ехокардіографія стали кращими методами візуалізації при діагностиці та оцінці аортальної регургітації.

Іноді можуть використовуватися радіоізотопні дослідження для кількісної оцінки тяжкості АР. Аналогічно Вони використовуються для оцінки функції ЛШ.

Визначення фракції викиду ЛШ до і після фізичного навантаження (ФВЛШ) часто демонструє його нездатність збільшувати фракцію викиду під час навантаження; це показник ранньої дисфункції ЛШ.

Катетеризація серця використовується в основному для оцінки супутнього захворювання коронарних артерій перед операцією.

Рентгенографія

Ультразвукова візуалізація аортальної регургітації - Малюнок1

Аортальна регургітація. Рентгенограма грудної клітки у пацієнта з розшаруванням аорти і гострою аортальною регургітацією показує серцевий силует практично нормального розміру.

У пацієнтів з аортальною регургітацією на рентгенограмі грудної клітки виявляється збільшення розмірів серця, що проявляється збільшенням кардіоторакального індексу (відношення діаметра тіні серця до внутрішнього діаметру грудної клітини). У пацієнтів з хронічною аортальною регургітацією розмір серця залежить від тяжкості та тривалості регургітації.

ЛШ збільшений в бічному і нижньому напрямках. Отже, вертикальний діаметр збільшується більш помітно, ніж горизонтальний. Ліве передсердя теж іноді збільшене.

Також може бути присутнім дилатація кореня аорти. У деяких пацієнтів із поєднаним аортальним стенозом і регургітацією може бути присутня кальцифікація аортального клапана.

МРТ

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) цінний інструмент в оцінці АР. МРТ рекомендується використовувати при наявності поганих ехо-вікон. Наприклад, коли легеня блокує зображення, а кальцифікація кореня аорти створює артефакти.

У порівнянні з УЗД, за допомогою МРТ більш зручно обчислювати регургітантний обсяг і регургітантну фракцію. У пацієнтів з аортальною регургітацією МРТ може бути корисна у випадках, коли результатів ЕхоКГ недостатньо для постановки діагнозу або вони не відповідають клінічним даним.

Технологічні досягнення в області МРТ дозволили використовувати імпульсні послідовності для візуалізації серця.

Дві основні імпульсні послідовності при ангіографії можуть бути класифіковані як dark-blood і bright-blood методики.

У темнокровних методиках, таких як спін-ехо (SE) і швидка спін-ехо (FSE) візуалізація, кров, що швидко тече, представляється темною і має низьку інтенсивність. Цей метод в основному корисний для визначення стану камер серця і просвіту кровоносних судин.

Світлокровні техніки, такі як послідовність градієнтного ехо-сигналу (GRE), відображають потік крові світлим і з високою інтенсивністю. Цей метод може бути використаний для визначення градієнтів і потоків.

ЧИ ПРАВИЛЬНО ВИ ДОГЛЯДАЄТЕ ЗА УЗ-АПАРАТОМ?


Завантажте посібник по догляду прямо зараз

Завантажити PDF

Ультразвукова ехокардіографія

Ехокардіографія, як правило, є найбільш важливим дослідженням для оцінки пацієнтів з аортальною регургітацією. Наявність або відсутність регургітації достовірно можна встановити за допомогою доплерехокардіографіі. Однак кількісно визначити ступінь тяжкості складно, і для цього потрібна інтеграція декількох режимів M-режиму, 2D-режиму і доплера.

Ультразвукова візуалізація аортальної регургітації - Малюнок2 Ультразвукова візуалізація аортальної регургітації - Малюнок3 Ультразвукова візуалізація аортальної регургітації - Малюнок4

Візуалізація в М-режимі

Ехокардіографія в М-режимі демонструє діастолічне тріпотіння передньої стулки мітрального клапана (ПСМК), що є діагностичною ознакою АР. Воно відбувається через потік аортальної регургітації, і може спостерігатися у випадках АР навіть легкого ступеня.

У важких випадках ПСМК може повністю закритися від удару потоку крові; це явище служить показанням до хірургічного втручання на клапані.

Також у деяких пацієнтів може спостерігатися діастолічне тріпотіння міжшлуночкової перегородки. При цьому розмір кореня аорти і ЛШ збільшені. Ехокардіографія в М-режимі може показати рух передньої стулки або хорди мітрального клапана в систолу.

2D ехокардіографія

Структурна цілісність стулок клапана аорти, шляхи відтоку крові з ЛШ і кореня аорти можуть бути детально досліджені в декількох площинах за допомогою 2D-ехокардіографії. Часто з цих зображень може бути визначена причина аортальної регургітації: наприклад, присутність вегетацій на клапані аорти, розшарування аорти, ретракція і вкорочення аорти або аномалії кореня аорти.

Визначення розмірів ЛШ і його систолічної функції при УЗД є центральним аргументом для прийняття рішення щодо термінів операції.

Деякі з ехокардіографічних показників, які представляють собою показання до операції, включають дилатацію ЛШ понад 70 мм в діастолу або більше 55 мм в систолу; фракція викиду менше 25%; і прогресуюче розширення ЛШ на 1,0 см або більше протягом 12-місячного періоду.

Кольоровий доплер

Аортальна регургітація може бути визначена кількісно, ​​з точки зору її вираженості, за допомогою кольорової схеми і доплерехокардіографіі.

Беручи до уваги, що розмір і сила зворотного току слабо корелюється з тяжкістю аортальної регургітації, вимір ширини або площі поперечного перерізу регургітуючого потоку як відношення загальної ширини або площі поперечного перерізу шляху відтоку становить більш надійний показник.

Аортальна регургітація може бути класифікована як легка, помірна або важка на підставі того, яку ширину займає зворотній потік: менше 20%, 20-40% або більше 40% від загальної ширини шляху відтоку ЛШ, відповідно.

Доплерехокардіографія

Використовуючи безперервно-хвильовий доплер з верхівки серця, можна записати фактичну швидкість реєстрованого потоку. Відносно плавне зниження швидкості і спад тиску вказує на легку ступінь АР, тоді як різке зниження швидкості по кривій діастолічного тиску вказує на важку.

Значення напівперіоду тиску потоку АР понад 450 мс вказує на легку ступінь регургітації; менше 250 мс вказує на сильну ступінь. Часто для розрахунку обсягу регургітації можна використовувати рівняння безперервності потоку.

Ретроградний потік слід оцінювати в низхідній аорті. Невеликі ретроградні ранні діастолічні сигнали є нормальними в низхідній грудній або черевній аорті. Однак будь-яка ступінь голодіастолічного ретроградного кровотоку вказує на сильну аортальну регургітацію.

При доплерівському дослідженні іноді можна отримати хибнопозитивний результат, якщо безперервно-хвильовий або імпульсно-хвильовий доплер виявляють аналогічну картину потоку (наприклад, через дефект міжшлуночкової перегородки). А також у випадках коли регургітаційний потік зміщений від центру (наприклад, через перфорацію стулки).

Ангіографія

Інвазивна оцінка помірного або тяжкого ступеня аортальної регургітації призначається тоді, коли спостерігається клінічне погіршення стану:

  • прогресуючі симптоми;
  • збільшення кардіоторакального індексу на рентгенограмі грудної клітки;
  • зміни ST-T при ЕКГ;
  • зменшення фракції викиду ЛШ на 25% в поєднанні з кінцево-діастолічним діаметром ЛШ більше 7 см.

Ангіографія допомагає визначити супутню ішемічну хворобу серця, яка може бути виявлена у 20% пацієнтів.

Ультразвукова візуалізація аортальної регургітації - Малюнок5

Аортальна регургітація. Ангіографія кореня аорти показує регургітацію контрастної речовини в лівий шлуночок (ЛШ).

Гемодинамічні криві зазвичай показують значно підвищений пульсовий тиск. У випадках важкої аортальної регургітації тиск в аорті і ЛШ має тенденцію до вирівнювання в кінці діастоли.

Фракція регургітації менше 0,3 означає легку ступінь АР, тоді як фракція більше 0,5 важку.

Якщо у вас виникли питання – зв’яжіться з нашим менеджером і він відповість на них. В нашому каталозі ви знайдете УЗД апарати з підтримкою функції ЕхоКГ.

Написати відгук